Корупція в енергетиці України: Як скандал з ремонтом турбіни АЕС залишив мільйони українців без світла

У часи, коли російські ракети систематично атакують українську енергетичну інфраструктуру, корупція в енергетиці України стає не просто внутрішньою проблемою, а справжньою загрозою національній безпеці. За даними НАБУ, лише за останній рік у секторі викрито схеми на сотні мільйонів гривень, які призвели до дефіциту електроенергії та масових блекаутів. Один із найяскравіших прикладів — скандал з ремонтом турбіни на Хмельницькій АЕС у 2023 році, коли Енергоатом свідомо “зрізав” дешевшу пропозицію українського державного підприємства, віддавши перевагу іноземній компанії з сумнівними зв’язками з Росією. Результат? Країна втратила майже 400 МВт потужності, а мільйони українців сидять без світла по 8–10 годин щодня.

Ця стаття — критичний аналіз подій, заснований на публікаціях медіа та розслідуваннях.

Що сталося з турбіною на Хмельницькій АЕС: хронологія кризи

Хмельницька АЕС (ХАЕС) — один із ключових постачальників електроенергії в Україні, що забезпечує до 15% загальної потужності мережі. У кінці березня 2023 року на другому енергоблоці виникла критична проблема: пошкодження лопатки турбіни К-1000-60/1500, що призвело до зниження потужності з 1000 МВт до менш як 600 МВт. За оцінками експертів, повна зупинка блоку могла б спричинити дефіцит у 500 МВт, еквівалентний половині потужності типового атомного реактора.

Енергоатом, як оператор АЕС, негайно оголосив тендер на ремонт. Початкова сума — 700 млн грн, згодом скоригована до 580 млн грн. Це не була рутинна процедура: тендер проводився в умовах воєнного стану, коли кожна година без ремонту означала потенційну загрозу для енергосистеми. Однак, замість оперативного вирішення, процес затягнувся на місяці, а зрештою — і досі не завершено. Станом на листопад 2025 року, блок №2 працює в обмеженому режимі, спричиняючи щоденні відключення. За словами нардепа Ярослава Железняка у своєму відео на каналі “Залізний нардеп”, “це цинічно зроблено виключно з метою корупції”, і ця теза підтверджується розслідуваннями.

Чому так сталося? Логіка проста: корупція в енергетиці України часто маскується під “технічні нюанси” чи “скорочення витрат”. Але факти говорять протилежне. У той самий період, коли Енергоатом заявляв про брак коштів на ремонт, компанія планувала витратити 800 млн грн на закупівлю електробусів для підвезення співробітників — тендер, який успішно зупинили громадські активісти. Це не випадковість, а системна проблема, де пріоритети влади — не безпека громадян, а особисте збагачення.

Тендер, який не відбувся: роль Укренергомаш та іноземної компанії з РФ

Серце скандалу — тендер на ремонт турбіни. На платформу ProZorro подалося державне підприємство АТ “Укренергомашини” (колишній “Турбоатом”), яке запропонувало виконати роботи за 290 млн грн — удвічі дешевше від початкової оцінки. Це не просто економія: Укренергомаш — український виробник з державною часткою, що гарантувало б повернення коштів у бюджет і підтримку національної промисловості. Компанія мала досвід ремонту аналогічних турбін і могла завершити роботи за лічені тижні.

Але Енергоатом відхилив пропозицію, посилаючись на “дискримінаційні умови” тендеру, які, за скаргою Укренергомаш до Антимонопольного комітету (АМКУ), були спеціально заточені під іноземного учасника. Йдеться про компанію DOSAN (Південнокорейська фірма з російськими зв’язками), яка подавала пропозицію на суму, близьку до 580 млн грн. Зв’язки з РФ не вигадка: за даними розслідувань, DOSAN постачала обладнання для російських АЕС, а її партнери фігурували в санкційних списках.

Чому українська держкомпанія поступилася іноземній фірмі з таким бекграундом? Відповідь криється в корупційних схемах.

Тендер скасували після оскарження в АМКУ, але замість нового конкурсу 21 вересня 2023 року Енергоатом оголосив про повне скасування закупівлі “через скорочення витрат”. Це абсурд: у той день витрати компанії зросли вдесятеро, а тарифи для споживачів — на 20–30%. НАБУ згодом підтвердило, що подібні маніпуляції — частина ширшої схеми, де рішення ухвалювали не заради безпеки, а заради “відкатів” у 10–15% від контрактів.

Логічно запитати: хто лобіював DOSAN? За версією слідства, ключові фігури — тодішній голова правління Петро Миронюк, міністр енергетики Герман Галущенко та бізнесмен Тімур Міндіч. Ці імена спливли в недавніх плівках НАБУ, де обговорювалися подібні “заточки” тендерів. Корупція Енергоатом тут не абстрактна: вона коштувала державі 290 млн грн економії та 400 МВт стабільної енергії.

Плівки Міндіча: як корупція на найвищому рівні руйнує енергетику

Нещодавно оприлюднені “плівки Міндіча” — це бомба уповільненої дії для української влади. Записи, зафіксовані НАБУ під час операції “Мідас”, фіксують розмови між Міндічем (співвласник VS Energy), Галущенком і Миронюком. У них фігуранти цинічно обговорюють “відкати” від контрагентів Енергоатому — від 10% за укриття на ХАЕС до 15% за постачання обладнання. “Якщо не заробимо, то й укриття не будемо робити”, — звучить на одному з фрагментів, що ідеально ілюструє пріоритети.

Ці плівки не нові: розслідування тривало 15 місяців, з понад 70 обшуками та тисячею годин записів. Політичні наслідки грандіозні: скандал торкнувся оточення президента Зеленського, адже Міндіч — його давній друг. Реакція Заходу обережна: ЄС не побачив розкрадання європейських коштів, але США мовчать, що може вплинути на допомогу. В Україні ж скандал посилив недовіру: опитування показують, що 70% українців вважають корупцію в енергетиці головною причиною блекаутів.

Зв’язок з турбіною очевидний: плівки згадують “енергетичні тендери”, де іноземні фірми з РФ-зв’язками отримували преференції. Міндіч, за даними Texty.org.ua, лобіював призначення лояльних кадрів, включаючи посла в Польщі.

Це не ізольований інцидент — це система, де корупція Енергоатом переплітається з державною зрадою.

Наслідки для українців: блекаути та економічні втрати

Втрата 400 МВт — це не абстрактна цифра. За даними Міненерго, дефіцит потужності спричинив блекаути в кількох регіонах: Київ, Одеса, Харків страждають від відключень по 8–10 годин. У 2023–2025 роках це коштувало економіці понад 50 млрд грн втрат від простою промисловості та імпорту електроенергії. Для домогосподарств — це холодні квартири взимку, зупинка бізнесу та ризик для життя (ліфти, медобладнання).

Економічно корупція в енергетиці України — це подвійний удар: спочатку переплата за тендери, потім — імпорт дорогого палива. Замість ремонту за 290 млн грн, держава витратила мільярди на аварійні заходи. Суспільне підкреслює: під час війни корупціонери мародерствують, поки РФ бомбардує.

Чому президент, якому “декілька разів доповідали”, не втрутився? Відповідь — у системі “друзів”, де Міндічі непохитні.

Чому кримінальні справи не дійшли до суду: гальмування зверху

СБУ та НАБУ неодноразово порушували справу про держзраду: відхилення українського постачальника на користь фірми з РФ — це не помилка, а саботаж. Володимир Кудрицький, ексголова Укренерго, в інтерв’ю Radio NV підтвердив: схеми контролювалися згори. Але справи” дахувалися”: ТСК у Раді обговорювали кейс, медіа писали, але безрезультатно.

Плівки Міндіча пояснюють чому: вплив на прокуратуру та суди. Економічна правда цитує: “Зверху все блокується”: від тендеру до блекаутів — ланцюг безкарності, де ніхто не покараний. Сподіваємося, операція “Мідас” змінить це.

Подібні схеми: від укриттів до електробусів

Скандал з турбіною — не унікальний. Плівки розкривають відмови від укриттів на АЕС, якщо “не заробимо”. Подільський район деталізує: планували підняти “відкат” з 10% до 15%. А закупівля електробусів за 800 млн — ще один приклад, зупинений розголосом Железняка.

Ці кейси ілюструють патерн: корупція в енергетиці України — це не хаос, а організована мережа, де іноземні фірми з РФ-зв’язками витісняють вітчизняних виробників.

Час для очищення енергетики

Корупція в енергетиці України — це не минуле, а сьогодення, що коштує нам світла, грошей і безпеки. Скандал з ремонтом турбіни Хмельницької АЕС, плівки Міндіча та блекаути 2023–2025 — докази системної кризи. Потрібні реформи: прозорі тендери, незалежні розслідування та відповідальність еліт. Як сказав Железняк: “Кожна тварина, яка до цього долучена, буде притягнута”. Сподіваємося, це не просто слова.

Підписуйтесь на оновлення, діліться думками в коментарях — разом ми можемо змінити систему.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”