Медична помилка в Харкові? Два роки безкарності – смерть дитини та бездіяльність прокуратури
У сучасній Україні, де війна з Росією забирає тисячі життів, ще більшим ударом стають трагедії всередині країни – коли держава не захищає своїх громадян від власних системних провалів. 31 грудня 2023 року в Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги імені професора О.І. Мещанінова помер 16-річний Владислав Васильченко. Хлопець, який боровся з вродженими проблемами здоров’я, став жертвою грубої медичної помилки, що призвела до поліорганної недостатності.
Судово-медична експертиза однозначно вказала на помилки лікарів, але станом на листопад 2025 року прокуратура Харківської області досі не винесла підозру винним медикам. Ця бездіяльність не лише затягує справедливість, але й підриває довіру до системи правосуддя.
У цій статті ми розберемо хронологію подій, роль прокуратури та антикорупційну скаргу ГО “Антикорупційний фронт Лариси Криворучко”, яка вимагає негайних дій від вищих органів влади.
Трагедія в Харківській лікарні: Факти смерті Владислава Васильченка
Історія Владислава Васильченка – це не просто медичний інцидент, а символічний прояв кризи в українській охороні здоров’я. Народжений у 2007 році з пологовою травмою, хлопець з перших днів життя мав встановлену систему шунтування для відведення ліквору з голови в черевну порожнину. Щорічні обстеження проходили без ускладнень, доки війна не змусила родину евакуюватися з Харкова до Полтави. Повернувшись, Владислав почав скаржитися на сильний біль у животі наприкінці листопада 2023 року.
1 грудня 2023 року мати Ольга Васильченко привезла сина до КНП “МКЛШПМП” ім. проф. О.І. Мещанінова, у відділення дитячої нейрохірургії. УЗД виявило лікворну кісту та тиск від кінця трубки в черевній порожнині. Дитячий нейрохірург, не проводячи глибокого обстеження, запевнив, що проблема незначна, і виписав хлопця додому. Стан погіршився 10 грудня: родина звернулася до КНП “ОДКБ” (Обласна дитяча клінічна лікарня), де провели екстрену операцію на черевній порожнині. Це призвело до гнійного перитоніту та кишкової непрохідності. Владислав провів майже тиждень у реанімації, де лікарі намагалися відновити роботу кишківника. До 18 грудня його стабілізували: трубку вивели назовні, і хлопець почав їсти.
25 грудня його перевели назад до лікарні Мещанінова для планової операції – ревізії лікворо-шунтуючої системи (ЛШС) та вентрикулоцистерностомії. Нейрохірург обіцяв провести втручання не раніше 1 січня, чекаючи нормалізації аналізів. Однак 27 грудня о 14:00 операцію розпочали раптово, без передопераційного огляду, кардіограми чи належної підготовки. Мати згадує: “Медсестра сказала не годувати сина, і все почалося без попередження”. Операція тривала 1,5 години. Лікарі повідомили про успіх, але Владислава вивезли санітаркою – тремтячим, з синіми губами та набряклим тілом. Анестезіолог тим часом пішов на іншу операцію, залишивши пацієнта без нагляду.
Післяопераційні ускладнення розвинулися блискавично: блювання, падіння тиску, жовтизна шкіри, відмова нирок і печінки. 28 грудня о 20:00 хлопця перевели до обласної дитячої лікарні, де діагностували поліорганну недостатність. Біль був нестерпним, за словами матері: “Він вмирав у пекельних муках, і нічим не можна було допомогти” News Telegraf. 31 грудня о 11:30 Владислав помер. Свідоцтво про смерть вказало на відмову всіх органів, але мати підозрює анестезію – препарат пропофол або його аналоги, дозування чи зберігання яких могло бути порушено. Консультації з іншими анестезіологами підтвердили: такі ускладнення типові для передозування.
Судово-медична експертиза, проведена в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 140 ККУ (неналежне виконання медичними працівниками обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього), однозначно встановила: смерть настала через помилки лікарів – дитячого нейрохірурга КНП “МКЛШПМП” та дитячого хірурга КНП “ОДКБ”. Ексгумація тіла в березні 2024 року лише підтвердила це. Ольга Васильченко надіслала листи до МОЗ та Харківського департаменту охорони здоров’я, вимагаючи розслідування. Суспільний резонанс був величезним: ЗМІ, як РБК-Україна, висвітлювали справу як приклад системної безкарності.
Роль Харківської прокуратури: З початку досудового розслідування минає вже два роки, а підозру прокуратура не затверджує. Чому?
Минають два роки, а справедливість так і не настала У жовтні 2025 року орган досудового розслідування направив до Харківської обласної прокуратури повідомлення про підозру винним лікарям. Але станом на 3 листопада 2025 року прокурор – досі не затвердив документ. Це не просто бюрократична затримка: за КПК України, така бездіяльність блокує вручення підозри, обшуки та інші процесуальні дії, дозволяючи винним уникнути відповідальності.
Чому це відбувається? Критики, включно з правозахисниками, вказують на можливе “дахування” – корупційні зв’язки між прокуратурою та медичними елітами. Харківська обласна прокуратура (вул. Богдана Хмельницького, 4) неодноразово критикувалася за подібні зволікання в справах про медичні помилки. За даними Офісу Генерального прокурора, у 2024-2025 роках зареєстровано понад 179 тис. корупційних правопорушень, але лише 20% доходять до суду. У цій справі група прокурорів, яка здійснює нагляд, блокує процес, що може свідчити про саботаж. Ольга Васильченко в інтерв’ю Fakty ICTV висловила розпач: “Моя єдина дитина загинула через недбалість, а винні досі на волі”. Така затримка не лише знецінює життя Владислава, але й демотивує родини жертв звертатися до правосуддя.
Антикорупційна боротьба: Скарга ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
Саме тут на допомогу виходить ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко” – організація, яка систематично моніторить корупцію в органах влади. Заснована для захисту прав громадян, обміну досвідом у сферах медицини, екології та політики, вона фокусується на викритті зловживань у прокуратурі та судах. Голова Лариса Сергіївна Криворучко, доктор юридичних наук і адвокат, відома кампаніями проти корумпованих суддів, як у справі Олени Павлюк з Вінницької області Anticor Foundation.
3 листопада 2025 року ГО подала скаргу до Офісу Президента, Кабміну, Офісу Генпрокурора, Уповноваженого ВР з прав людини та Харківської прокуратури.
Документ вимагає:
1) Ідентифікувати ПІБ прокурорів, провести службове розслідування, дисциплінарне покарання, звільнення та мобілізацію винних до ЗСУ;
2) Негайно затвердити та вручити підозру лікарям;
3) Взяти справу на контроль вищих органів;
4) Надати звіт про виконання. Відповідь на Скаргу подати на email anticor.info2@gmail.com Це підкреслює відкритість організації.
Системні проблеми медичної системи України: Безкарність як норма
Смерть Владислава – не ізольований випадок. У 2023-2025 роках в Україні зафіксовано сотні медичних помилок, особливо в дитячій нейрохірургії. За даними МОЗ, 15% смертей у лікарнях пов’язані з недбалістю, але лише 5% доходять до суду. Війна посилила хаос: брак кадрів, перевантаження, корупція в закупівлях ліків. У Харкові, де обстріли руйнують інфраструктуру, лікарні як Мещанінова працюють на межі, але це не виправдовує ігнорування протоколів.
Антикорупційні організації, як “Фронт Лариси Криворучко”, підкреслюють: проблема в “захисті еліт”. Прокурори, заброньовані від мобілізації, затягують справи, щоб уникнути скандалів. Суспільство реагує: на X (Twitter) хештеги #СмертьВДитячійЛікарні та #ПравосуддяДляВладислава набирають обертів.
Без реформ – антикорупційних, медичних – такі трагедії повторюватимуться.
Вимоги та заклик до дій: Час для змін
Скарга ГО чітка: негайне затвердження підозри, звільнення саботажників-прокурорів та мобілізація на передову. Від Офісу Генпрокурора (вул. Різницька, 13/15) – службове розслідування; від Президента (вул. Банкова, 11) – контроль. Це не лише про одну справу, а про порятунок системи.
Громадяни, приєднуйтеся: пишіть до омбудсмена (hotline@ombudsman.gov.ua) чи підтримуйте петиції.
Лариса Криворучко наголошує: “Корупція вбиває тихіше за ракети”. Владислав Васильченко заслуговує на справедливість – і Україна теж.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
