Права русинів в Україні: чому члени Ради  Уряду Словацької Республіки з питань національних меншин звернулася до Урсули фон дер Ляйєн

Звернення словацьких русинів до голови Єврокомісії: ігнорування русинів – порушення принципів ЄС

27 жовтня 2025 року троє членів Ради  Уряду Словацької Республіки з питань національних меншин – Мартін Караш, Петро Медвідь та Мілан Ян Піліп – від імені русинської національної меншини надіслали офіційний лист главі Європейської Комісії Урсулі фон дер Ляйєн. У документі вони різко критикують нещодавній візит єврокомісарки з розширення Марти Кос до України, під час якого представники русинів не були запрошені на зустріч з меншинами в Ужгороді.

Це звернення стало кульмінацією тривалої боротьби за визнання прав русинів в Україні, де русини – найчисельніша етнічна група Закарпатської області – досі не мають формального статусу на державному рівні. На відміну від Словаччини, Польщі, Угорщини та Чехії, де русини офіційно визнані окремим народом, Київ вважає їх частиною української нації.

Візит Марти Кос до Ужгорода: похвала Україні без русинів

Нещодавно, 29–30 вересня 2025 року, єврокомісарка Марта Кос відвідала Ужгород, де провела зустріч з Радою національних меншин України. Вона високо оцінила прогрес Києва у сфері прав меншин, назвавши цю область “виконаним домашнім завданням” для євроінтеграції. Кос відвідала угорські та словацькі школи, але представники русинів – корінного населення Закарпаття – запрошення не отримали.

У листі до фон дер Ляйєн словацькі русини називають це “свідомим ігноруванням існування русинської спільноти”. “Такий підхід не відображає принципи рівності меншин, фундаментальних для ЄС, і надсилає неправильний сигнал про нерівний доступ до прав для народів Центральної Європи”, – цитується в повідомленні.

Хто такі русини Закарпаття: історія та сучасний статус

Русини – східнослов’янський народ з багатовіковою історією в Карпатах. За переписами, у Закарпатській області проживає понад 100 тис. осіб русинського походження, що робить їх найбільшою меншиною регіону. Регіонально Закарпатська облрада визнала русинів етнічною групою ще у 2007 році, але на національному рівні вони змушені обирати “українець” у документах.

Це унеможливлює вільну самоідентифікацію під час переписів, доступ до освіти рідною мовою та культурні права. ООН ще у 2006 році рекомендувала Україні визнати русинів окремою меншиною. Проте Київ побоюється сепаратизму, пов’язуючи русинський рух з проросійськими впливами.

У Словаччині ситуація інша: офіційний сайт Уряду гарантує русинам повний спектр прав, включаючи освіту та медіа.

Визнання русинів – ключ до євроінтеграції України

ЄС вимагає від кандидатів у члени повного дотримання прав національних меншин. Ігнорування русинів може стати перешкодою для України на шляху до Євросоюзу, особливо з урахуванням вето Угорщини. Русинські активісти Словаччини наголошують: “Європа має бути гарантом справедливості для всіх, незалежно від чисельності”.

Лист Караша, Медвідя та Піліпа – це не лише протест, а й заклик до дій. Вони вимагають від фон дер Ляйєн втрутитися, аби Україна виконала критерії Копенгагенських стандартів.

Моральний та політичний вимір: чому ігнорування русинів проблематичне

“Ігнорування русинського питання – морально проблематичне”, – пишуть словацькі русини. У час, коли Україна бореться за свободу, дискримінація власних громадян суперечить європейським цінностям.

Русинські організації, як Народна Рада русинів Закарпаття, русинський клуб та “Наохтема в рокаши”, активно поширюють лист, збираючи підтримку. Це може стати каталізатором змін: від Закарпаття до Брюсселя.

Висновок: час для справедливості

Звернення до Урсули фон дер Ляйєн – важливий крок у захисті прав русинів в Україні. ЄС має чинити тиск на Київ, аби визнання стало реальністю. Тільки так Україна довзеся гідною Європою. Слідкуйте за розвитком: відповідь Комісії очікується незабаром.

Степан Сікора