Воднева долина Закарпаття: експортна мрія чи екологічна пастка?
Водень як нова нафта чи зелена ілюзія?
У 2025 році водень – не фантастика, а реальність. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), глобальний попит на водень зросте до 430 млн т до 2050 року, з яких 80% – зелений. Європа лідирує: ЄС планує 40 ГВт електролізерів до 2030. Україна – у грі: 2-ге місце в Європі за потенціалом (132 ГВт, IEA Roadmap 2023). Але чи готова Закарпаття стати “водневою долиною”?
Проєкт ТОВ “Водень України“ обіцяє: 100 МВт електролізер біля Батьово, 16-20 тис. т H₂/рік, експорт до Кошице (Словаччина). Інвестиції – мільярди євро, робочі місця – тисячі. Але критики: екологічна пастка, лобізм, відсутність стратегії. Розбираємо по кісточках.
Такий доступний-недоступний водень: наука та економіка
Водень (H₂) – 75% маси Всесвіту, але на Землі зв’язаний. Електроліз: H₂O → H₂ + ½O₂. Для 1 кг H₂ – 50-55 кВт·год “зеленої” електроенергії + 9-10 л води. Енергетична щільність: 33 кВт·год/кг (бензин – 12). Горіння: H₂ + ½O₂ → H₂O. Нуль CO₂.
Типи водню:
- Сірий (з газу) – 95% ринку, 10 кг CO₂/кг H₂.
- Блакитний (газ + CCS) – перехідний.
- Зелений (ВДЕ) – мета ЄС.
Вартість зеленого: 3-5 €/кг (2025), ціль – <2 €/кг до 2030 (IRENA 2024). Україна: 2-3 €/кг потенціал завдяки дешевій ВДЕ.
Переваги: невичерпність, універсальність (транспорт, промисловість, зберігання енергії). Недоліки: КПД 70%, вибухонебезпечність (4-75% у повітрі), інфраструктура.
Як енергетика стає новим бізнесом для минулих еліт
На тлі протестів проти вітряків у Боржавських полонинах з’являється воднева долина. Стаття в “Закарпаття онлайн” (2025) цитує Ярослава Криля: “Закарпаття – ідеальне місце: земля, газогін, кордон”.
Але регіон – не Херсонщина. Атлас ВДЕ НАН (2024): Закарпаття – 1,5-2 кВт·год/м²/день сонця (Одеса – 4), вітер <5 м/с. Чому саме тут? Географія + стара труба.
Європейська комісія вимагає від Словаччини скоротити викиди CO2 вдвічі до 2030 року
Словаччина: -55% CO₂ до 2030 vs 1990. Європейський кліматичний закон. Промисловість – 40% викидів. US Steel Košice – №1: 4 млн т сталі, 8 млн т CO₂/рік (звіт компанії 2024).
Рішення:
- Електродугові печі (EAF) – scrap + DRI.
- Водень у DRI: Fe₂O₃ + 3H₂ → 2Fe + 3H₂O.
EASTGATE H2 Valley: 4 електролізери (PEM), 50 тис. т H₂/рік до 2031. Бюджет: 1,2 млрд € (EU funds). Партнери: Eustream, Nafta, U.S. Steel, Košice city.
Врятувати рядовий металургійний завод у Кошице
US Steel Košice – 12 тис. працівників, 10% ВВП регіону. Nippon Steel купила 2024 за 2,2 млрд $. Японці – лідери H₂-сталі (COURSE50). Але:
- Словаччина виробляє <20% потрібного H₂.
- Імпорт – єдиний шлях.
H2Valleys платформа: “Дослідження постачання з України – ключовий компонент”.
Де ж стільки панелей та вітряків поставити в Карпатах?
Для 100 МВт електролізера:
- 200 МВт ВДЕ (коеф. використання 20-25%).
- 120 МВт сонце = 300 га панелей.
- 80 МВт вітер = 40 турбін по 2 МВт.
Але Закарпаття: Razumkov Centre 2024 – лише 300 МВт потенціалу ВДЕ до 2030. Рішення: сертифікати GO. H2U купує на аукціонах “Гарантованого покупця”. Електрика – з мережі, “зеленість” – на папері.
Критика: Екоакція – “Зелений камуфляж”. Реальні ВЕС/СЕС – в Одесі, Миколаєві.
Із Закарпаття трубою: інфраструктура
Газогін “Братство” (1974): 1150 мм, 110 бар, 40 млрд м³/рік. З 01.01.2025 – без РФ-газу. Центральноєвропейський водневий коридор (CEHC):
- Довжина: 1350 км.
- Потужність: 1,5 млн т H₂/рік.
- Маршрут: Богородчани → Воловець → Ужгород → Вельке Капушани (SK) → Ланжгот (CZ) → Вайнхаус (DE).
Інвестиції: 362 млн € (UA) + 1 млрд € (EU). Кредит ЄІБ 2014 – 150 млн € на реконструкцію. 2020: 100 млн грн на КС Богородчани.
Технічно: сталь газогонів витримує до 20% H₂. Для 100% – заміна ущільнень, компресорів.
Закарпаття – водний, але не промисловий регіон: криза води
Розрахунок водоспоживання:
- 1 кг H₂ = 9 л H₂O (теорія).
- 20 тис. т H₂/рік = 180 млн л = 180 тис. м³.
- 100 МВт × 8000 год = 800 ГВт·год.
- 50 кВт·год/кг → 16 млн кг = 144 млн л = 144 тис. м³/рік (реально + охолодження = 300-400 тис. м³).
Джерело: Басейнове управління Тиса – 1344 км дренажних каналів. Але:
- Канал Верке – “смердюча клоака” (дослідження 2023).
- Латориця: стік 50-100 м³/с (літо <20).
- 400 тис. м³ = 4,6 л/с – 0,02% стоку.
Проблема: якість. Забруднення: нітрати, важкі метали. Потрібні очисні (50-100 млн €).
ОВНС: обов’язкова (Міндовкілля). H2U: “Подаємо 2026”.
Стара труба для нового газу: ОГТСУ та перспективи
ОГТСУ (2024): “Готові до 10% H₂ з 2026, 100% – після модернізації”. Партнери: Eustream (SK), NET4GAS (CZ), OGE (DE). Меморандум H2U – партнер CEHC.
Лобі водневої енергетики: від Запоріжсталі до Офісу президента
Ярослав Криль: директор H2U, ex-Запоріжсталь, цитований у Gazeta.ua.
Олександр Рєпкін: бенефіціар H2U, ex-депутат Запорізької облради (Опоблок), ex-СБУ. Засновник Української Водневої Ради.
Зв’язки:
- Фонд “Геліос” – 76% через ТОВ “Екопауер Інвест” (Рєпкін → Божко → Шурма).
- Олег Шурма – СЕС на окупованій території (Bihus.info).
- Ростислав Шурма – екс-заступник Єрмака (2021-2024).
Конфлікт: Рєпкін – науковий співробітник Інституту ВДЕ НАН, залучає проєкти. Олександр Дьяченко (Інститут) – у наглядовій раді УВР.
Водневі долини в Європі: уроки для України
| Долина | Країна | Потужність | Особливості |
|---|---|---|---|
| North Sea Canal | Нідерланди | 1 ГВт | Порт, промисловість |
| Puertollano | Іспанія | 100 МВт | СЕС + завод добрив |
| EASTGATE | Словаччина | 50 тис. т | Металургія |
Успіх: локальний попит, державна стратегія, прозорі тендери.
Воднева стратегія України: шлях до 2050
Проєкт Міненерго 2024:
- 2030: 200 МВт електролізерів, 50 тис. т H₂.
- 2050: 10 ГВт, 2 млн т, 10% ВВП.
- Пілоти: Закарпаття, Одеса (Рені).
Проблеми: немає стандартів, сертифікації, реєстру.
Екологічні ризики: Карпати під загрозою?
- Вода: 400 тис. м³/рік = 1% стоку Тиси, але локально – криза.
- Земля: 125 га біля Батьово – родючі ґрунти.
- Біорізноманіття: канали – середовище для птахів, риби.
- Візуальне забруднення: потенційні ВЕС.
Потрібно: ЕСГ-аудит, компенсація (очисні, лісонасадження).
Економіка проєкту: хто заплатить?
- CAPEX: 500-700 €/кВт → 50-70 млн € на 100 МВт.
- OPEX: 1-2 €/кг.
- Дохід: експорт 4 €/кг → 64-80 млн €/рік.
- ROI: 7-10 років (з грантами ЄС).
Майбутнє Закарпаття: експорт чи локальний хаб?
Варіанти:
- Експортний хаб – 1,5 млн т до ЄС.
- Локальний – H₂ для Закарпатгаз, транспорту, теплиць.
- Гібрид – 70% експорт, 30% Україна.
Рекомендація: спочатку пілот 10 МВт, ОВНС, очищення каналів.
Висновки: мрія чи пастка?
Воднева долина Закарпаття – шанс для України в зеленій Європі. Але без:
- Затвердженої стратегії,
- Прозорих тендерів,
- Екологічних гарантій,
- Локального попиту,
…вона стане черговим “бізнесом на трубі”. 2026 – рік істини: ОВНС, перші інвестиції, реакція громад.
За матеріалами українських медіа

