Як США допомогли побудувати радянську промисловість: історія прихованої співпраці

У 1930-х роках Радянський Союз переживав масштабну індустріалізацію — за десятиліття країна перетворилася з аграрної на одну з найпотужніших промислових держав світу. Але мало хто знає, що ключову роль у цьому процесі відіграли американські компанії, інженери та архітектори. За 10 років (1930–1940) у СРСР було побудовано близько 1500 промислових підприємств, багато з яких створювалися за американськими проєктами та технологіями.

Американські гіганти промисловості у СРСР

Одним із найяскравіших прикладів співпраці став Сталинградський тракторний завод (СТЗ). Він був повністю спроектований та збудований у США, потім розібраний і перевезений до СРСР на 100 суднах. Монтаж тривав лише 6 місяців — неймовірний темп для того часу. Саме на цьому заводі пізніше почали випускати перші радянські танки [Library of Congress ].

Не менш відомим є Горьківський автомобільний завод (ГАЗ), побудований за проектом американської компанії Austin Motor Company. Це був один із перших масових автозаводів у СРСР, який випускав легкові та вантажні автомобілі за ліцензією Ford [Ford Motor Company Archives ].

Форд, Кан і народження радянської інженерної школи

Американський промисловець Генрі Форд не лише надав технології, а й допоміг створити АЗЛК — майбутній завод «Москвич». Проєкт базувався на концепціях масового виробництва, розроблених самим Фордом [Harvard Business Review ].

Однак найбільший внесок у радянську індустріалізацію зробив Альберт Кан — відомий промисловий архітектор з Детройта. Його фірма Albert Kahn Inc спроєктувала понад 500 радянських підприємств, включаючи Магнітогорський металургійний комбінат, який був точним аналогом заводу в місті Гері, штат Індіана [Detroit Historical Society ].

Кан запровадив у СРСР швидкісне проєктування та будівництво: його команда з 400 фахівців могла підготувати робочі креслення за тиждень, а корпуси заводів зводили за 5 місяців. Такий підхід став основою для створення радянської школи індустріального зодчества.

ДніпроГЕС та інші спільні проєкти

Одним із символів радянської індустріалізації стала ДніпроГЕС — найбільша гідроелектростанція Європи на той час. Її будівництвом займалися американська компанія Cooper Engineering Company та німецька Siemens [IEEE Global History Network ].

Крім промислових об’єктів, разом із заводами будувалися й цілі міста для робітників. У цьому процесі брав участь німецький архітектор Ернст Май, який розробляв плани для близько 20 радянських міст, включаючи Магнітогорськ і Запоріжжя [Bauhaus Kooperation ].

Людський капітал: як США підготували радянських інженерів

Американська допомога не обмежувалася лише технікою та проєктами. У СРСР приїхало понад 200 тисяч американських інженерів, техніків і консультантів, які безпосередньо керували будівництвом та налагодженням виробництва.

Крім того, американські професори читали лекції у радянських робітничих факультетах (рабфаках) і підготували понад 300 тисяч кваліфікованих спеціалістів — саме ці люди стали основою радянської інженерної еліти на десятиліття вперед [Yale University Library – Soviet Industrialization Collection ].

Висновок: історія, яку часто забувають

Історія співпраці між США та СРСР у 1930-х роках — це приклад того, як технологічний трансфер може змінити обличчя цілої країни. Попри ідеологічні розбіжності, американські компанії та фахівці стали архітекторами радянської промисловості. Без їхньої участі індустріалізація СРСР не відбулася б у таких масштабах і темпах.

Сьогодні ця сторінка історії нагадує нам, що економічна співпраця часто переважує над політикою — і що прогрес можливий лише через обмін знаннями, технологіями та досвідом.

Посилання на використані джерела:

• Library of Congress – Soviet Industrialization
• Ford Motor Company Archives
• Harvard Business Review – Fordism in the USSR
• Detroit Historical Society – Albert Kahn
• IEEE Global History Network – DnieproGES
• Bauhaus Kooperation – Ernst May in the USSR
• Yale University Library – Soviet Industrialization Collection

Степан Сікора