Чому незахищені обʼєкти енергетики: аналіз звіту Рахункової палати

В умовах повномасштабної війни з Росією енергетична інфраструктура України стала однією з головних цілей агресора. Російські атаки на електростанції, підстанції та інші об’єкти призводять до масових відключень електроенергії, блекаутів та економічних втрат. За даними ООН, з березня по серпень 2024 року відбулося дев’ять масштабних хвиль атак на енергетичну систему, що спричинило значні руйнування. Це підкреслює критичну необхідність захисту об’єктів енергетики. Однак, як показує нещодавній звіт Рахункової палати, реалізація відповідного проєкту у 2023-2024 роках виявилася неефективною, з численними порушеннями та неповним використанням коштів.

У цій статті ми розберемо ключові проблеми, їх причини та можливі шляхи вирішення, спираючись на офіційні дані та аналіз.

Звіт Рахункової палати: ключові висновки

Рахункова палата України оприлюднила звіт про аудит реалізації експериментального проєкту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору 13 жовтня 2025 року. Документ, підготовлений під керівництвом заступника голови Сергія Ключки, охоплює період 2023-2024 років і виявляє системні недоліки в управлінні, фінансуванні та виконанні робіт. Проєкт, ініційований Кабінетом Міністрів, мав на меті будівництво, реконструкцію та інші інженерно-технічні заходи для захисту об’єктів паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Координатором і виконавцем виступило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.

Аудитори зазначають, що проєкт мав нормативну основу, але не відповідав стандартам сучасного проєктного менеджменту. Відсутність оцінки вимог, ресурсів та показників успіху призвела до хаосу в реалізації. Крім того, система моніторингу та звітування була недосконалою, що ускладнило контроль за витратами та прогресом. Ці висновки підкреслюють необхідність реформ у державному управлінні такими проєктами.

Фінансові аспекти проєкту

На фінансування проєкту було передбачено 35,9 млрд грн, з яких надійшло 29,97 млрд грн, а використано лише 18,71 млрд грн. Це означає, що понад 11 млрд грн залишилися невикористаними, попри критичну потребу в захисті. Джерела фінансування були непрогнозованими та нестабільними, що вплинуло на темпи робіт. Аудит виявив, що відсутність чітких показників успіху та ролей учасників призвела до неефективного розподілу коштів.

У контексті війни такі затримки є особливо небезпечними. За даними Міністерства енергетики, у 2024 році Росія здійснила 13 масованих атак на енергетику, що зробило цей рік найскладнішим для системи. Невикористані кошти могли б піти на посилення захисту, але через бюрократичні проблеми вони “застрягли”.

Проблеми з виконавцем та управлінням

Виконавцем проєкту стало Агентство відновлення, яке не має профільного досвіду в енергетичній безпеці. Аудитори відзначають брак компетенцій у розробці спеціалізованих інженерних рішень як у центральному апараті, так і в регіональних службах відновлення. Підрядники також не мали достатнього досвіду, що призвело до низької якості робіт.

Проєкт реалізовувався за спрощеною процедурою “проєктуй-будуй”, яка не має повного законодавчого регулювання. Це знизило прозорість і конкуренцію, оскільки функції проєктування, експертизи та нагляду покладалися на підрядників. В результаті на кінець 2024 року багато об’єктів залишилися незавершеними.

Порушення в закупівлях

Однією з ключових проблем стали закупівлі без відкритих торгів – через прямі договори. Аудит виявив завищення договірних цін, обсягів і вартості робіт. Недостатній контроль з боку замовників (регіональних служб відновлення) призвів до невідображення боргових зобов’язань в обліку. Під час аудиту деякі порушення були виправлені: скориговано завищену вартість на 2,38 млн грн і договірну ціну на 27,5 млн грн.

Такі практики не тільки марнують бюджет, але й підривають довіру до державних інституцій. У контексті міжнародної допомоги це особливо актуально, оскільки донори очікують прозорості.

Рівень готовності захисних споруд

Результати шокують: середній рівень готовності захисних споруд від дронів (БпЛА) становить менш як 75% від плану, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менш як 25%. Це робить об’єкти енергетики вразливими до атак. За даними Вікіпедії та аналітичних звітів, у 2023-2024 роках Росія випустила тисячі ракет і дронів по енергетичній інфраструктурі, спричинивши кризу. Низький рівень захисту посилює ризики блекаутів, особливо взимку.

 Міжнародна допомога та її використання

Міжнародні партнери активно підтримують Україну: USAID надає допомогу в будівництві укриттів, а ЄС готує додаткові заходи для енергетичної безпеки. Міністерство енергетики координує цю допомогу, включаючи генератори від Іспанії та США. Однак аудит виявив невикористану частину технічної та гуманітарної допомоги: майно залишалося на балансі без передачі. Це вказує на проблеми в логістиці та координації.

США планують збільшити допомогу у відновленні, реагуючи на терористичні атаки Росії. ПРООН також посилює комунікацію для залучення коштів. Ефективне використання цієї допомоги могло б компенсувати внутрішні недоліки.

Наслідки для енергетичної безпеки

Незахищені об’єкти призводять до дефіциту електроенергії та економічних втрат. За два роки війни Росія здійснила 25 масованих атак, випустивши понад 1400 ракет і 500 дронів. Це загрожує національній безпеці. Президент Зеленський анонсував зміцнення авіації для захисту енергетики, а також створення координаційного штабу.

Рекомендації та перспективи

Рахункова палата рекомендує Уряду розробити нормативні акти для експериментальних проєктів, Агентству – порядок аналізу цін і моніторинг робіт. Для нового проєкту (постанова №142 від 7 лютого 2025) необхідно врахувати помилки. Перспективи залежать від прозорості, досвідчених виконавців та інтеграції міжнародної допомоги.

У висновку, незахищені об’єкти енергетики – результат системних проблем, але з правильними реформами Україна може посилити свою стійкість. Це не тільки технічне питання, а й ключ до перемоги в війні.

За матеріалами офіційних джерел та українських медіа

Степан Сікора