Чи є людство першою розумною цивілізацією у Всесвіті? Нове дослідження змінює погляд на пошук позаземного життя

Чи є людство першою розумною цивілізацією у Всесвіті?

Нове дослідження, опубліковане астрономом Девідом Кіппінгом із Колумбійського університету, викликало резонанс у науковому співтоваристві. У своїй роботі він припускає, що людство може бути не просто однією з багатьох цивілізацій у Всесвіті, а навіть першою розумною цивілізацією у Всесвіті [1].

Раніше вважалося, що найбільші шанси знайти позаземне життя — навколо червоних карликів (M-зірок), які становлять близько 80% усіх зір у Всесвіті. Ці зорі часто мають кам’янисті планети в так званій «придатній для життя зоні» — області, де теоретично може існувати рідка вода. Однак Кіппінг наголошує, що такий підхід може бути помилковим.

Чому червоні карлики можуть бути непридатними для життя?

Хоча M-зірки численні, вони відомі своєю нестабільністю: часті зоряні спалахи та висока радіація можуть повністю знищити атмосферу планет, роблячи їх непридатними для складного життя [2]. Кіппінг застосував баєсівський аналіз, щоб оцінити ймовірність виникнення розумного життя біля різних типів зір. Його розрахунки показали, що зорі з масою менш як 0,34 маси Сонця — а це приблизно дві третини всіх зір — малоймовірно можуть породити «спостерігачів», тобто розумних істот, здатних до наукового спостереження.

Сонце — рідкісна зоря, а людство — ранній гість у Всесвіті

Ще один аргумент Кіппінга полягає в тому, що Сонце належить до G-класу зір, які становлять лише кілька відсотків від загальної кількості зір. Крім того, людство з’явилося надзвичайно рано у «зоряному періоді» Всесвіту, який триватиме ще трильйони років. Ймовірність того, що ми існуємо випадково, становить лише 1 до 1600 — це дуже мала цифра, яка вказує на те, що умови для виникнення розумного життя можуть бути значно обмеженішими, ніж вважалося раніше [1].

Новий напрямок у пошуку життя

Кіппінг не заперечує необхідність вивчення планет біля червоних карликів, але закликає розширити фокус і зосередитися на сонцеподібних зорях. Саме навколо таких зір умови можуть бути найближчими до земних, що підвищує шанси на виявлення складного життя.

Особливу роль у цьому процесі відігратиме майбутня місія Habitable Worlds Observatory, запуск якої заплановано на середину 2040-х років. Цей космічний телескоп зможе безпрецедентно детально досліджувати атмосфери екзопланет і шукати біосигнатури — ознаки життя [3].

Висновок

Якщо гіпотеза Кіппінга підтвердиться, це змінить не лише стратегію пошуку позаземного життя, але й наше розуміння місця людства у Всесвіті. Можливо, ми — не просто одна з багатьох цивілізацій, а перші, хто здатен поставити питання про існування інших.

Джерела:

[1] Kipping, D. (2025). On the Rarity of Observers Around M-Dwarfs. Columbia University.
[2] NASA Exoplanet Archive – Habitability of Planets Around Red Dwarfs. https://exoplanets.nasa.gov
[3] NASA – Habitable Worlds Observatory Mission Overview. https://www.nasa.gov/hwo

Степан Сікора