Вас цікавить пітьма? Як Україна опинилася перед загрозою нових блекаутів в Україні 2025

У 2025 році Україна знову стикається з серйозною загрозою блекаутів в Україні 2025 через посилення російських атак на енергетику. Президент Володимир Зеленський неодноразово скликав наради з керівництвом Офісу президента, Міністерства закордонних справ, Міноборони та інших структур, щоб обговорити аудит домовленостей з партнерами щодо військової допомоги, зокрема для захисту енергетичної інфраструктури. На одній з таких зустрічей 10 жовтня 2025 року, коли Росія атакувала дві київські ТЕЦ, половина Києва залишилася без світла та води. Це не перша така нарада: попередня, 6 жовтня, закінчилася напруженою розмовою на підвищених тонах.

Telegram-канал Zelenskiy / Official

Засідання відбувалися на тлі відновлення масованих обстрілів енергетики. Учасники могли бачити з вікон Офісу президента цистерни з технічною водою, підігнані до будівель органів влади. Кожна така зустріч закінчується одним і тим самим: браком ясності щодо відповідальності за захист енергомережі. Зеленський часто переходить на крик, вимагаючи чітких відповідей: скільки об’єктів захищено, які ще потрібно закрити, щоб країна не занурилася в пітьму. У відповідь чиновники перекладають вину на “попередників”, хоча ексвіцепрем’єра Олександра Кубракова звільнили понад півтора року тому. Нові керівники будують укриття довше, ніж попередні.

Питання захисту газовидобутку, тепло- та електрогенерації, газових сховищ залишаються відкритими. За даними “Нафтогазу”, за останній тиждень жовтня 2025 року Росія тричі масовано атакувала газові об’єкти. Київ та багато областей вже перейшли на режим відключень світла. Чи витримає українська енергосистема російські атаки, до яких сценаріїв готуватися та як Росія змінила тактику – про це йтиметься далі.

 Історичний контекст енергетичної війни

Енергетична війна з Росією не нова для України. У 2022-2023 роках країна пережила десятки масованих атак, повний блекаут та знеструмлення понад 10 мільйонів людей. Тоді Росія застосовувала “килимові бомбардування” – велику кількість ракет і дронів по об’єктах по всій країні. За даними Міністерства енергетики, з початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила тисячі атак на лінії електропередач, підстанції, трубопроводи та сховища. Це призвело до збитків у $20 млрд і втрати 9 ГВт генеруючих потужностей – близько 40% довоєнного рівня.

У 2024 році атаки були менш інтенсивними, що дозволило відновити частину системи. Однак у 2025 році ситуація загострилася. Прицільні удари по енергетиці посилилися у вересні: атаковано Трипільську ТЕС на Київщині, енергетичні об’єкти на Чернігівщині та газову інфраструктуру в Полтавській, Харківській і Сумській областях. Генсек ООН Антоніу Гутерріш попередив, що Росія готується створити блекаути напередодні зими. Путін називає це “відповіддю” на українські атаки, але мета – розбалансувати систему та спричинити каскадну аварію.

Нова фаза енергетичної війни: що змінила Росія у 2025

У 2025 році Росія перейшла до тактики “поетапного відкушування”, вибиваючи енергетику регіон за регіоном. Спочатку – локальні атаки по прифронтових і прикордонних областях: Сумщина, Чернігівщина, Харківщина, Одещина, Миколаївщина, Дніпропетровщина. Ворог нищить місцеву генерацію, підстанції “Укренерго” та розподільні мережі обленерго.

Щоб спричинити масштабний блекаут, росіяни намагаються розірвати енергосистему України навпіл. Червона лінія на мапі – це умовний “енергетичний водорозділ”, який відокремлює “лівобережну” та “правобережну” частини країни

У серпні-вересні 2025 атаки здійснювалися переважно дронами: по 10-40 БПЛА на об’єкт. Росіяни б’ють серіями з інтервалами, а не великими хвилями. Після дронів ідуть масовані удари з балістикою: 10 жовтня постраждали гідроелектростанції, Придніпровська та Криворізька ТЕС, київські ТЕЦ. Мета – розділити енергосистему на дві частини: дефіцитний схід (де споживання вище, а генерація розбита) та профіцитний захід, послабивши перетоки.

Наступний крок – удари по маневровій генерації на заході та розподільчим пристроям АЕС, що може спричинити стрибок частоти та системну аварію, як 23 листопада 2022 року. Співрозмовники в енергетичній галузі зазначають, що атаки стали цинічнішими, з допомогою російських енергетиків, які знають слабкі місця України. “Це війна інженерів: одні будують, інші руйнують”, – каже топменеджер енергетичної компанії.

Росія також б’є по газовій інфраструктурі: видобуток, компресори, мережі облгазів. Мета – порушити баланс газу, щоб Україна не могла постачати паливо для генерації. За даними Міненерго, з березня 2025 Росія здійснила понад 2900 атак на енергетичну інфраструктуру.

Стан енергосистеми України у 2025: дефіцит і відновлення

До повномасштабного вторгнення потужність енергосистеми становила 55 ГВт, зараз – значно менше через окупацію та атаки. За даними DiXi Group, генерація включає 7,7 ГВт від АЕС, 4,5 ГВт від ТЕС/ТЕЦ, 3,9 ГВт від ГЕС, 7 ГВт від ВДЕ. Взимку ефективність нижча: ГЕС дають менше, ВДЕ майже не працюють.

Україна відновила 2,3 ГВт, планує ввести 3,7 ГВт. Запаси вугілля – 2 млн тонн, газу в ПСГ – 12,7 млрд куб. м (план – 13,2 млрд). Імпорт електрики – до 2,1 ГВт з ЄС. У вересні 2025 експорт досяг рекордних обсягів. Однак атаки 2025 року ускладнили ситуацію: 65 тис. пошкоджень інфраструктури з 2022, 3,5 тис. у 2024.

Найвразливіші – розподільчі мережі та підстанції без захисту. “Укренерго” радить уникати пікових навантажень з 17:00 до 22:00. ДТЕК встановив акумулятори на 0,2 ГВт, які забезпечать електрику для 600 тис. осель на 2 години. Секретні акумуляторні парки допомагають відновлювати мережу під час атак.

Захист енергосистеми України: три рівні, прогрес і виклики

Окрім ППО, енергосистему захищають фізичні укриття. Будівництво почалося восени 2022: перший рівень – габіони з піском від уламків. Другий – бетонні та металеві конструкції для трансформаторів. Третій – повне закриття підстанцій з засипкою землею.

Треба захистити 80 ключових підстанцій “Укренерго”. Агенція відновлення відповідала за 20 найважливіших, “Укренерго” – за 60. Станом на жовтень 2025, понад 50% об’єктів “Укренерго” мають антидроновий захист другого рівня, роботи тривають. Перша черга (ключові підстанції) захищена, друга завершиться в першій половині 2026.

Проблеми: політичні розбірки, затримки фінансування. Команда Кубракова досягла 85% готовності другого рівня, “Укренерго” – 40%. Звільнення Кубракова та Кудрицького призвело до втрати кредитів від партнерів. У 2025 влада випустила з фокуса захист, зосередившись на інших питаннях, як закупівля реакторів для Хмельницької АЕС.

Новий міністр енергетики Світлана Гринчук опинилася в штормі: роботи поновилися лише недавно. Віце-прем’єр Кулеба координує, але за 2-3 місяці все не завершити. Понад 900 об’єктів вважаються критичними для захисту.

 Проблеми в уряді: хто відповідає за захист

У нарад Зеленського постійно бракує ясності: хто захищає які об’єкти. Чиновники перекладають відповідальність. Ексміністр Галущенко став токсичним, його замінила Гринчук, але ключові рішення все одно за ним. “Гринчук шкода, вона посеред шторму, а шанси виправити мінімальні”, – каже поінформоване джерело.

Обласні адміністрації не виконували команди щодо захисту менших підстанцій, крім Запорізької області. Новий голова Агенції Сухомлин намагається звести все докупи, але терміни зірвані.

Сценарії на опалювальний сезон 2025-2026: відключення і блекаути

Опалювальний сезон 2025-2026 може бути складнішим за 2022-2023. Експерт Геннадій Рябцев прогнозує: тотальних блекаутів не буде, система стійка, але зима важка. Світло, вода, тепло будуть, відновлення залежатиме від пошкоджень. Росія може завдати до 40 масованих ударів.

Три сценарії:

– Оптимістичний: Точкові короткотривалі відключення, ППО справляється.

– Середній: Графіки відключень на 4-8 годин, локальні порушення.

– Песимістичний: Національний блекаут через одночасні атаки та припинення імпорту.

Найімовірніше – контрольовані відключення. Найскладніше в прифронтових регіонах: Чернігівщина, Сумщина, Харківщина. “4 години без світла, 2 зі світлом” – прогноз представника енергокомпанії. ППО не забезпечує 100% захисту: для виведення блоку достатньо одного влучання.

 Вплив на газ та опалення: ризики дефіциту

Росія б’є по газу: запаси 12 млрд куб. м, але потрібно 13,2-13,5 млрд. Після атак імпорт збільшити до 6 млрд куб. м. Дефіцит газу не лише через удари: в червні 2025 Галущенко говорив про імпорт через втрати. Опалення увімкнуть пізно – з 1 листопада по 31 березня, щоб зберегти ресурси.

Проблеми з теплом у прифронтових містах: Кривий Ріг, Київ, Запоріжжя. Пошкодження котелень ускладнить доставлення. ШІ прогнозує холодну зиму 2025-2026 з морозами до -20°C.

Міжнародна допомога та відповідь України

Зеленський закликає G7+ надати ППО та кредити. Україна обговорила потреби для відновлення: стійкість системи, захист інфраструктури, міжнародна підтримка. Президент попередив про можливий блекаут у прикордонних регіонах РФ. Україна розгорнула мережу прихованих батарей.

Атаки на Україну – загроза Європі: порушення ланцюгів постачань, міграція, економічні втрати. Європа повинна посилити санкції та допомогу.

Поради для українців: як підготуватися

Готуйтеся до гіршого: генератори, утеплення, запаси води, свічок, готівки. Пункти незламності працюють. Уникайте пікових навантажень. Децентралізація – ключ: заміна великих ТЕС на малі станції ускладнить атаки.

Висновок

Блекаути в Україні 2025 – реальна загроза, але система стійкіша, ніж раніше. Залежить від ППО, захисту та міжнародної допомоги. Україна мусить прискорити децентралізацію та відповідальність чиновників. Зима 2025-2026 буде випробуванням, але з підготовкою її можна пережити.

За матеріалами  Микола Топалов, Роман Романюк, УП та інших українських медіа