Runit Dome: «Гробниця» радіоактивних відходів на Маршаллових островах під загрозою затоплення
Runit Dome: «Гробниця», що загрожує Тихому океану
На віддаленому атолі Енветок у Маршаллових островах розташований об’єкт, який став символом наслідків ядерної епохи — Runit Dome, або, як його часто називають, «Гробниця». Ця бетонна споруда діаметром 115 метрів і товщиною лише 46 сантиметрів приховує приблизно 73 000 кубометрів радіоактивних відходів, зокрема плутоній-239 — один із найтоксичніших радіонуклідів на планеті.
Історія виникнення «Гробниці»
Після Другої світової війни США обрали атол Енветок місцем для проведення ядерних випробувань. У 1946–1958 роках тут було здійснено 43 ядерних вибухи, включаючи випробування термоядерної бомби «Кастл Браво» у 1954 році — найпотужнішої з коли-небудь випробуваних США. Ці випробування залишили після себе масштабне радіоактивне забруднення.
Коли випробування припинили, залишився величезний кратер, наповнений радіоактивним ґрунтом, уламками та попелом. У 1977–1980 роках американські інженери вирішили «законсервувати» цю зону, накривши її бетонним куполом — так з’явився Runit Dome.
Сьогоднішня загроза: руйнація та просочування
Хоча на момент будівництва «Гробниця» вважалася тимчасовим рішенням, сьогодні вона перетворилася на екологічну бомбу сповільненої дії. Через кліматичні зміни, підняття рівня моря та природну ерозію острова, бетонна конструкція дає тріщини, а морська вода вже просочується всередину.
Науковці попереджають: якщо купол розійдеться повністю, радіоактивні речовини, зокрема плутоній-239 (період напіврозпаду — 24 100 років), можуть потрапити в екосистему Тихого океану, поширюючись через океанічні течії та ланцюги живлення.
Хто несе відповідальність?
Хоча США фінансували будівництво купола, юридична відповідальність за нього залишається неоднозначною. Після надання незалежності Маршалловим островам у 1986 році, США заявили, що локальний уряд має доглядати за об’єктом. Проте місцеві органи не мають ресурсів для моніторингу чи ремонту споруди.
У 2019 році міністр енергетики США Рік Перрі заявив, що радіація не виходить за межі купола, однак незалежні дослідження, зокрема від Columbia University та IAEA, вказують на наявність радіонуклідів у навколишніх водах.
Чому це має значення для всього світу?
Runit Dome — не лише локальна проблема. Це глобальний сигнал про наслідки ядерної зброї та небажання великих держав брати відповідальність за свої дії. У разі масштабного витоку, радіоактивні речовини можуть вплинути на морську флору і фауну, а через рибальство — і на людське здоров’я в регіоні Тихого океану.
Крім того, цей випадок підкреслює зв’язок між кліматичними змінами та ядерною безпекою: підняття рівня моря загрожує не лише прибережним містам, а й забутим радіоактивним об’єктам, розташованим у низинних зонах.
Висновок
Runit Dome — це нагадування про те, що наслідки ядерних випробувань не зникають разом із вибухами. Сьогодні ця «гробниця» перебуває на межі руйнації, і світ не може дозволити собі ігнорувати цю загрозу. Потрібні міжнародні зусилля, фінансування та політична воля, щоб запобігти екологічній катастрофі в Тихому океані.
Джерела:
- United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation (UNSCEAR)
- Columbia University – Lamont-Doherty Earth Observatory
- IAEA Report on Marshall Islands (2019)
- The Guardian – “The nuclear nightmare of the Marshall Islands” (2019)
Степан Сікора
