Європарламент надіслав Путіну важливий сигнал: час пасивності минув

Путін відверто зневажає Європу, вважає її слабкою й безвольною. Але 9 жовтня 2025 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка закликає країни ЄС збивати російські літаки та дрони в разі порушення їхнього повітряного простору. Це не просто формальність – це потужний політичний сигнал не лише до Москви, а й до багатьох європейських столиць, де досі обмежуються млявими реакціями на російські провокації, як-от підйомом винищувачів і пресрелізами в дусі “ми стурбовані”. Резолюція, прийнята 469 голосами “за”, 97 “проти” та 38 утриманими, засуджує “безрозсудні та ескалаційні дії” Росії, включаючи порушення повітряного простору Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Румунії.

Минулого тижня в Копенгагені відбувся саміт ЄС, де лідери мали обговорити реагування на російські провокації, будівництво “стіни дронів” на східних кордонах і продовження підтримки України в війні на виснаження. Однак замість конкретних рішень учасники обмежилися критикою ідей багаторівневого захисту від повітряних атак і суперечками про фінансування. Це типовий приклад європейської нерішучості, яка грає на руку Кремля. Адже сьогоднішнє мирне життя всіх країн ЄС без винятку тримається лише на одному запобіжнику – українській армії. Якщо уявно “виключити” українського солдата з цього рівняння, що залишиться в Європі? Лише вразливість перед агресором, який уже тестує кордони.

Росія зробила висновки зі свого досвіду війни в Україні. Вона перебудувала економіку на військові рейки, запустила наукові та дослідницькі програми переозброєння, фінансує військові стартапи та постійно аналізує й удосконалює тактики на полі бою. За даними експертів, російська оборонна промисловість зросла на 60% з 2022 року, а інвестиції в дрони та гібридні технології сягають мільярдів доларів. Отримані в ході війни навички – у повітряній, інформаційній і гібридній війнах – Москва вже зараз застосовує проти країн ЄС. Наприклад, з початку осені 2025 року зафіксовано численні порушення повітряного простору російськими дронами над критичною інфраструктурою Данії, Швеції та Норвегії. І ми бачимо, що жодна європейська держава не має сил, здатних цьому реально протистояти. При цьому Путін уже відкрито називає головним ворогом Росії саме Європу, а не США, як раніше. У своїх промовах він неодноразово підкреслював “слабкість” ЄС, називаючи його “васалом Вашингтона”.

У цих умовах Європа повинна якнайшвидше готувати власні армії до захисту від Росії або ж посилювати підтримку України та її Збройних сил – щоб російська армія була зупинена якомога далі від кордонів ЄС. Якщо не робити нічого, далі буде лише гірше – і значно швидше, ніж здається. Резолюція Європарламенту закликає до “єдиної відповіді” на порушення, включаючи перехоплення та знищення повітряних загроз. Це включає посилення санкцій проти Росії, Білорусі, Ірану та Північної Кореї, які постачають Москві зброю. Депутати також наголошують на необхідності використовувати заморожені російські активи для допомоги Україні, що може стати основою для нових кредитів Києву.

Путін відверто зневажає Європу, вважає її слабкою й безвольною. За оцінками економістів, у нього достатньо фінансових ресурсів, щоб дозволити собі ще одну “війну малої інтенсивності”. Гібридна повітряна війна проти НАТО – з “випадковими” російськими літаками, дронами чи ракетними ударами – ідеально підходить під цей сценарій. І, схоже, її непомітний початок ми вже спостерігаємо з початку осені 2025 року. За даними НАТО, кількість порушень повітряного простору зросла на 30% порівняно з минулим роком, включаючи інциденти над Балтійським морем. Російські безпілотники не раз наближалися до критичних об’єктів, як-от порти та електростанції, тестуючи реакцію Альянсу.

Насправді ніхто не може з упевненістю сказати, чи захищатимуть США своїх європейських союзників у випадку прямого вторгнення Росії. Стаття 5 Угоди про НАТО не зобов’язує відправляти війська – йдеться лише про “вжиття дій, які вважатимуться необхідними”. Тобто, теоретично, кілька постів у соцмережі Truth Social також можуть бути визнані достатніми для виконання зобов’язань, якщо їх автор так вирішить. Це особливо актуально в контексті можливих змін у Білому домі, де деякі політики відкрито сумніваються в доцільності захисту Європи. Тому Європа не може покладатися виключно на Вашингтон – їй потрібна власна стратегія.

Рішення Європарламенту про посилення захисту повітряного простору ЄС і дозвіл на збиття російських літаків – це важливий політичний сигнал. У Європі зростає кількість політиків і експертів, які розуміють небезпеку пасивності. Наприклад, депутатка Євгенія Кравчук підкреслила, що резолюція – це відповідь на ескалаційні дії Росії, включаючи навмисні вторгнення дронів. Аналогічні думки лунають у ЗМІ: Financial Times повідомляє, що НАТО обговорює послаблення правил для пілотів, дозволяючи відкривати вогонь по російських літаках.

Бажання деяких країн ЄС заощадити на власній безпеці – навіть ціною українського опору – фактично робить Європу мішенню для майбутньої агресії. Тоді як приклад України доводить: лише сила гарантує виживання. З 2022 року Київ витратив мільярди на ППО, збивши тисячі російських дронів і ракет, що захищає не лише себе, а й східні кордони ЄС. Без посилення підтримки України – через зброю, фінанси та санкції – Європа ризикує опинитися в епіцентрі конфлікту.

Ця резолюція – крок до реальної єдності. Вона закликає до будівництва “стіни дронів” уздовж кордонів з Росією та Білоруссю, інтеграції систем ППО та спільних тренувань. Експерти, як-от з Київського незалежного, зазначають, що такі заходи можуть стримати Москву. Путін розраховує на слабкість Європи, але сигнал з Брюсселя показує: час млявих пресрелізів минув. Якщо ЄС реалізує ці рекомендації, це не лише захистить кордони, а й посилить глобальну безпеку, демонструючи, що агресія не пройде безкарно.

У висновку, резолюція Європарламенту – це не кінець, а початок. Європа мусить інвестувати в оборону, посилювати санкції та підтримувати Україну, щоб уникнути гіршого сценарію. Інакше зневага Путіна перетвориться на реальну загрозу.

За матеріалами українських та закордонних медіа