Релігія самозародження: чому атеїсти вірять у неможливе?
У сучасному світі, де наука часто протиставляється релігії, існує одна “віра”, про яку мало хто говорить відкрито. Це релігія самозародження – концепція, що лежить в основі атеїзму та теорії еволюції. Не чули про таку? А дарма, бо саме вона пояснює, як атеїсти уявляють походження життя на Землі. Розберімось, чому самозародження, або абіогенез, більше нагадує сліпу віру, ніж наукову теорію, спираючись на класичні аргументи та сучасні публікації.
Погляньте на клітину будь-якого живого організму. Це не просто краплина протоплазми, а справжнє місто в мініатюрі: з урядом (ядром, що керує процесами), електростанціями (мітохондріями, що виробляють енергію), транспортною інфраструктурою (ендоплазматичним ретикулумом і апаратом Гольджі), гігантською бібліотекою інформації (ДНК з функцією само копіювання), системами перероблювання сміття (лізосомами) та захисними спорудами (клітинною мембраною). Така складність вражає, чи не так? Але атеїсти переконані, що ця клітина виникла випадково, з “мокрого місця” – з неживої матерії через невідомі процеси самозародження.
Цікаво, що Чарльз Дарвін, батько теорії еволюції, не мав уявлення про справжню будову клітини. У його часи (середина XIX століття) мікроскопи були недостатньо потужними, тож він вважав клітини лише трохи складнішими за неживу матерію. Дарвін не бачив проблеми в походженні життя і не заглиблювався в це питання. Його теорія еволюції починається вже після самозародження, розглядаючи подальший розвиток видів. Але коли з’явилися електронні мікроскопи у XX столітті, стало ясно: між найпростішою живою клітиною та найскладнішою неживою матерією – справжня прірва. Це не еволюційний крок, а стрибок через безодню.
Сьогодні перед нами два основні пояснення походження життя:
1) клітину створив розумний конструктор (Творець, Бог);
2) клітина самозародилася з неживої матерії через випадкові хімічні реакції.
Якщо ви обираєте другий варіант, вітаємо – ви приєдналися до релігії самозародження. Її центральний догмат звучить парадоксально: “Самозародження живої матерії неможливе (доведено Луї Пастером у 1860-х роках через експерименти з бульйонами), але перша жива клітина мусила виникнути саме так, бо інших пояснень немає”. Це чиста віра! Сліпа, сильна, сильніша за традиційну релігійну, бо віруючий у Бога знаходить у Творцеві логіку та сенс, тоді як прихильник абіогенезу приймає щось “неможливе та незрозуміле” як факт, переживаючи когнітивний дисонанс.
Погляньмо на сучасні наукові публікації. У статті Ірен А. Чен у журналі Science (2004 рік, “The Emergence of Competition Between Model Protocells”) дослідниця пише: “Ми припускаємо, що аналогічний процес відбувався в ранній еволюції”. За ці припущення Чен отримала премію як найкращий молодий вчений. Але коли традиційні віруючі роблять подібні припущення про Творця, їх називають фанатиками та невігласами. Подвійні стандарти? Абсолютно. А що таке протоклітина? Згідно з “Англо-російським тлумачним словником генетичних термінів”, це “гіпотетичний первинний організм”. Гіпотеза – це просто політкоректний термін для міфу. Всесвітній потоп у Біблії – міфічний, а протоклітина – гіпотетична. Вчені висміюють одні міфи, але сліпо вірять в інші, як у релігійні догми.
З інтернет-публікацій, таких як дискусії на Reddit чи статті в Atheist Alliance International, видно, що атеїсти часто відокремлюють абіогенез від атеїзму, але на практиці це фундаментальна частина їхнього світогляду. Без самозародження еволюція не має початку. Критики, як в Apologetics Press, називають абіогенез “ахіллесовою п’ятою атеїзму“, бо він вимагає більше віри, ніж будь-яка релігія. Навіть Вікіпедія українською описує самозародження як “мимовільне виникнення живої речовини з неживої”, але визнає, що в сучасних умовах це неможливо – окрім, звісно, “першого разу”.
Отже, самозародження та еволюція – це не просто наука, а повноцінна світова релігія з догмами, святими текстами (як “Походження видів” Дарвіна) та вірою в дива. Вона приваблює мільйони, бо обіцяє пояснення без Бога, але насправді вимагає сліпої довіри. Якщо ви шукаєте логіку в походженні життя, подумайте: чи не простіше визнати розумного Конструктора, ніж вірити в неможливе самозародження? Ця “релігія” атеїстів тримається на припущеннях, а не на доказах, і саме це робить її такою вразливою.
За матеріалами науково-популярних медіа
