Як українцям захистити критичну інфраструктуру від російських атак: поради на зиму 2025

Нова хвиля атак і загроза енергетичного колапсу

Уночі 10 жовтня 2025 року Росія завдала масованого удару по Україні: понад 30 балістичних ракет і 450 дронів-камікадзе “Шахед” спрямували на критичну інфраструктуру, насамперед енергетику. У Києві, Харкові та інших містах сталися блекаути, пошкоджено десятки об’єктів, загинула дитина, понад 20 людей зазнали травм. Це не перша атака, але саме взимку 2025-2026 років загроза досягає піка: низькі температури, дефіцит газу та пошкоджені мережі можуть перетворити звичайні відключення на гуманітарну катастрофу. Захист критичної інфраструктури України – це не лише завдання ППО, а й комплексна стратегія, де ключову роль відіграють інженерні заходи, технології та єдність суспільства.

За даними експертів, ймовірність системної енергетичної кризи взимку 2025/26 нижча, ніж два роки тому, завдяки дешевшому газу в Європі та відновленим потужностям. Однак російські удари по трансформаторних підстанціях і газоперекачувальних станціях (понад 90% з них пошкоджено) роблять ситуацію критичною.

У цій статті ми розберемо, як захистити критичну інфраструктуру України: від критики влади до практичних порад для громадян. Цей матеріал базується на аналізі свіжих публікацій та реальних подій, щоб допомогти вам підготуватися до найгіршого.

Поточна ситуація: Енергетика під вогнем

Енергетична криза в Україні триває вже четвертий рік війни, але зима 2025 обіцяє стати найважчою через відновлення російських атак. За вересень 2025 року РФ окупувала 258 км² території, а темпи окупації впали вдвічі, що змушує окупантів посилювати удари по тилу. У Харкові, Києві та Одесі пошкоджено ключові ланки: трансформаторні підстанції, НПЗ та газопроводи. Лише ДТЕК усунув понад 16 тисяч пошкоджень на мережах – кожна лінія відновлювалася двічі-тричі.

Газосховища заповнено лише на 40% від потреб, а ремонт газоперекачувальних станцій йде повільно – “мокре горить”, як кажуть експерти. Європа готова поділитися газом, але без інфраструктури перекачати його на схід неможливо. Мер Києва Віталій Кличко прогнозує нову атаку найближчими днями та закликає готуватися: запасати воду, зарядки та свічки.

Росіяни самі страждають: у Білгороді блекаути, НПЗ палають щодня попри сітки та ППО. Це доводить: жоден захист не є 100% ефективним проти балістичних ракет з бойовою частиною 400-500 кг. Але зменшити шкоду від уламків і дронів можливо – і це те, що ми мусимо робити негайно.

Критика влади: Чи є уряд у воєнний час?

Багато українців ставлять питання: “Чи є в Україні уряд?” Заяви президента про “важку зиму” – це констатація, а не план дій. Офіс Президента коштує 3 млн грн на день, але реальних кроків бракує: трансформаторні підстанції за містом стоять голими, без мішків з піском чи сіток. Енергокомпанії в приватних руках, але уряд не ставить чітких завдань органам місцевого самоврядування.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга засудив удари, посли G7 зібралися терміново, але де внутрішні реформи? Без уряду воєнного часу, переведення країни на військові рейки та призначення компетентних менеджерів ми ризикуємо масовими відключеннями. 25% українців все ще підтримують “Слуг народу” – це мазохізм, кажуть аналітики. Суспільна терапія потрібна: війна не відкриває очі всім.

Експерти наголошують: не відтерміновувати інженерний захист, а сконцентрувати ресурси. У лютому 2025 Трампова адміністрація скасувала ключову програму допомоги енергетиці, що посилило вразливість. Україна таємно будує парки батарей для підтримки мереж під час бомбардувань – це крок уперед, але недостатній.

Методи захисту: Від ППО до інженерних рішень

Захист критичної інфраструктури України – багатошаровий. По-перше, протиповітряна оборона (ППО): зенітні дрони – ключовий компонент, який влада впроваджує повільно. Фонди купують їх на донати, але потрібен перерозподіл бюджетів – з “бруківки” на дрони. У РФ НПЗ захищають сітками та ППО, але вони палають – урок для нас: комбінувати методи.

Інженерний захист: для підстанцій – мішки з піском, сітки від дронів, укріплення. На Чернігівщині комісія ВР виявила невідповідний рівень захисту, Ukrenergo коментує, але дій бракує. Ракети на підстанції не пускають – туди йдуть “Шахеди”, тож фокус на антидронових сітках. Для НПЗ – ешелонована ППО та розосередження.

Технології: парки батарей, відновлення мереж. Експерт Олександр Харченко прогнозує блекаути в Києві, Одесі, Харкові та Сумах, але не тотальні – якщо посилити захист. У ООН Україна виносить питання систематичних ударів, вимагаючи незалежного розслідування. Гібридні атаки РФ поєднують старі та нові елементи – від ракет до кібер.

Прогнози на зиму 2025: Ризики та можливості

Зима 2025/26: м’яка погода допоможе, але попит на енергію зросте. Дефіцит газу, проблеми з опаленням – через атаки на газовидобуток. Експерти радять: не чекати гіршого, а готуватися – від блекаутів до гуманітарної допомоги.

Перша зима, коли ми не лише будемо терпіти, а й будемо  відповідати. Удари по РФ – сенс, якщо не підіймати руки. Зміни можливі: 75% українців готові до ротації влади, до створення Уряду національного порятунку, в який би увійшли висококваліфіковані спеціалісти, а не некомпетентні особи за партійним принципом та особистою лояльністю.

Висновок: Єдність для перемоги

Захист критичної інфраструктури України – це наша спільна відповідальність. Влада мусить діяти, громадяни – підтримувати. Витримаємо зиму 2025 – і переможемо. Мислити про Україну з вірою: ми варті своєї держави.

За матеріалами українських медіа