Хто кого використовує: Китай Путіна чи навпаки?
У сучасній геополітиці Китай Путін Україна стає ключовим трикутником, де баланс сил визначає глобальні тенденції. Володимир Путін, ведучи війну проти України, намагається залучити Китай як стратегічного партнера, але це суперечить інтересам Пекіна як світової держави. Чи використовує Москва Пекін, чи навпаки? Аналіз показує, що Путін більше маніпулює Китаєм, ніж отримує реальну підтримку. Розглянемо ризики, стратегії та наслідки для Європи та США.
Ризики Китаю в гібридній війні проти Європи
Китай сильно ризикує, допомагаючи Путіну в гібридній війні проти Європи. Європа залишається основним торгівельним партнером Пекіна, особливо на тлі прихованої торгівельної війни з США. У 2024 році обсяг торгівлі ЄС-Китай сягнув 800 млрд євро, що робить континент ключовим ринком збуту. Участь у гарячій війні Росії проти України чи гібридних атаках на Європу може призвести до санкцій і бойкотів, погіршивши відносини з Брюсселем.
Стратегія “озброєного нейтралітету” Китаю, коли Пекін закриває очі на агресію Росії проти України, вже знижує його миротворчий авторитет. Байдужість до конфлікту вражає цинізмом: Китай перетворює ослаблену Росію на зону впливу, але втягування в конфлікт Москви з Європою — геополітична помилка. Аналітики зазначають, що Пекін зацікавлений у подальшому ослабленні путінської Росії через провальну війну, але пряма допомога Кремлю загрожує економіці.
Нещодавні дані свідчать про співпрацю: Китай передає Росії супутникові дані для атак на Україну, що фіксувала українська розвідка. Це посилює напругу, бо Європа бачить у Пекіні співучасника гібридної агресії. Висновок простий: Путін використовує Китай більше, ніж отримує зворотну вигоду.
Труднощі у відносинах Сі Цзіньпіна та Путіна
Відносини Китай Путін Україна ускладнюються дистанціюванням Пекіна від Москви. Попри декларації про “стратегічне партнерство”, Сі Цзіньпін уникає згадок про війну в Україні, а китайські банки обмежують транзакції з Росією через страх вторинних санкцій. Проєкт газопроводу “Сила Сибіру-2”, ключовий для Кремля, затримується без чітких термінів — сигнал обережності.
Геополітичні причини очевидні: Китай прагне багатополярності та стабільності, уникаючи конфронтації з Заходом. Візит Путіна до Китаю у вересні 2025 року мав зміцнити альянс, але результат — лише риторика без конкретики. Пекін бачить у війні шанс ослабити Росію, але не готовий ризикувати заради Москви. Аналітики прогнозують: якщо Путін натисне сильніше, Китай може примусити його до миру, тиснучи економічно.
Спроби Путіна скоординувати антиєвропейські стратегії
Путін неодноразово намагався використати зовнішніх гравців проти Європи. На саміті на Алясці у 2018 році він координував антиукраїнські плани з Дональдом Трампом, який дратувався “європейською залежністю”. Але Трамп змусив ЄС допомагати Україні, посиливши європейську суверенність, хоч і послабивши безпеку перед російською загрозою.
Тепер фокус на Китаї: Москва шукає підтримки в геополітиці Китай Росія, але Пекін обережний. Китай зацікавлений у Європі як контрвазі США, а не в ескалації. Зусилля Пекіна зміцнити зв’язки з ЄС — частина плану скористатися розбіжностями Вашингтона та Брюсселя. Втягнення в конфлікт суперечить цій стратегії.
Вплив на глобальну геополітику та Україну
У контексті геополітика Китай Росія Україна, війна стає каталізатором змін. Китай може тиснути на Путіна для миру, але нюанс — внутрішні інтереси Москви. Ослаблення Росії вигідне Пекіну, бо посилює його домінування в Азії. Для України це шанс: посилення підтримки від ЄС і США, попри торгівельні війни.
Нові геополітичні норми, де Китай грає роль миротворця, можуть змінити баланс. Але якщо Пекін піддасться тиску Путіна, ризики для глобальної стабільності зростуть. Європа, як ключовий партнер, стане бар’єром для ескалації.
Висновок: Путін намагається використати Китай у війні проти України, але це грає проти інтересів Пекіна. Геополітика Китай Путін Україна демонструє, що справжній вплив — у балансі, а не в ілюзіях альянсу. Світ чекає на рішення Пекіна: нейтралітет чи помилка?
Степан Сікора
