Лауреати Нобелівської премії 2025 з фізіології та медицини: революція в розумінні імунної системи

6 жовтня 2025 року Нобелівський комітет оголосив лауреатів престижної Нобелівської премії з фізіології та медицини. Цьогорічні переможці – американські науковиці Мері Е. Брунков (Mary E. Brunkow) з Інституту системної біології в Сіетлі, Фред Рамсделл (Fred Ramsdell) з компанії Sonoma Biotherapeutics у Сан-Франциско та японський імунолог Шимон Сакагучі (Shimon Sakaguchi) з Університету Осаки. Їх відзначено за фундаментальні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності – механізму, який захищає організм від аутоімунних атак. Ці дослідження пояснюють, чому імунна система не атакує власні тканини, і відкривають двері для нових терапій проти раку, аутоімунних захворювань та ускладнень після трансплантації.

Нобелівська премія 2025 з фізіології та медицини підкреслює важливість імунології в сучасній медицині. Лауреати розділять призовий фонд у 11 мільйонів шведських крон (близько 1,2 мільйона доларів США). Оголошення відбулося в Стокгольмі, у Караолінському інституті, де голова комітету Олле Кемпе наголосив: “Їхні відкриття мали вирішальне значення для нашого розуміння того, як функціонує імунна система і чому не всі ми хворіємо на серйозні аутоімунні захворювання”.

 Хто такі лауреати Нобелівської премії 2025?

Мері Брунков, відома своїми дослідженнями генетики імунних розладів, працює в Інституті системної біології. Її внесок у відкриття гена Foxp3 став ключовим для розуміння аутоімунних хвороб. Фред Рамсделл, фахівець з біотехнологій, співавтор робіт про мутації, що призводять до імунних дисбалансів. Шимон Сакагучі, піонер імунології, першим описав “охоронців” імунної системи – регуляторні Т-клітини – ще у 1995 році. Ці вчені, працюючи незалежно, але синхронно, створили основу для нового напрямку в науці.

Їхні імена вже звучать у світовій пресі: від The New York Times до BBC, де підкреслюється глобальний вплив відкриттів. В Україні новина швидко поширилася на платформах як УНІАН та BBC Україна, де її пов’язують з перспективами лікування хронічних хвороб.

Історія відкриттів: від мишей до людини

Історія починається з Шимона Сакагучі, який у 1995 році “пішов проти течії”. Тоді домінувала ідея центральної імунної толерантності – видалення шкідливих клітин у тимусі. Сакагучі довів існування периферичної толерантності: новий клас Т-клітин, що патрулюють організм і нейтралізують “бунтівників”. Експерименти з мишами, позбавленими тимусу, показали: без цих клітин розвиваються аутоімунні реакції.

У 2001 році Мері Брунков та Фред Рамсделл вивчали штам мишей “scurfy” – з фатальними аутоімунними хворобами. Вони виявили мутацію в гені Foxp3, який регулює розвиток регуляторних Т-клітин. Аналогічна мутація в людини викликає синдром IPEX – рідкісне, але смертельне захворювання. У 2003 році Сакагучі пов’язав усе докупи: Foxp3 керує цими клітинами, забезпечуючи баланс імунітету.

Ці етапи – від скептицизму до визнання – ілюструють еволюцію науки. Як зазначає Reuters, відкриття “створили можливості для нових лікування аутоімунних хвороб і раку”.

Значення для медицини: від теорії до практики

Регуляторні Т-клітини – “охоронці імунної системи” – запобігають атакам на власні тканини, пояснюючи, чому не всі страждають від діабету 1 типу, ревматоїдного артриту чи розсіяного склерозу. У раку ці клітини, навпаки, гальмують імунітет, дозволяючи пухлинам рости. Дослідження лауреатів стимулювали розробку імунотерапій: CAR-T клітини для раку, модулятори Т-клітин для трансплантацій.

Сьогодні клінічні випробування тривають: від терапії для хворих на множинний склероз до онкології. NPR підкреслює: “Це відкрило нове поле імунології, де Т-reg клітини – ключ до персоналізованої медицини”. В Україні, де аутоімунні хвороби торкаються мільйонів, ці відкриття обіцяють прориви в лікуванні.

Порівняно з 2024 роком, коли премію отримали Віктор Амброс та Гері Равкан за мікроРНК, 2025 фокусується на імунітеті. Це продовження тренду: від генетики до імунних механізмів.

Висновок: надія для майбутнього

Нобелівська премія 2025 з фізіології та медицини – не просто визнання, а каталізатор змін. Відкриття Брунков, Рамсделла та Сакагучі пояснюють таємниці імунітету, рятуючи життя від аутоімунних бур. Як каже Кемпе, “ми не всі хворіємо, бо маємо цих охоронців”. Для пацієнтів з раком чи артритом це – світло в кінці тунелю. Слідкуйте за новинами: наступні премії з фізики та хімії обіцяють ще більше інновацій.

Джерела: офіційний сайт Нобелівського фонду, NYT, Reuters, BBC.