Ветеранська політика та безпекові виклики в Україні: аналіз і перспективи
Україна переживає складний період, поєднуючи боротьбу з російською агресією, внутрішні реформи та підтримку ветеранів, які повертаються до цивільного життя після служби. Ветеранська політика стала одним із пріоритетів держави, адже кількість осіб зі статусом ветерана зростає, а їхня інтеграція в суспільство потребує комплексного підходу. Водночас безпекові виклики, такі як масовані удари Росії та порушення повітряного простору країн НАТО, додають складнощів до реалізації реформ. Ця стаття аналізує ключові аспекти ветеранської політики, новий законопроєкт про підтримку ветеранського підприємництва, безпекові проблеми та діяльність Верховної Ради України в цих сферах.
Ветеранська політика: сучасний стан і виклики
Кількість ветеранів в Україні
За даними різних відомств, зокрема Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, СБУ та Міністерства у справах ветеранів, в Україні налічується близько 1,5 мільйона осіб зі статусом ветерана. Ця цифра відображає масштаб викликів, з якими стикається держава. Наприклад, до Дня Незалежності 2025 року близько 1 мільйона ветеранів подали заяви на одноразову грошову допомогу через Пенсійний фонд. Проте не всі ветерани знають про свої права або бажають звертатися за підтримкою, що вказує на прогалини в інформаційній політиці та бюрократичних процедурах.
Проблема: Система надання допомоги ветеранам потребує автоматизації. Замість того, щоб вимагати від ветеранів подавати заяви, держава могла б автоматично нараховувати кошти особам зі статусом ветерана. Це зменшило б бюрократичне навантаження та підвищило довіру до державних інститутів.
Законопроєкт про ветеранське підприємництво
У 2025 році Верховна Рада України розглядає рамковий законопроєкт «Про основні засади державної ветеранської політики щодо ветеранів та ветеранок, які брали участь у відсічі збройної агресії РФ проти України». Цей документ розроблявся два роки з урахуванням досвіду США, Ізраїлю та європейських країн.
Ключові положення законопроєкту:
Підтримка ветеранського бізнесу:
Законопроєкт передбачає створення умов для розвитку ветеранського підприємництва, зокрема через пільги та спрощені процедури.
Запропоновано резервувати до 5% бюджету державних і регіональних закупівель для ветеранських підприємств. Однак механізм реалізації цієї норми ще не відпрацьований, що викликає занепокоєння щодо прозорості та ефективності.
Дискусії щодо статусу ветеранського бізнесу:
Частина експертів наполягає, що ветеранським бізнесом вважатимуться лише підприємства, де 100% статутного капіталу належить ветеранам. Проте це викликає питання: що робити, якщо ветеран передає бізнес родині або має часткову власність?
Комітет із питань соціальної політики пропонує більш гнучкий підхід, щоб уникнути дискримінації ветеранів, які діють через членів сім’ї.
Контроль і запобігання зловживанням:
Для уникнення номінального використання статусу ветерана передбачено контроль з боку Міністерства у справах ветеранів, місцевих адміністрацій і податкових органів.
Проте надмірна зарегульованість може відлякувати ветеранів від створення бізнесу, що потребує балансу між контролем і підтримкою.
Виклики реалізації:
Недостатня координація: Механізми контролю за участю ветеранських підприємств у тендерах ще не відпрацьовані. Потрібні зміни до антикорупційного законодавства та закону про лобізм, який набув чинності 1 вересня 2025 року.
Перехідний період: Законопроєкт передбачає 6 місяців для розробки підзаконних актів, що дозволить адаптувати механізми до реалій.
Ризик зловживань: Існує загроза, що недобросовісні підприємці можуть використовувати статус ветерана для отримання пільг. Для цього потрібні чіткі критерії та технічні інструменти моніторингу.
Інститут помічників ветеранів
Для підтримки ветеранів у 2024 році було запроваджено інститут помічників ветеранів, який мав забезпечити супровід і допомогу в отриманні пільг, соціальних послуг і психологічної підтримки. Проте ця ініціатива виявилася неефективною через низку причин:
Недостатня підготовка:
Органи місцевої влади не готові до створення робочих місць для фахівців із супроводу. Наприклад, у Львівській області кількість фахівців не відповідає числу ветеранів.
Відсутність транспорту для фахівців ускладнює їхню роботу, особливо в сільських громадах, де ветерани проживають у віддалених населених пунктах.
Фінансування:
Хоча зарплата фахівців із супроводу стартує від 25 тисяч гривень, органи місцевого самоврядування не завжди готові виділяти додаткові кошти на премії чи транспорт.
Держава перекладає відповідальність на місцеві громади, що призводить до нерівномірної реалізації програми.
Провал першої ітерації:
У 2023 році перша спроба запровадження інституту провалилася через брак фінансування та організаційних ресурсів.
У 2025 році програма працює з труднощами, хоча в деяких областях (де місцева влада зацікавлена) є успішні пілотні проєкти.
Рішення: Для ефективної роботи інституту потрібна державна вертикаль управління, яка забезпечить фахівців робочими місцями, транспортом і чіткими інструкціями. Без цього програма залишатиметься фрагментарною.
Безпекові виклики: російська агресія та реакція НАТО
Масовані удари по Україні
У 2025 році Росія посилила масовані комбіновані удари по Україні, використовуючи безпілотники та крилаті ракети, зокрема «Іскандер». Один із таких ударів пошкодив будівлю Кабінету Міністрів у Києві, що стало першим подібним інцидентом за чотири роки повномасштабної війни. Це підняло питання безпеки урядового кварталу, де розташована й Верховна Рада.
Реакція парламенту:
Поки що немає планів переносити засідання Верховної Ради до більш захищених локацій. Парламент продовжує працювати в умовах війни, реагуючи на повітряні тривоги.
Посилення протиповітряної оборони (ППО) урядового кварталу є пріоритетом, адже ця зона часто відвідується міжнародними делегаціями.
Порушення повітряного простору Польщі
Вперше в історії російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі, члена НАТО, що викликало серйозне занепокоєння щодо колективної безпеки Альянсу. Реакція західних лідерів була дипломатичною, що розцінюється як недостатньо рішуча.
Ключові аспекти:
Стаття 5 НАТО:
Порушення повітряного простору Польщі могло активувати статтю 5 Договору НАТО, яка розглядає напад на одну країну як напад на весь Альянс. Проте реакція обмежилася висловленням «стурбованості».
Це вказує на слабкість колективної безпеки та неготовність НАТО до прямої конфронтації з Росією.
Позиція Польщі:
Польща скликала засідання Ради безпеки, що свідчить про серйозність інциденту. Проте слабкість польської системи ППО стала очевидною, що може вплинути на обсяги допомоги Україні.
Водночас посилення кордону Польщі з Росією та Білоруссю може стати додатковою підтримкою для України.
Пропозиція спільного ППО:
Україна раніше пропонувала створити спільний «щит у небі» для відбиття дронів і ракет на своїй території, щоб запобігти їхньому проникненню в країни НАТО. Ця ідея може бути розглянута Альянсом як спосіб захисту не лише Польщі, а й країн Балтії.
Фортифікаційні споруди: проблеми та корупція
Діяльність тимчасової слідчої комісії (ТСК)
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради розслідує можливі порушення при спорудженні фортифікаційних споруд. За два роки війни з’ясувалося, що будівництво фортифікацій стикається з низкою проблем:
Низька якість споруд:
Деякі фортифікації, зокрема на Сумщині, будувалися з порушеннями. Наприклад, опорні пункти були спроєктовані так, що доступ до них здійснювався з боку ворога.
Кліматичні умови та відсутність обслуговування призводили до руйнування споруд у тилу.
Корупційні зловживання:
ТСК виявила факти зловживань, що призвели до відкриття понад 20 кримінальних проваджень СБУ, Нацполіцією та ДБР. НАБУ також залучено до розслідувань.
Проблеми пов’язані з неякісними матеріалами, завищенням вартості та залученням ненадійних підрядників.
Організаційні недоліки:
Спочатку фортифікації будували місцеві громади та бізнес, що призводило до хаотичного підходу.
З 2024 року створено Державну спеціальну службу транспорту, яка відповідає за проєктування, будівництво та охорону фортифікацій. Це дозволило покращити якість споруд, але проблеми залишаються.
Досягнення ТСК:
Перехід від хаотичного будівництва до централізованого управління.
Залучення правоохоронних органів до розслідування зловживань.
Виявлення проблем із фінансуванням і експлуатацією фортифікацій.
Фінансування ЗСУ: криза грошового забезпечення
У 2025 році в медіа знову з’явилися повідомлення про можливі затримки у виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям. Ця проблема вже виникала у 2024 році, що змусило Верховну Раду вносити зміни до бюджету.
Поточна ситуація:
Недостатнє фінансування: Базове грошове забезпечення військових (21–22 тисячі гривень) є нижчим за середню зарплату в Україні, що демотивує особовий склад.
Плани на 2026 рік: Триває дискусія щодо підвищення забезпечення до 30–35 тисяч гривень. Це має врахувати інфляцію та потреби військових.
Роль нового міністра оборони: Очікується, що новий міністр, спираючись на досвід прем’єр-міністра, забезпечить стабільність виплат.
Виклики:
Бюджетний комітет і Мінфін чинять опір збільшенню фінансування, що ускладнює реформи.
Потреба в додаткових змінах до бюджету до кінця 2025 року.
Висновки та перспективи
Ветеранська політика в Україні перебуває на етапі трансформації. Новий законопроєкт про підтримку ветеранського підприємництва відкриває можливості для економічної реінтеграції ветеранів, але потребує чітких механізмів реалізації та контролю. Інститут помічників ветеранів потребує державної підтримки, щоб стати ефективним інструментом соціальної адаптації.
Безпекові виклики, зокрема російські удари та порушення повітряного простору НАТО, підкреслюють необхідність посилення ППО та міжнародної співпраці. Пропозиція спільного «щита в небі» може стати кроком до захисту не лише України, а й країн Альянсу.
Фортифікаційні проблеми та корупційні зловживання потребують системного вирішення через централізоване управління та прозорі тендери. Фінансування ЗСУ залишається критичним питанням, і підвищення грошового забезпечення має стати пріоритетом для держави.
Україна стоїть перед складними викликами, але послідовна реформа ветеранської політики, посилення безпеки та боротьба з корупцією можуть забезпечити стабільність і підтримку захисників, які борються за майбутнє країни.
Джерела:
Інтерв’ю Михайла Цимбалюка на «27 хвилин» (Перший Західний).
Офіційні звіти Верховної Ради України.
Аналіз веб-ресурсів щодо ветеранської політики та безпеки (2025).
Пости на платформі X про безпекові виклики та ветеранські ініціативи.
Степан Сікора
