Глухий кут Фазекоша: Як голова Ради адвокатів Закарпаття сам себе загнав у пастку

Від “героя” до “потвори” – саркастичний погляд на “шедевр” Фазекоша

Уявіть собі: досвідчений адвокат, голова Ради адвокатів Закарпатської області, Олексій Фазекош, вирішує написати статтю, щоб “захисти” свою репутацію. Але замість холодного юридичного аналізу ми отримуємо емоційний вибух, повний образ, звинувачень і закликів до “політичного знищення“.

Стаття “Глухий кут Сікори, або на шляху обману” – це не просто текст, це справжній фестиваль сарказму, але не від мене, а від самого автора, який, здається, забув, що він адвокат, а не герой бульварного роману.

Критика Олексія Фазекоша тут буде жорсткою, але коректною – ми розберемо кожен абзац, додамо чорного гумору (бо як не посміятися над адвокатом, який називає опонента “покидьком“, а себе – миротворцем шлюбів?), і дамо правову оцінку з позиції Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Правил адвокатської етики та можливостей подати позовну заяву про захист честі, гідності та ділової репутації.

 Ми розберемо текст Фазекоша на частини, бо повний варіант (доступний за посиланням https://www.fazekosh.org.ua/?p=121) починається з загальних міркувань про журналістську етику, але швидко переходить до “персональної вендети” проти Степан Сікори, пенсіонера з Мукачева.

Чорний гумор? Уявіть адвоката, який “мирить подружжя”, але сам не може миритися з критикою – це як хірург, який боїться крові. 

Детальний аналіз тексту статті Фазекоша:

Частина 1 – Загальні міркування про журналістику, або як Фазекош готує “пастку” для себе

Повний текст статті Фазекоша починається не з атаки на Сікору, а з філософських роздумів про відповідальність журналістів. Автор цитує статті Кримінального кодексу (наприклад, ст. 397 про втручання в діяльність захисника), говорить про “домоклів меч” додаткового покарання і навіть згадує Вищу раду правосуддя. Сарказм тут очевидний: Фазекош, як адвокат, намагається навчити журналістів етики, але сам пише текст, повний непідтверджених звинувачень.

Чорний гумор: це як злодій, який читає лекцію про чесність, тримаючи в кишені чужий гаманець.

Аналізуючи цю частину, бачимо, що Фазекош позиціює себе як експерта в праві, але ігнорує власні обов’язки. Він пише: “Факт усвідомлення розповсюдження недостовірної інформації є основоположним у конструюванні вини”. Прекрасно, пане Фазекош! Але чому тоді ваша стаття повна фраз на кшталт “відверта брехня” без доказів? Це не критика Олексія Фазекоша, це самоіронія.  Слово “адвокатська етика” тут пасують ідеально, бо автор сам згадує закони, але не застосовує їх до себе. Якщо Сікора – “журналіст” у розумінні Фазекоша, то чому не подати на нього до суду замість публічної істерики? Бо, мабуть, доказів бракує, а емоцій – надлишок.

Розгортаючи аналіз, зазначимо, що ця вступна частина займає близько третини тексту і служить “юридичним щитом”. Фазекош обговорює ст. 376 КК про втручання в правосуддя, але обриває на півслові (у повному тексті це видно як спроба залякати).

Чорний гумор: адвокат, який захищає “престиж професії”, сам її порочить, пишучи як таблоїдний репортер.

Критично: це порушення балансу, бо адвокат повинен бути об’єктивним, а не емоційним.

Детально: автор згадує “професіональну діяльність журналіста не шкодить суспільству”, але його власна “професіональна” стаття шкодить репутації адвокатури, роблячи її схожою на особисті розбірки.

 Частина 2 – Атака На Степан Сікору, Або “Потвори” З Мукачева

Тепер переходимо до серця статті – критики Степан Сікори. Фазекош описує Сікору як “пенсіонера, мешканця м. Мукачево”, який “нехтуючи нормами моралі, цинічно, провокаційно” діє проти нього. О, великий адвокате, понад 20 років досвіду, мирите подружжя, але не можете впоратися з пенсіонером?

Чорний гумор: це як лев, який боїться миші, бо миша “підбурює клієнтів”.

Детально розберемо ключові звинувачення:

1. Добрі відносини, що перетворилися на “корисливі”: Фазекош каже, що товаришував з Сікорою, але той використав це.  Де докази? Адвокат повинен оперувати фактами, а не “великим переконанням”.
2. Рекомендація клієнта і “ганебні дії”: Сікора рекомендував Фазекоша для кримінальної справи, уклали договір на значну суму, але потім Сікора “підбурює” розірвати.  Адвокат скаржиться на гонорар, який “значний” через “ризики ототожнення з клієнтом” – тобто, боїться асоціацій зі злочинцями, але бере гроші? Браво, пане Фазекош, ви – майстер ризику, але не етики. Але гроші, які ви виманили шахрайським способом від громадянки Ш., а не від клієнта, а це 21 тис. доларів США, треба повернути.
3. Тиск через дзвінки: Сікора дзвонить до правоохоронців, депутатів, НААУ. Це звучить як параноя. Якщо є тиск, подайте скаргу, а не пишіть пасквілі.  “Він винен мені кошти” – класична історія боргів, де адвокат стає колектором.
4. “Банда” з Хабібулліним: Фазекош називає їх “потворами”, які дестабілізують адвокатуру.  Такі образи (“потвора”, “покидьок”) – це не адвокатська мова, а бульварщина, за які прийдеться відповідати перед судом

Далі Фазекош “захищає” Раду адвокатів, а точніше свою кишеню: ВРКА не знайшла порушень, перевірка планова. Але чому Сікора не має права критикувати?  Як голова, ви повинні бути прозорим, а не ображати критиків.

Чорний гумор: “Ми дякуємо Сікорі за пасквілі, бо вони показують, що ми зразкові” – це як сказати “дякую за ляпас, він освіжив обличчя”.

Автор завершує закликами до “знищення політично” Сікори та поплічників (Хабібуллін, Рафальська тощо). “Знищувати політично” – звучить як мафіозний сленг, а не адвокатська порада.

Чорний гумор: “Ми закарпатці, діти гір” – романтика, але з погрозами, це як ковбойський фільм у суді.

Правова оцінка статті з позиції Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”

Переходимо до правової оцінки, базуючись на чинному законодавстві (станом на вересень 2025, без суттєвих змін у релевантних статтях з 2024-2025 рр., як показують пошуки).

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (№ 5076-VI від 05.07.2012, зі змінами) регулює поведінку адвокатів. Ключові статті:

• Стаття 34 (Обов’язки адвоката): Адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги та правил етики у всіх сферах, включаючи публічні висловлювання. Стаття Фазекоша, як публічний текст голови ради, повинна бути професійною. Образи (“покидьок”, “потвора”) суперечать цьому.  Фазекош, позиціонуючи себе як адвокат, шкодить професії.
• Стаття 36 (Дисциплінарна відповідальність): Порушення етики в професійній чи іншій діяльності, що шкодить честі адвокатури, тягне санкції. Якщо стаття порочить репутацію (емоційний тон, звинувачення без доказів), КДКА може ініціювати провадження. Можливі наслідки: попередження, зупинення діяльності до 1 року, виключення з реєстру.

 Адвокат може публікувати, але не шкодити престижу. Тут порушення очевидне, бо текст асоціює адвокатуру з особистими війнами.

Правова оцінка з позиції Правил адвокатської етики

Правила адвокатської етики (затверджені 09.06.2017, зі змінами, без суттєвих у 2024-2025):

• Стаття 12 (Повага до адвокатської професії): Адвокат стверджує повагу в публіцистиці, критика не може бути принизливою, порочити гідність чи містити неправду. Фазекош порушує: “жалідна постать”, “лебедина пісня” – це не критика, а знущання.
• Стаття 43 (Принцип законності): Уникати неправди, неповаги. Публічні заяви про “брехню” без доказів – порушення.

Висока ймовірність етичної скарги. Як голова, Фазекош – приклад, але поганий. “Знищувати політично” – звучить як етичний стандарт мафії, не адвокатів.

Можливість подання позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації

Регулюється Цивільним кодексом України (№ 435-IV від 16.01.2003, з змінами, без змін у релевантних статтях 2024-2025):

• Стаття 297 (Право на повагу до гідності та честі): Образи принижують гідність Сікори – підстави для позову.
• Стаття 299 (Недоторканність ділової репутації): Звинувачення в “обмані”, “банді” шкодять та є образливими.
• Стаття 277 (Спростування недостовірної інформації): Вимагати спростування тим самим способом. Моральна шкода (ст. 23) – компенсація.

Таблиця наслідків: