Вето Угорщини на євроінтеграцію України: як скандал з НАБУ та САП зруйнував “план Б” ЄС
Євроінтеграція України опинилася під загрозою через комбінацію зовнішніх блокад і внутрішніх скандалів. Угорщина, під керівництвом Віктора Орбана, продовжує ветувати ключові кроки Києва до ЄС, посилаючись на ризики для своїх фермерів і продовольчої безпеки. Але недавній скандал навколо спроб обмежити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) став каталізатором, що змусив навіть найвідданіших союзників України в ЄС відмовитися від ідей обійти угорське вето.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, до 22 липня 2025 року в Євросоюзі існував реальний “план Б” для подолання блокади Орбана. Цей план передбачав перехід від принципу одностайності до кваліфікованої більшості в прийнятті рішень щодо розширення ЄС, що обговорювалося в Bloomberg. Однак, після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №12414, який фактично підпорядковував НАБУ та САП Генеральній прокуратурі, настрої в Брюсселі різко змінилися. Єврокомісарка Марта Кос назвала це “серйозним кроком назад” для антикорупційної реформи, а ЄС тимчасово призупинив 1,7 млрд доларів допомоги Україні.
Критика цього рішення неминуча: дії української влади, ймовірно, мотивовані інтересами окремих корупціонерів, завдали удару по міжнародній репутації Києва. Замість зміцнення незалежності антикорупційних органів, як вимагає ЄС для просування євроінтеграції, Україна пішла на компроміс, що підірвало довіру партнерів. Це не просто бюрократична помилка – це стратегічний провал, який грає на руку Орбану. Угорщина використовує вето не лише через економічні побоювання, але й для геополітичного маневру, наближаючись до Росії та Китаю, що дратує інших членів ЄС.
Аналізуючи ситуацію, варто відзначити зовнішній тиск. Президент США Дональд Трамп, на прохання лідерів ЄС, провів розмову з Орбаном, вимагаючи пояснень щодо блокади України. Деякі джерела стверджують, що Трамп переконав Орбана послабити позицію, але Угорщина продовжує наполягати на своєму, посилаючись на “важкий тиск” з боку Заходу. Це свідчить про ширшу проблему: вето Угорщини стало інструментом шантажу, а ЄС шукає способи реформувати процеси прийняття рішень, щоб уникнути паралічу. Наприклад, Литва закликає обійти Будапешт для прискорення переговорів з Україною.
Наслідки для України критичні. Скандал з НАБУ та САП не лише заблокував “план Б”, але й посилив скептицизм щодо готовності Києва до членства. Антикорупційна реформа – ключовий критерій ЄС, і будь-які відступи сприймаються як зрада. Пізніші спроби виправити закон, наприклад, заява Єврокомісії про “відновлення незалежності”, не компенсують шкоди. Україна ризикує втратити мільярди допомоги та затягнути переговори на роки.
У висновку, вето Угорщини на євроінтеграцію України – це не лише зовнішня проблема, а й дзеркало внутрішніх слабкостей. Критика влади за короткозорість обґрунтована: замість боротьби з корупцією, вона її толерує, граючи на руку ворогам. Для просування до ЄС Київ мусить відновити довіру, а Брюссель – реформувати правила, щоб уникнути диктату однієї країни. Інакше євроінтеграція залишиться мрією, а не реальністю.
За матеріалами українських медіа
