Афоризми Станіслава Єжи Леца

Станіслав Єжи Лец

Згодом він казав: «Романтик знайшов би декорації відповідними й помер. Я гуморист. Я зарубав його лопатою». Уміння висловити думку в лаконічній і влучній фразі — це справжнє мистецтво. І є люди, які досягли в цьому мистецтві запаморочливих вершин. Серед них — знаменитий польський поет, філософ, сатирик і один із найвизначніших афористів XX століття, Станіслав Єжи Лец.

Про життя:

— Люди самотні, бо замість мостів вони будують стіни.

— Безвихідним ми називаємо становище, вихід із якого нам не подобається.

— Я думав, що опустився на саме дно, аж раптом знизу постукали…

— Техніка технікою, але ліфт ламається частіше, ніж сходи.

— Не кожна сіра маса має щось спільне з мозком.

— Багато бумерангів не повертаються. Вони обирають свободу.

— Незнання закону не звільняє від відповідальності. А от знання часто звільняє.

— Оптимізм і песимізм розходяться лише в даті кінця світу.

— Усе вирішує випадок. Знати б ще, хто керує випадком.

— Життя — шкідлива штука. Від нього всі помирають.

Про людину:

— Після спілкування з деякими людьми в мене з’являється виразний комплекс повноцінності.

— Дах над головою часто не дає людям рости.

— Багатьом нулям здається, що вони — орбіта, навколо якої обертається світ.

— Той, хто ні в чому не розбирається, може братися за що завгодно.

— У нього чиста совість. Ніколи не вживана.

— Якби тварина вбила навмисне, це був би людський вчинок.

— Я знав людину, настільки мало начитану, що вона сама вигадувала цитати класиків.

— Межа між світлом і тінню — це ти.

— Бог створив нас за своїм образом і подобою. Але звідки впевненість, що він творив у реалістичному стилі?