Чи має СБУ докази російського впливу на НАБУ?
21 липня 2025 року Україна стала свідком безпрецедентної “спецоперації” Служби безпеки України (СБУ) проти Національного антикорупційного бюро (НАБУ). За один день силовики провели 49 обшуків у 16 детективів НАБУ, звинувативши їх у державній зраді та пособництві Російській Федерації. Двох співробітників арештували, а наступного дня Верховна Рада проголосувала за знищення незалежності НАБУ і САП, підпорядкувавши їх Офісу генерального прокурора. Ці події викликали хвилю протестів українців і міжнародних партнерів, що змусило владу частково відступити.
Але чи були звинувачення СБУ обґрунтованими? Чи справді НАБУ стало жертвою російського впливу, чи це була спланована атака на антикорупційну систему в інтересах політичного керівництва?
У цій статті ми аналізуємо факти, звинувачення та політичний контекст, щоб відповісти на ці запитання.
Хронологія подій: Що сталося 21–22 липня 2025 року?
Обшуки та арешти: Початок “спецоперації”
21 липня о 05:30 ранку в підземному паркінгу київського житлового комплексу троє озброєних чоловіків у формі СБУ напали на детектива НАБУ. За словами потерпілого, його били, вимагаючи пароль від смартфона, погрожуючи “нещасним випадком” у разі відмови. Після отримання доступу до телефону силовики провели обшук у квартирі детектива без судової ухвали, посилаючись на “невідкладний випадок”.
Співробітники СБУ прямують на обшуки в одного зі співробітників НАБУ
Цей інцидент став частиною масштабної операції: 49 обшуків у 16 детективів НАБУ, проведених СБУ та Офісом генерального прокурора (ОГП). Двох детективів – Віктора Гусарова та Руслана Магамедрасулова – арештували за підозрою в державній зраді. Державне бюро розслідувань (ДБР) долучилося до операції, звинувативши трьох інших працівників НАБУ у ДТП 2021–2023 років.
Початок обшуків у одного зі співробітників НАБУ
Політичний контекст: Законопроєкт № 12414
22 липня Верховна Рада несподівано проголосувала за законопроєкт, який знищив незалежність НАБУ та САП, передавши їх під контроль ОГП. Президент Володимир Зеленський миттєво підписав закон, що викликало обурення громадськості та міжнародних партнерів. Через дев’ять днів, під тиском протестів, влада скасувала це рішення, повернувши незалежність антикорупційних органів і додавши вимогу проходження поліграфа для їхніх співробітників.
Звинувачення СБУ: Чи є докази російського впливу?
Справа Віктора Гусарова: “Шпигун ФСБ”?
СБУ звинуватила Віктора Гусарова, працівника закритого підрозділу “Д-2” НАБУ, у співпраці з ФСБ через передачу секретної інформації Дмитру Іванцову, ексзаступнику керівника охорони Віктора Януковича. За даними СБУ, Гусаров передавав дані ще у 2012–2015 роках, коли працював у МВС. У серпні 2023 року СБУ повідомила НАБУ про ці звинувачення, але в Бюро стверджують, що спільна перевірка не виявила доказів “антидержавної діяльності”.
СБУ заявляє про 60 зафіксованих випадків передачі інформації Гусаровим Іванцову, але не надала НАБУ детальних матеріалів. Під час допиту Гусаров нібито брехав на поліграфі, використовуючи методи протидії. Адвокати детектива наполягають, що звинувачення необґрунтовані, а СБУ не надала оригінальних доказів.
Справа Руслана Магамедрасулова: Конопляний бізнес чи політична помста?
Руслана Магамедрасулова, керівника управління детективів у Дніпропетровській і Запорізькій областях, звинуватили у пособництві РФ через посередництво у продажі технічної коноплі до Дагестану. СБУ стверджує, що арештувала 100 тонн коноплі, вирощеної батьком детектива. Адвокатка Олена Щербань заперечує звинувачення, наголошуючи, що бізнес Магамедрасулових законний і орієнтований на український ринок. Вона припускає, що аудіозаписи СБУ змонтовані.
Сентябр Магамедрасулов посеред конопляного поля в Бердичеві
Цікаво, що Магамедрасулов брав участь у розслідуванні діяльності Тімура Міндіча, бізнес-партнера президента. Співрозмовники “Української правди” пов’язують обшуки з цією справою, а не з російським впливом. СБУ також звинувачує Магамедрасулова у співпраці з нардепом від ОПЗЖ Федором Христенком, якого вважають агентом ФСБ. Під час обшуків у будинку родичів Христенка знайшли матеріали НАБУ російською мовою, але сам депутат заперечує зв’язки з Бюро.
Інші звинувачення: ДТП, родичі з паспортами РФ, незаконне збагачення
СБУ провела обшуки у кількох детективів НАБУ через наявність родичів із російськими паспортами. Наприклад, батько Івана Кравчука отримав громадянство РФ у 1990-х, але це стало підставою для обшуків у 2025 році. Кравчук вів справу ексміністра Миколи Сольського, що могло викликати політичний тиск.
Детективів Михайла Романюка, Романа Нєдова та Валентина Шмітька звинуватили у незаконному збагаченні. Романюк розслідував корупційну схему Артема Шила, пов’язаного з Офісом президента, а Нєдов – справу про доступ до судового реєстру, де фігурує Дмитро Борзих, наближений до генпрокурора. Шмітько пояснив переказ $100 тис. до США необхідністю лікування сина, але силовики вважають це виведенням незаконних коштів.
Політичний тиск чи боротьба з “рукою Кремля”?
Роль Офісу президента
Звинувачення СБУ проти НАБУ збіглися з розслідуваннями Бюро щодо оточення президента Зеленського. Наприклад, справа Тімура Міндіча, Олексія Чернишова та Артема Шила вказує на можливий конфлікт інтересів. Законопроєкт №12414, який знищив незалежність НАБУ і САП, був підписаний президентом у день завершення обшуків, що свідчить про скоординовані дії влади.
Зеленський у відеозверненні 22 липня заявив, що антикорупційні органи мають бути “очищені від російських впливів”. Проте він не пояснив, як підпорядкування НАБУ ОГП сприятиме цій меті. Повернення незалежності антикорупційних органів через дев’ять днів виглядає як реакція на протести, а не як визнання помилки.
Суперечності в доказах СБУ
Більшість звинувачень СБУ ґрунтуються на непрямих доказах: перехопленнях розмов, сумнівних аудіозаписах і контактах з особами, яких вважають агентами ФСБ. Наприклад, у справі Гусарова СБУ не надала НАБУ конкретних матеріалів про 60 випадків передачі інформації. У справі Магамедрасулова адвокати вказують на маніпуляції з аудіодоказами. Обшуки через громадянство родичів або старі ДТП виглядають як спроба дискредитації, а не боротьба з російським впливом.
Реакція НАБУ та міжнародної спільноти
НАБУ заперечує звинувачення, наголошуючи на відсутності доказів. Керівники Бюро звернулися до президента з вимогою публічно обґрунтувати дії СБУ або звільнити арештованих детективів. Міжнародні партнери України, зокрема ЄС і США, висловили занепокоєння щодо тиску на антикорупційні органи, що змусило владу переглянути законопроєкт № 12414.
Аналіз: Чи була “спецоперація” виправданою?
Аргументи за російський вплив
1. Перехоплення розмов: СБУ стверджує, що має записи, де нардеп Христенко хвалиться впливом на НАБУ. Зокрема, він нібито організував супровід олігарха Геннадія Боголюбова детективами НАБУ під час втечі за кордон.
2. Матеріали російською мовою: Під час обшуків у будинку родичів Христенка знайшли документи НАБУ російською, що може вказувати на витік інформації.
3. Контакти з агентами ФСБ: СБУ пов’язує Гусарова та Магамедрасулова з особами, які вважаються агентами російських спецслужб.
Аргументи проти
1. Відсутність прямих доказів: СБУ не надала НАБУ конкретних матеріалів, які б підтверджували звинувачення. Наприклад, у справі Гусарова немає доступних записів чи документів, а у справі Магамедрасулова адвокати оскаржують достовірність аудіо.
2. Політичний контекст: Обшуки збіглися з розслідуваннями НАБУ щодо оточення президента, що вказує на можливий тиск з боку Офісу президента.
3. Непропорційна реакція: Проведення 49 обшуків, побиття детективів і знищення незалежності НАБУ виглядають як спроба дискредитації, а не цілеспрямована боротьба з російським впливом.
4. Маніпуляції доказами: Адвокати підозрюваних вказують на монтаж аудіозаписів і відсутність оригінальних носіїв.
Висновки
На основі наявних даних складно зробити однозначний висновок про наявність російського впливу на НАБУ. Звинувачення СБУ виглядають слабкими через брак прозорих доказів і суперечності в діях силовиків. Політичний контекст, зокрема розслідування НАБУ щодо оточення президента, вказує на можливе використання “російського впливу” як приводу для тиску на антикорупційні органи. Водночас не можна виключати, що окремі співробітники НАБУ могли мати контакти з особами, пов’язаними з РФ, але масштаб звинувачень і методи їх реалізації викликають сумніви в об’єктивності СБУ.
Наслідки та майбутнє антикорупційної системи
“Спецоперація” СБУ проти НАБУ завдала серйозного удару по довірі до антикорупційних інститутів. Арешт детективів, побиття під час обшуків і спроба знищення незалежності НАБУ та САП посилили напругу між владою та громадянським суспільством. Міжнародні партнери України, які підтримують антикорупційні реформи, висловили занепокоєння, що може вплинути на фінансову та політичну підтримку країни.
Повернення незалежності НАБУ і САП стало позитивним кроком, але питання довіри до СБУ та ОГП залишається відкритим. Вимога проходження поліграфа для антикорупціонерів може стати інструментом додаткового контролю, якщо не буде забезпечена прозорість процесу. Для відновлення довіри необхідні:
1. Публікація доказів СБУ у справах Гусарова, Магамедрасулова та інших.
2. Незалежне розслідування дій СБУ під час обшуків, зокрема фактів побиття.
3. Гарантії невтручання Офісу президента в роботу антикорупційних органів.
Висновок
Питання російського впливу на НАБУ залишається без чіткої відповіді. Звинувачення СБУ виглядають як суміш реальних підозр і політичної боротьби проти антикорупційних інститутів. Відсутність прозорих доказів, агресивні методи обшуків і синхронізація з діями Офісу президента вказують на те, що “спецоперація” могла бути спрямована на послаблення НАБУ, а не на боротьбу з “рукою Кремля”. Для остаточних висновків потрібне незалежне розслідування та публікація всіх матеріалів. Поки цього не станеться, довіра до правоохоронних і антикорупційних органів України залишатиметься під загрозою.
Джерела:
“Українська правда”, стаття Ангеліни Страшкулич і Михайла Ткача, 6 серпня 2025 року.
Офіційні заяви СБУ, НАБУ та ОГП.
Коментарі адвокатів і джерел у правоохоронних органах.
Лариса Криворучко, Голова “ГО Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
