Сергій Гайдай: Корупція, елітна нерухомість та схеми з дронами
Сергій Гайдай, відомий український чиновник, який очолював Луганську обласну військову адміністрацію (ОВА) у 2019–2023 роках та Мукачівську районну державну адміністрацію (РДА) у 2015–2018 та 2024–2025 роках, опинився в центрі гучного корупційного скандалу. Його ім’я асоціюється не лише з державною службою, але й зі звинуваченнями у розкраданні бюджетних коштів, хабарництві та приховуванні елітної нерухомості, записаної на цивільну дружину.
Ця стаття розкриває деталі справи, аналізує факти та оцінює наслідки для українського суспільства.
Хто такий Сергій Гайдай?
Сергій Володимирович Гайдай народився 6 листопада 1975 року в Сєвєродонецьку, Луганська область. Він здобув освіту в Хмельницькому економічному університеті (бакалавр з фінансів і кредиту) та Академії державного управління при Президентові України (магістр з відзнакою). З 2005 по 2015 рік Гайдай був генеральним директором ТОВ «Дембуд», а також працював помічником депутата Київської міської ради та радником у різних адміністраціях. У 2019 році його призначили головою Луганської ОВА, а у 2024 році — Мукачівської РДА.
Гайдай отримав визнання як «бойовий губернатор» за роботу під час російського вторгнення, зокрема за організацію оборони Луганщини. У 2022 році президент Володимир Зеленський нагородив його орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Проте у 2025 році його репутація зазнала серйозного удару через звинувачення у корупції.
Корупційна схема з дронами та РЕБ
У серпні 2025 року НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему, пов’язану із закупівлею безпілотних літальних апаратів (БпЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для військових. За даними слідства, схема діяла протягом 2024–2025 років і полягала у завищенні цін на обладнання, що дозволяло учасникам отримувати хабарі у розмірі 30% від вартості контрактів. Загальна сума привласнених коштів оцінюється приблизно в $80 тис..
Серед фігурантів справи:
Олексій Кузнєцов, народний депутат від «Слуги народу»;
Сергій Гайдай, ексголова Луганської ОВА та Мукачівської РДА;
Андрій Юрченко, начальник Рубіжанської МВА;
Василь Мишанський, керівник військової частини Нацгвардії;
Євгенія Сидельникова, директорка компанії-постачальниці БпЛА;
Владислав Марченко, бенефіціар підприємства.
4 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Гайдаю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави у 10 млн грн, хоча прокурори САП вимагали заставу у 30 млн грн. Іншому фігуранту, Олексію Кузнєцову, присудили аналогічний запобіжний захід із заставою у 8 млн грн.
Слідство встановило, що Гайдай, використовуючи свій вплив як високопосадовець, сприяв укладанню контрактів із постачальниками за завищеними цінами. Це дозволяло привласнювати значні суми, призначені для оборонних потреб, що підривало обороноздатність країни в умовах війни.
Елітна нерухомість та приховування активів
Паралельно з корупційними звинуваченнями розслідування журналістів виявило, що Сергій Гайдай приховував своє майно, записуючи елітну нерухомість на цивільну дружину Анастасію Судовцову. Зокрема, на неї зареєстровано:
Дві квартири в елітних житлових комплексах Києва — «Бульвар фонтанів» та «Французький квартал»;
Квартира на вулиці Михайла Драгомирова в Києві;
Приватний будинок в Ужгороді.
У своїх деклараціях Гайдай вказував лише скромне житло: квартиру в Києві, якою він користується з 2008 року і яка належить Тетяні Бабак, та орендовану квартиру в Ужгороді, що належить Андрію Угрюмову. Анастасію Судовцову він не згадував у деклараціях, що викликає підозри в умисному приховуванні активів.
Така практика є типовою для чиновників, які прагнуть уникнути перевірки походження майна. Записування елітної нерухомості на цивільних партнерів дозволяє уникати декларування та привернення уваги антикорупційних органів. Проте у випадку Гайдая ці дії лише посилили суспільний резонанс навколо його персони.
Захист та контраргументи
Адвокат Гайдая, Роман Кругляк, активно захищав свого підзахисного в суді, стверджуючи, що роль Гайдая у схемі була неправильно визначена. Він наголошував, що:
У матеріалах справи немає доказів спілкування Гайдая з військовими частинами щодо субвенцій;
Гайдай не міг зловживати службовим становищем як голова Мукачівської РДА;
Сума, яку нібито отримав Гайдай ($1,5 тис.), є незначною порівняно з іншими учасниками ($43 тис.), що не відповідає ролі співорганізатора.
Кругляк також акцентував на державних нагородах Гайдая, зокрема ордені Богдана Хмельницького, та його внеску в оборону Луганщини. Адвокат стверджував, що звинувачення у можливій втечі до окупованих територій є абсурдними, враховуючи патріотичну позицію Гайдая.
Сергій Гайдай з адвокатом в залі суду
Під час судового засідання кілька військовослужбовців Державної прикордонної служби, зокрема генерал-майор Валерій Вавринюк та командир Олександр Нестеренко, зголосилися взяти Гайдая на поруки, що свідчить про певну підтримку серед військових кіл. Сам Гайдай заявив, що не планує тікати й готовий піти на фронт після завершення справи.
Політичний контекст та звільнення
Напередодні судового засідання президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Гайдая з посади голови Мукачівської РДА 3 серпня 2025 року. Це рішення стало частиною ширшої реакції на корупційний скандал, який зачепив і народного депутата від «Слуги народу» Олексія Кузнєцова, чиє членство в партії було призупинено.
Звільнення Гайдая та інших фігурантів свідчить про спробу влади дистанціюватися від скандалу, хоча критики стверджують, що політична еліта часто захищає своїх соратників від повної відповідальності. Призначення Гайдая на високі посади, зокрема завдяки зв’язкам з Андрієм Єрмаком, також викликає питання про відбір кадрів у державному управлінні.
Суспільний резонанс і критика
Скандал навколо Сергія Гайдая викликав обурення в українському суспільстві, адже корупція в оборонній сфері в умовах війни сприймається як зрада. Закупівля неякісних або недоставлених БпЛА та РЕБ напряму впливає на безпеку військових і ефективність оборони. Журналісти та активісти наголошують, що такі схеми підривають довіру до влади та знецінюють зусилля волонтерів і громадян, які підтримують армію.
Приховування елітної нерухомості лише погіршує репутацію Гайдая. У той час, коли багато українців жертвують останні кошти на армію, високопосадовець, який декларує скромний спосіб життя, володіє активами, записаними на цивільну дружину. Це підкріплює суспільне переконання у системній корупції серед української еліти.
Аналіз та наслідки
Ситуація з Гайдаєм є прикладом ширшої проблеми в Україні — браку прозорості та відповідальності у державному управлінні. Корупційні схеми в оборонній сфері не лише завдають фінансових збитків, але й послаблюють обороноздатність країни. Звинувачення проти Гайдая та інших фігурантів підкреслюють необхідність посилення роботи НАБУ та САП, а також захисту їхньої незалежності від політичного тиску.
Записування майна на цивільних партнерів є поширеною практикою серед корупціонерів, і випадок Гайдая лише підтверджує потребу в реформуванні системи декларування. Законодавство має передбачати обов’язкове декларування активів близьких осіб, щоб унеможливити подібні маніпуляції.
Висновки
Сергій Гайдай, який колись вважався «бойовим губернатором» і нагороджувався за внесок у оборону країни, став символом корупційної безкарності. Його причетність до схем із розкрадання коштів на дронах та РЕБ, а також приховування елітної нерухомості викликають серйозні питання до доброчесності чиновників. Справа Гайдая має стати поштовхом для посилення антикорупційних заходів, підвищення прозорості декларування та забезпечення справедливого покарання.
Суспільство вимагає не лише розслідувань, але й реальних результатів у боротьбі з корупцією. Чи зможе Україна подолати системні проблеми, залежить від політичної волі та підтримки незалежних антикорупційних інституцій.
За матеріалами українських медіа
