ЄС скорочує допомогу Україні через занепокоєння корупцією

Європейський Союз (ЄС) оголосив про скорочення фінансової допомоги Україні на 1.5 мільярда євро ($1.7 мільярда) через занепокоєння щодо корупції та недостатнього прогресу в реформах управління. Це рішення стало серйозним ударом для президента України Володимира Зеленського, який стикається з внутрішніми протестами та міжнародною критикою через послаблення незалежності антикорупційних агенцій. Стаття аналізує причини скорочення допомоги, реакцію українського суспільства та наслідки для міжнародної підтримки України під час війни.

ЄС скорочує допомогу Україні

25 липня 2025 року Європейський Союз оголосив про призупинення виплати 1.5 мільярда євро з загального фонду в 4.5 мільярда євро, призначеного для України в рамках програми “Ukraine Facility”. Ця програма, започаткована у 2024 році, передбачає виділення 50 мільярдів євро протягом трьох років на відновлення країни після війни та підготовку до вступу в ЄС. Однак виплата коштів залежить від виконання Україною 16 критеріїв належного врядування, три з яких, за оцінкою ЄС, не були виконані. Зокрема, Україна не змогла призначити суддів до спеціалізованого антикорупційного суду, що є ключовим елементом боротьби з корупцією.

Рішення ЄС не є остаточним: Україна може відновити фінансування, якщо виконає необхідні умови. Проте цей крок відображає зростаюче невдоволення європейських партнерів темпами антикорупційних реформ в Україні, особливо на тлі війни з Росією, яка триває з 2022 року.

Антикорупційні протести в Києві

Скорочення допомоги стало кульмінацією складного тижня для президента Зеленського. У середу, 23 липня 2025 року, у Києві спалахнули протести після того, як Верховна Рада України ухвалила закон, який послабив незалежність двох ключових антикорупційних установ: Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ці агенції відіграють важливу роль у розслідуванні корупційних злочинів серед високопосадовців, включаючи членів уряду Зеленського.

Рішення парламенту викликало обурення як серед українців, так і серед міжнародних партнерів. Громадські організації та активісти звинуватили владу у спробах посилити контроль над антикорупційними органами, що підриває демократичні принципи. Протести в Києві стали першими антиурядовими акціями з початку російського вторгнення у 2022 році, що свідчить про зростання суспільного невдоволення.

Зеленський швидко відреагував на критику, подавши до парламенту новий законопроєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП. Це частково заспокоїло протестувальників, але не зупинило рішення ЄС про скорочення допомоги, яке було ухвалене на основі попередніх дій.

Міжнародна реакція та критика

Рішення ЄС стало сигналом зміни ставлення західних союзників до уряду Зеленського. Якщо раніше західна допомога Україні надавалася без значних умов через війну, то тепер європейські партнери демонструють готовність тиснути на Київ, вимагаючи реформ. Джеймс Вассерстром, американський експерт з питань боротьби з корупцією, зазначив: “Сяйво навколо Зеленського згасає серед урядів, які надають фінансову допомогу. У донорській спільноті зростає роздратування.”

Серед іноземних лідерів, які висловили занепокоєння, був прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Він особисто телефонував Зеленському, щоб обговорити ситуацію з антикорупційними органами. Крім того, Міжнародний валютний фонд (МВФ) встановив дедлайн до 31 липня 2025 року для призначення керівника Бюро економічної безпеки, що є умовою продовження програми фінансової допомоги на $15.6 мільярда, розпочатої у 2023 році.

Корупційні скандали в уряді Зеленського

Скандал навколо антикорупційних агенцій посилився через розслідування проти високопосадовців уряду Зеленського. Зокрема, НАБУ та САП розслідували діяльність колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, якого 23 червня 2025 року звинуватили в отриманні хабарів у сфері нерухомості. Чернишов відкидає звинувачення, називаючи їх “безпідставною наклепницькою кампанією”.

Крім того, уряд Зеленського відмовився призначити Олександра Цивінського, головного детектива у справі Чернишова, на посаду керівника Бюро економічної безпеки. Цей крок викликав додаткову критику, оскільки призначення Цивінського було рекомендовано незалежною комісією.

Контекст воєнного часу

Критики уряду Зеленського вказують на поступове накопичення влади в умовах воєнного стану. У багатьох регіонах обраних мерів та губернаторів замінили військовими адміністраторами, а розслідування проти журналістів, активістів та опозиційних політиків посилили звинувачення в авторитаризмі. Деякі західні союзники вважають ці заходи необхідними для стабільності під час війни, тоді як інші бачать у них спробу узурпації влади.

Наслідки для України

Скорочення допомоги від ЄС є серйозним викликом для України, яка залежить від міжнародної фінансової підтримки для покриття бюджетних дефіцитів, спричинених війною. Відмова адміністрації Трампа фінансувати військові потреби України робить європейську допомогу ще більш критичною. Зеленський змушений балансувати між внутрішньою стабільністю, міжнародними зобов’язаннями та тиском громадськості.

Відновлення повного фінансування від ЄС залежить від виконання Україною антикорупційних вимог, зокрема щодо незалежності НАБУ та САП, а також призначення суддів до антикорупційного суду. Ці кроки є ключовими для зміцнення довіри західних партнерів та просування України до членства в ЄС.

Висновок

Скорочення фінансової допомоги від ЄС стало серйозним сигналом для України щодо необхідності прискорення антикорупційних реформ. Попри швидку реакцію Зеленського на протести та спроби відновити незалежність антикорупційних агенцій, рішення ЄС відображає зростання невдоволення серед західних союзників. Україні необхідно терміново виконати умови для відновлення фінансування, щоб зберегти міжнародну підтримку та продовжити боротьбу з корупцією в умовах війни.

За матеріалами: The New York Times, автор Ендрю Е. Крамер, Київ, 26 липня 2025 року.