НАБУ: ворог для системи, надія для суспільства
НАБУ та САП як символ боротьби з корупцією
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) — це не просто державні органи. Це символи спротиву старій системі, яка десятиліттями процвітала на корупційних схемах. Створені після Революції Гідності 2014 року, ці інституції стали відповіддю на запит суспільства та міжнародних партнерів України про прозорість і справедливість. Але чому НАБУ та САП викликають стільки суперечок? Чому їхня незалежність постійно під загрозою? І чому ухвалення закону №12414 у липні 2025 року стало справжнім ударом по антикорупційній боротьбі? Ця стаття розкриває історію, виклики та значення цих органів для майбутнього України.
Історія створення НАБУ: народжене спротивом
Контекст Революції Гідності
Після втечі Віктора Януковича у 2014 році Україна опинилася на роздоріжжі. Суспільство вимагало очищення влади, а міжнародні партнери — США, ЄС, МВФ — наполягали на створенні незалежних антикорупційних інституцій як умови для фінансової та політичної підтримки. Традиційні правоохоронні органи — СБУ, Генеральна прокуратура, МВС — не викликали довіри, адже саме вони часто були частиною корупційних схем. У відповідь на ці виклики 16 квітня 2015 року Президент України підписав указ про створення НАБУ.
НАБУ стало першим органом, покликаним розслідувати корупцію на найвищому рівні — серед міністрів, депутатів, суддів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), створена того ж року, мала наглядати за розслідуваннями НАБУ та представляти їх у судах. Ці органи задумувалися як незалежні від політичного впливу, що було революційним для України.
Міжнародна підтримка
Створення НАБУ не було ініціативою виключно українських політиків. Міжнародні партнери відіграли ключову роль:
Фінансування: США, ЄС та МВФ виділили кошти на запуск і функціонування НАБУ.
Методична допомога: Західні експерти допомагали розробляти протоколи розслідувань.
Навчання детективів: Спеціалісти з ФБР та європейських антикорупційних агенцій навчали працівників НАБУ сучасним методам розслідування.
Аналітична інфраструктура: Міжнародні організації сприяли впровадженню сучасних технологій для аналізу даних.
Ця підтримка була необхідною, адже стара система чинила шалений опір. НАБУ стало чужорідним тілом у корумпованій структурі, де впливові політики та олігархи звикли домовлятися.
Виклики та атаки на НАБУ
Спротив системи
З першого дня існування НАБУ зіткнулося з тиском. Політичні еліти, які обіцяли реформи, на практиці намагалися обмежити повноваження бюро. Основні методи тиску включали:
Блокування спецоперацій: СБУ та Генпрокуратура неодноразово перешкоджали розслідуванням, зокрема через обмеження доступу до прослуховування.
Інформаційні кампанії: У ЗМІ систематично поширювалися наративи про “неефективність” НАБУ, звинувачення в політичній упередженості чи навіть у шпигунстві.
Політичний тиск: Показові допити керівництва НАБУ, спроби змінити законодавство для обмеження повноважень.
Скандали та помилки
НАБУ не було ідеальним. За роки роботи бюро стикалося з внутрішніми проблемами:
Кадрові провали: Окремі співробітники потрапляли під підозру в корупційних діях.
Зливи інформації: Були випадки, коли деталі розслідувань потрапляли до підозрюваних.
Конфлікти з САП: Наприклад, у 2018 році виник скандал навколо керівника САП Назара Холодницького, якого звинувачували в перешкоджанні розслідуванням.
Попри це, НАБУ вистояло. Станом на травень 2025 року бюро розслідувало сотні справ, а Вищий антикорупційний суд виніс 245 вироків, з яких 195 були обвинувальними.
Закон №12414: удар по незалежності
22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який кардинально змінив антикорупційну систему України. Основні зміни:
Підпорядкування САП Генпрокурору: Керівник САП втратив право самостійно розв’язувати спірні питання щодо підслідності справ.
Обмеження повноважень НАБУ: Генеральний прокурор отримав право передавати справи НАБУ іншим органам, якщо вважатиме їх “неефективними”, а також доступ до всіх матеріалів бюро.
Знищення незалежності: Закон фактично перетворює НАБУ на підрозділ Генпрокуратури, руйнуючи принцип політичної нейтральності.
Голосування підтримали 263 депутати, переважно з фракцій “Слуга народу”, “Батьківщина” та колишньої ОПЗЖ. Проти виступили “Європейська солідарність” та “Голос”. Президент Володимир Зеленський підписав закон, попри заклики НАБУ та САП накласти вето.
Реакція суспільства
Ухвалення закону викликало хвилю протестів у Києві, Дніпрі та Львові. Тисячі людей вийшли на вулиці, порівнюючи ситуацію з часами Януковича. Громадські активісти назвали закон “зрадою” та “кінцем антикорупційної реформи”.
Реакція міжнародних партнерів
Міжнародна спільнота висловила глибоке занепокоєння:
Посли G7 заявили про “серйозне занепокоєння” та вимагали роз’яснень від уряду.
Єврокомісія: Комісарка Марта Кос назвала закон “серйозним кроком назад” для євроінтеграції України.
США та інші партнери наголосили, що незалежність НАБУ та САП є ключовою умовою для фінансової та військової підтримки.
Ці реакції підкреслюють, що закон №12414 не лише послаблює антикорупційну боротьбу, але й загрожує міжнародній підтримці України в умовах війни.
Чому НАБУ та САП важливі?
Результати роботи
Попри тиск, НАБУ та САП показали результати:
Гучні справи: Розслідування щодо “Укргазвидобування” (2016), Романа Насірова (2017), “рюкзаків Авакова” (2017), Олега Гладковського (2019) та інших.
Вироки: У 2024 році НАБУ склало 113 обвинувальних актів щодо 232 осіб, а суди винесли 90 обвинувальних вироків.
Повернення активів: Завдяки роботі НАБУ та САП державі повернуто мільярди гривень, вкрадених корупціонерами.
Значення для євроінтеграції
Незалежність антикорупційних органів є ключовою вимогою для вступу України до ЄС. Закон №12414 ставить під загрозу цей процес, адже міжнародні партнери неодноразово наголошували, що без ефективної боротьби з корупцією транші МВФ та допомога від ЄС можуть бути заморожені.
Що далі?
Наслідки закону №12414
Експерти попереджають про катастрофічні наслідки:
Підрив довіри: Суспільство втрачає віру в реформи, що може призвести до нових протестів.
Погіршення відносин із Заходом: G7 та ЄС можуть скоротити фінансову підтримку.
Сповільнення євроінтеграції: Закон суперечить вимогам ЄС щодо незалежних інституцій.
Шляхи вирішення
Вето Президента: Хоча Зеленський підписав закон, громадськість і НАБУ закликають до його перегляду.
Міжнародний тиск: G7 та Єврокомісія можуть посилити вимоги до України щодо відновлення незалежності НАБУ.
Громадська мобілізація: Протести та активність громадянського суспільства можуть змусити владу переглянути рішення.
Висновок: НАБУ як символ боротьби
НАБУ та САП — це не просто органи, а символ боротьби за справедливість в Україні. Їхня незалежність створювалася під тиском суспільства та міжнародних партнерів, але постійно перебувала під загрозою. Закон №12414 став кульмінацією багаторічних спроб системи підпорядкувати антикорупційні інституції. Проте боротьба триває. Суспільство, активісти та міжнародні партнери не готові здаватися. НАБУ залишається ворогом для корупційної системи, але надією для тих, хто вірить у правову державу.
Ця стаття — лише перший крок у розкритті історії та викликів НАБУ. Наступні матеріали розкажуть про ключові постаті, гучні справи та майбутнє антикорупційної боротьби в Україні.
Екскерівник ЦВК Михайло Рябець
