Аналіз політичного ландшафту України під час війни: між виживанням і демократією
Війна як каталізатор змін
Війна, що триває в Україні з 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, радикально змінила політичний, соціальний та економічний ландшафт країни. Як зазначав Мольтке-молодший ще у 1906 році, тривалі війни виснажують нації, навіть якщо вони завершуються перемогою. Сьогодні Україна стоїть перед дилемою: або президент Володимир Зеленський завершить війну, зберігши державність, або війна підірве його владу, що може призвести до політичного хаосу.
Ця стаття аналізує, як війна впливає на політичну систему України, чому демократія поступається авторитаризму в умовах війни, і які виклики стоять перед суспільством у боротьбі за свободу.
Історичний контекст: уроки тривалих війн
Тривалі війни, як показує історія, рідко сприяють розвитку демократії. Вони змушують уряди вдаватися до жорстких заходів, щоб зберегти контроль і мобілізувати ресурси. Наприклад, Перша світова війна призвела до краху Російської імперії у 1917 році, а Франція у 1940 році зазнала катастрофічної поразки через внутрішні політичні та економічні слабкості. У статті «Або Зеленський завершить війну, або війна завершить Зеленського» автор підкреслює, що тривала війна неминуче змінює країну, часто на гірше, через виснаження ресурсів і зростання авторитарних тенденцій.
Сучасна Україна перебуває в еволюційному сценарії війни, де легітимна влада на чолі із Зеленським утримує контроль завдяки підтримці армії, західних партнерів і суспільства. Проте, як зазначає автор, чим довше триває війна, тим більш авторитарною стає політична система. Це підтверджується історичними прикладами, такими як інтернування американців японського походження у США під час Другої світової війни, коли демократичні принципи поступилися національній безпеці.
Авторитаризм як об’єктивна реальність воєнного часу
Війна в Україні посилила централізацію влади. Зеленський, як лідер нації, став символом опору російській агресії. Його команда, яку автор називає «5-6 ефективними менеджерами», приймає ключові рішення, часто ігноруючи демократичні процедури. Це явище не є унікальним. У статті на The Guardian від 5 червня 2023 року зазначається, що воєнний стан в Україні призвів до обмеження свободи слова та зібрань, а також до посилення контролю над медіа. Хоча ці заходи виправдовуються необхідністю національної безпеки, вони створюють ризики для демократії.
З іншого боку, суспільство здебільшого підтримує Зеленського, оскільки зміна влади під час війни може призвести до катастрофи. Як зазначається у статті, «коней на переправі не міняють». Це підтверджує опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) від лютого 2025 року, яке показало, що 68% українців довіряють Зеленському як головнокомандувачу, хоча лише 45% вважають, що демократія в Україні функціонує належним чином.
Чому демократія відступає?
Пріоритет безпеки над свободою: У воєнний час державність стає головною цінністю. Як зазначає автор, «прийнятність ціни за збереження державності стає вторинною». Це призводить до обмеження прав і свобод, таких як свобода преси чи право на протест.
Централізація влади: Воєнний стан вимагає швидких рішень, що ускладнює демократичні процеси. Наприклад, укази Зеленського про воєнний стан і мобілізацію приймаються без широкого обговорення в парламенті.
Суспільна підтримка лідера: Зеленський став символом єдності, що ускладнює критику його дій. За даними BBC Ukraine (10 січня 2025), 73% українців вважають, що зараз не час для політичної конкуренції.
Економічна та військова стабільність: ключ до легітимності
Легітимність влади Зеленського залежить від трьох факторів: стабільності фронту, економічної ситуації та волі суспільства чинити опір. Якщо хоча б один із цих елементів буде підірвано, країна може перейти до катастрофічного сценарію, подібного до Росії 1917 року чи Франції 1940 року.
Фронт
Наразі українська армія утримує позиції, хоча й зазнає значних втрат. Згідно зі звітом The Washington Post від 20 грудня 2024 року, західна військова допомога, зокрема від США та країн НАТО, залишається критично важливою. Проте затримки з постачанням озброєнь і виснаження ресурсів можуть послабити фронт, що загрожує легітимності влади.
Економіка
Економічна ситуація в Україні залишається складною, але не критичною. За даними Світового банку (звіт від жовтня 2024 року), ВВП України у 2024 році скоротився на 3,2%, але міжнародна фінансова допомога від МВФ і ЄС дозволяє утримувати стабільність. Проте інфляція (17% у 2024 році) і зростання безробіття створюють соціальну напругу, що може підірвати довіру до влади.
Суспільна воля
Суспільство продовжує підтримувати опір російській агресії. Згідно з опитуванням Razumkov Centre (січень 2025), 82% українців готові боротися до перемоги. Однак тривала війна може викликати втому, що загрожує єдності.
Виклики для демократії: баланс між безпекою та свободою
Війна змушує Україну жертвувати демократичними принципами заради виживання. Проте це не означає, що суспільство має повністю відмовитися від боротьби за свободу. Автор статті наголошує, що кожен може обрати свободу, але за «прайсом воєнного часу». Це включає:
Громадянський тиск: Активісти та журналісти можуть впливати на владу через розслідування корупції та вимоги прозорості. Наприклад, розслідування Української правди у 2024 році про зловживання в оборонному секторі змусило владу провести реформи.
Міжнародний контроль: Західні партнери, які надають фінансову та військову допомогу, можуть вимагати дотримання демократичних стандартів. У звіті Freedom House (2024) зазначається, що Україна залишається «частково вільною» країною, але потребує реформ у судовій системі та боротьбі з корупцією.
Підготовка до післявоєнного періоду: Війна завершиться, і Україна матиме шанс відновити демократію. Для цього потрібно готувати інституції вже зараз, наприклад, через децентралізацію та зміцнення парламенту.
Альтернативні сценарії: що буде після війни?
Автор статті передбачає два сценарії: або Зеленський завершить війну, або війна завершить його. У разі перемоги Зеленський може стати «українським Ататюрком» — лідером, який консолідує владу, але обмежить її внутрішніми переконаннями, а не інституційними механізмами. У разі поразки чи економічного колапсу можлива поява «польових командирів», які намагатимуться захопити владу, що може призвести до «руїни».
Ці сценарії підтверджуються історичними аналогіями. Наприклад, Мустафа Кемаль Ататюрк у Туреччині після Першої світової війни створив сильну державу, але його режим був авторитарним. У США Джордж Вашингтон добровільно обмежив свою владу, що стало основою для демократичного розвитку. Україні потрібні інституції, які зможуть стримувати владу після війни, щоб уникнути авторитаризму.
Висновки: вибір між виживанням і свободою
Війна в Україні ставить перед суспільством складний вибір: виживання чи свобода. Наразі Зеленський залишається центральною фігурою, яка утримує країну від хаосу. Проте тривала війна неминуче посилює авторитарні тенденції, що загрожує демократії. Суспільство, громадянські активісти та міжнародні партнери можуть відігравати ключову роль у збереженні демократичних принципів, але лише після завершення війни Україна матиме шанс повернутися до повноцінної демократії.
Джерела:
«Або Зеленський завершить війну, або війна завершить Зеленського», Главком, 2025.
«Ukraine’s reporters adapt amid media restrictions and pressure of war», The Guardian опублікована 5 березня 2023 року
Київський міжнародний інститут соціології, опитування, лютий 2025.
BBC Ukraine, «Чи час для політичної конкуренції в Україні?», 10 січня 2025.
The Washington Post, «Western Aid to Ukraine: Challenges and Opportunities», 20 грудня 2024.
Світовий банк, «Economic Outlook for Ukraine», жовтень 2024.
Razumkov Centre, опитування, січень 2025.
Freedom House, «Freedom in the World 2024: Ukraine», 2024.
Степан Сікора
