Геополітична гра на чотирьох у війні в Україні та її наслідки
Складність геополітичної гри
Сучасна геополітична ситуація навколо війни в Україні нагадує складну шахову партію, де чотири ключові гравці — Європа, США, Китай і Росія — маневрують, щоб забезпечити свої інтереси, уникаючи прямої участі у конфлікті. Нещодавня стаття в гонконгській газеті South China Morning Post від 4 липня 2025 року пролила світло на закулісні переговори між Європою та Китаєм, підкресливши нові реалії: Китай відкрито захищає путінський режим від США та ЄС. Ця подія викликала бурхливу реакцію в українських ЗМІ, але чи справді вона свідчить про поразку України, чи, навпаки, відкриває нові можливості?
У цій статті ми розберемо, як Європа використовує дипломатію, щоб змінити правила гри, та як Україна може скористатися цією ситуацією.
Контекст: Чому Китай підтримує Росію?
Згідно з інформацією, опублікованою в South China Morning Post, Китай демонструє готовність захищати Росію від тиску США та ЄС. Ця позиція стала очевидною після чотиригодинної зустрічі між Високим представником ЄС із закордонних справ Каєю Каллас та міністром закордонних справ Китаю Ван І. Під час переговорів Каллас майстерно вивела Ван І з рівноваги, змусивши його розкрити справжні наміри Китаю щодо війни в Україні.
Чому Китай обрав підтримку Росії? По-перше, Росія є ключовим постачальником енергоресурсів для Китаю, зокрема нафти, яку Китай скуповує за зниженими цінами через санкції. По-друге, Китай бачить у Росії інструмент для протистояння США, які намагаються зберегти свій вплив у Євразії. На думку аналітиків, Китай уже “посадив Росію на мотузок”, використовуючи економічну залежність Москви для зміцнення власних позицій.
Роль Європи: Санкції та дипломатія
Європа, усвідомлюючи зміну геополітичного ландшафту, розпочала активні дії. 18-й пакет санкцій ЄС, спрямований проти китайських банків, які сприяють торгівлі російською нафтою, став серйозним сигналом для Пекіна. Цей крок викликав нервову реакцію з боку Китаю, що підтверджує його вразливість до європейського тиску.
Кая Каллас, як представник ЄС, зіграла ключову роль у переговорах із Китаєм. Її дипломатичний підхід дозволив не лише виявити позицію Китаю, але й передати важливу інформацію через ЗМІ, зокрема через South China Morning Post. Ця стаття стала інструментом тиску на всіх учасників гри, демонструючи, що Європа готова вести самостійну гру, минаючи США.
Реакція України: Паніка чи можливість?
Поява статті в South China Morning Post спричинила хвилю паніки в українських ЗМІ. Заголовки на кшталт “Китай перейшов на бік Путіна” або “Трамп і Китай проти України” відображають емоційну реакцію, але не відповідають реальності. Насправді ця ситуація відкриває для України унікальну можливість вплинути на геополітичну гру.
Україна, як менший гравець у цій грі на чотирьох, може використати невизначеність і складність ситуації, щоб спрямувати події у вигідному напрямку. Наприклад, Україна може посилити співпрацю з Європою, підкреслюючи спільну загрозу від путінського режиму для європейської безпеки та торгівлі на Євразійському континенті.
Гра на чотирьох: Хто проти кого?
Геополітична гра між США, Китаєм, Європою та Росією є надзвичайно складною. Кожен гравець переслідує власні цілі:
США намагаються зберегти свій вплив, використовуючи Росію як противагу Китаю, але водночас підтримуючи Європу у протистоянні з Росією.
Китай прагне послабити США, використовуючи Росію як економічного та політичного союзника.
Європа балансує між підтримкою США та захистом власних інтересів, одночасно протистоячи Росії та шукаючи діалог із Китаєм.
Росія намагається уникнути ізоляції, маневруючи між Китаєм і США, щоб послабити тиск із боку Європи.
Ця складність створює “ефект метелика”, коли навіть невеликі дії, наприклад, дипломатичні переговори чи публікація статті, можуть кардинально змінити хід подій.
Можливості для України
Україна має шанс використати цю ситуацію, щоб посилити свою позицію. Ось кілька стратегій:
Посилення діалогу з Європою: Україна може переконати ЄС, що підтримка Києва є ключем до послаблення Росії та, відповідно, впливу Китаю в регіоні.
Економічний тиск на Росію: Спільно з ЄС Україна може підтримувати санкції, які ускладнюють співпрацю Росії з Китаєм.
Інформаційна кампанія: Україна може активно використовувати ЗМІ для донесення своєї позиції до міжнародної спільноти, підкреслюючи, що путінський режим становить загрозу не лише для Європи, але й для Китаю.
Новий етап у грі
Стаття в South China Morning Post стала не лише інформаційним вибухом, але й сигналом про зміну геополітичних стратегій. Європа, демонструючи дипломатичну майстерність, розпочала діалог із Китаєм, минаючи США. Це може стати початком нової конфігурації сил, де Україна має шанс відіграти ключову роль. Замість паніки українське суспільство та уряд повинні зосередитися на стратегічних можливостях, які відкриває ця гра на чотирьох. Об’єднання зусиль із Європою проти путінського режиму може змінити хід подій, наблизивши Україну до перемоги.
Степан Сікора
