Китай і Туреччина витісняють Росію з Кавказу: що це означає для України
Останні роки демонструють значні геополітичні зміни на Південному Кавказі, де традиційно домінуючий вплив Росії поступово слабшає. Китай і Туреччина, використовуючи економічні, дипломатичні та логістичні інструменти, активно розширюють свою присутність у регіоні, витісняючи РФ. Ці процеси мають далекосяжні наслідки не лише для країн Кавказу, таких як Вірменія, Азербайджан і Грузія, а й для України, яка може використати нову геополітичну конфігурацію для зміцнення власних позицій у чорноморському регіоні.
У цій статті ми розглянемо ключові аспекти цих змін, їхній вплив на регіональну політику та можливості для України.
Зміни у Вірменії: крок до зменшення російського впливу
Мирна угода між Вірменією та Азербайджаном
13 березня 2025 року Вірменія та Азербайджан досягли значного прогресу в переговорах, погодивши текст мирної угоди та угоди про демаркацію кордону. Цей крок став можливим без активного посередництва Росії, яка традиційно позиціювала себе як ключовий арбітр у регіональних конфліктах. У Баку та Єревані чітко дали зрозуміти, що прагнення Москви контролювати процес не відповідають їхнім інтересам. Зокрема, оточення прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна заявило, що підрозділи ФСБ РФ не братимуть участі в охороні узгоджених ділянок кордону.
Очікується, що фінальна зустріч для підписання угод відбудеться наприкінці липня 2025 року в Об’єднаних Арабських Еміратах. Це відкриває для Вірменії шлях до виходу з економічної ізоляції, зокрема через розблокування логістичних маршрутів через Азербайджан і, можливо, Туреччину. Такі зміни значно послаблюють вплив Кремля, який раніше використовував економічну залежність Вірменії як важіль тиску.
Китайська дипломатія у Вірменії
Китай активно нарощує свою присутність у Вірменії, розглядаючи її як стратегічного партнера в регіоні. У квітні 2025 року, після дев’ятимісячної перерви, Пекін призначив нового посла у Вірменії. Цей дипломат, на відміну від попередників, не має досвіду роботи в Росії, але працював у центральній комісії із зовнішньої політики КПК, що відповідає за розробку глобальних і регіональних стратегій. Це свідчить про серйозний підхід Китаю до Вірменії як до частини своєї зони впливу.
26 червня 2025 року міністр закордонних справ КНР Ван Ї відвідав Єреван, провівши зустрічі з представниками МЗС та інших відомств. Такий візит високого рівня без тривалої попередньої підготовки вказує на стратегічний інтерес Пекіна до Вірменії. Китай прагне використати момент послаблення російського впливу, щоб зміцнити свої позиції.
Вірменія та ШОС: новий вектор
Ще одним важливим кроком стало офіційне оголошення Вірменії про намір вступити до Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Ця організація, створена за ініціативи Росії як інструмент її впливу в Центральній Азії, сьогодні дедалі більше стає платформою для реалізації китайської зовнішньої політики. Для Вірменії участь у ШОС відкриває можливість зменшити залежність від Росії, зокрема від Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яка втрачає свою привабливість для країн регіону.
Цей процес уже успішно реалізовано в Узбекистані та Казахстані, а зараз триває в Киргизстані. Вірменія, ймовірно, стане наступною країною, де Китай замінить Росію як ключовий зовнішній гравець.
Азербайджан і Туреччина: транскаспійський коридор і логістика
Транскаспійський маршрут
Туреччина та Китай активно просувають ініціативи, пов’язані з транскаспійським коридором, який є частиною китайської стратегії «Пояс і Шлях». У червні 2025 року було запущено новий залізничний маршрут Китай-Азербайджан, який передбачає транспортування вантажів через Каспійське море до Грузії та далі до Сербії. Цей маршрут не лише зміцнює економічні зв’язки між Китаєм і Кавказом, а й створює альтернативу традиційним логістичним шляхам, контрольованим Росією.
Туреччина, зі свого боку, активно працює над проєктами, які посилюють її роль у чорноморському регіоні. Зокрема, проєкт каналу «Стамбул» і Iraq Development Road спрямовані на створення нових логістичних маршрутів, які частково замикаються на Чорне море. Ці ініціативи роблять Туреччину ключовим гравцем у регіональній логістиці, що відповідає інтересам Китаю.
Грузія: порт Анаклія і китайські інвестиції
У квітні 2025 року Грузія передала будівництво порту в Анаклії китайським інвесторам, що стало несподіванкою для США, які розраховували на участь американських компаній у цьому проєкті. Для Китаю та Туреччини порт Анаклія є стратегічно важливим для реалізації транскаспійського та південного маршрутів «Поясу і Шляху». Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кабахідзе 27 червня 2025 року заявив, що співпраця з Китаєм є одним із головних пріоритетів уряду, підкреслюючи стратегічну важливість цієї взаємодії.
Геополітичні наслідки для Чорного моря та України
Туреччина як нова регіональна домінанта
Туреччина прагне стати ключовим гравцем у чорноморському регіоні, що відповідає інтересам України. Анкара не зацікавлена у відновленні російського впливу, оскільки це суперечить її амбіціям щодо економічного та політичного домінування. Проєкти, такі як канал «Стамбул» і Iraq Development Road, а також співпраця з Азербайджаном і Грузією, зміцнюють позиції Туреччини як логістичного та геополітичного центру.
Китай і Чорне море
Китай розглядає східну частину Чорного моря як зону своїх інтересів, що частково збігається з амбіціями Туреччини. Пекін вибудовує другу «вісь партнерства» в Європі, до якої входять Румунія, Угорщина та Сербія. Чорне море в цьому контексті є важливим транзитним регіоном для китайських товарів. Хоча основний логістичний маршрут планувався через Туреччину, нинішня ситуація на Кавказі відкриває можливості для створення додаткового маршруту через Азербайджан, Вірменію та Грузію.
Можливості для України
Зміни на Кавказі створюють унікальні можливості для України. Зокрема:
Співпраця з Туреччиною та Китаєм. Україна може використати інтереси Анкари та Пекіна для зміцнення власних позицій у чорноморському регіоні. Співпраця з Туреччиною в логістичних і безпекових проєктах може стати важливим кроком для протидії російському впливу.
Логістичні перспективи. Розвиток транскаспійського коридору та інших маршрутів «Поясу і Шляху» відкриває можливості для інтеграції України в нові логістичні мережі, що проходять через Чорне море.
Дипломатична підтримка. Зближення Китаю з європейськими країнами, такими як Румунія та Угорщина, може бути використано Україною для залучення додаткової підтримки в реалізації власних геополітичних цілей.
Послаблення Росії. Зменшення російського впливу на Кавказі та в Чорноморському регіоні створює сприятливі умови для України, щоб зайняти більш активну позицію в регіональній політиці.
Висновки
Зміни на Південному Кавказі, спричинені активною політикою Китаю та Туреччини, мають далекосяжні наслідки для геополітичної ситуації в регіоні та за його межами. Вірменія, Азербайджан і Грузія дедалі більше орієнтуються на співпрацю з Пекіном і Анкарою, що послаблює позиції Росії. Для України це відкриває нові можливості для зміцнення власної ролі в чорноморському регіоні, розвитку логістичних маршрутів і залучення підтримки потужних міжнародних гравців. Українському МЗС та Офісу президента варто уважно стежити за цими процесами та активно використовувати їх у своїх інтересах.
Степан Сікора
