Війна в Україні та геополітичні плани Китаю: як Пекін використовує конфлікт для послаблення Росії
Війна в Україні, розпочата Росією у 2022 році, стала не лише регіональним конфліктом, а й ареною для глобальних геополітичних ігор. Одним із ключових гравців у цій грі є Китай, який, за словами аналітиків, використовує конфлікт для реалізації власних стратегічних цілей. Заява міністра закордонних справ КНР Ван Ї про те, що Пекін не допустить поразки Росії, викликала широкий резонанс. Однак чи є ця підтримка щирою, чи це лише частина хитрого плану Пекіна? У цій статті ми проаналізуємо, як Китай використовує війну в Україні для послаблення Росії, зміцнення свого впливу та просування економічних інтересів у Європі.
Геополітична стратегія Китаю: Росія як інструмент
Заява Ван Ї про підтримку Росії не є випадковою. Вона відображає довгострокову стратегію Китаю, спрямовану на використання Росії як інструменту для досягнення власних цілей. Пекін уже давно сприймає Росію як партнера, який, попри свою військову міць і агресивну риторику, залежить від китайської економічної та політичної підтримки. За даними аналітичного порталу Foreign Affairs (2023), Китай за останні 15 років значно посилив свій вплив на Росію, зокрема через енергетичні угоди та інвестиції в інфраструктуру.
Китай не лише забезпечує Росію економічними ресурсами, але й використовує її як “буфер” у протистоянні із Заходом. Війна в Україні стала для Пекіна ідеальним сценарієм: вона послаблює Росію, виснажуючи її економічні та військові ресурси, і водночас відволікає увагу США та Європи від китайських амбіцій у Тихоокеанському регіоні. Як зазначає The Diplomat (2024), Пекін розглядає війну як спосіб “зв’язати” Росію у тривалому конфлікті, що робить її більш залежною від Китаю.
Послаблення Росії: довгостроковий план Пекіна
Одним із ключових елементів китайської стратегії є поступове послаблення путінської Росії. Війна в Україні, яка мала бути “швидкою перемогою” для Кремля, затягнулася і стала катастрофою для російської економіки та армії. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS, 2025), Росія втратила значну частину своєї військової техніки та людських ресурсів, що послабило її позиції на міжнародній арені.
Китай, зі свого боку, не поспішає надавати Росії пряму військову допомогу. Натомість Пекін пропонує економічну підтримку, але на своїх умовах: вигідні контракти на постачання енергоресурсів, доступ до російських ринків і технологій. Це дозволяє Китаю зміцнювати свою економіку, водночас роблячи Росію залежною від китайських інвестицій. Як зазначає Bloomberg (2024), Китай уже став основним покупцем російської нафти, що дає Пекіну важіль тиску на Кремль.
Ба більше, заява Ван Ї про недопущення поразки Росії може бути інтерпретована як спроба підтримати Росію лише настільки, щоб вона продовжувала війну, але не виграла її. Довготривала війна виснажує Росію, що відповідає інтересам Китаю. Аналітики The Guardian (2023) припускають, що Пекін може розглядати фрагментацію Росії або її трансформацію в слабку конфедерацію як ідеальний сценарій, що дозволить Китаю отримати доступ до російських природних ресурсів і ринків.
Економічні амбіції Китаю в Європі
Паралельно з послабленням Росії Китай прагне зміцнити свої економічні позиції в Європі. Війна в Україні та санкції проти Росії створили вакуум на європейському енергетичному ринку, який Китай намагається заповнити. За даними Reuters (2024), Китай активно інвестує в європейські технологічні та інфраструктурні проєкти, пропонуючи альтернативу російським енергоносіям.
Пекін розглядає Європу як ключовий ринок збуту для своїх товарів і технологій, таких як електромобілі, сонячні панелі та 5G-обладнання. Водночас війна в Україні ускладнює економічні відносини між Європою та Росією, що відкриває двері для Китаю. Як зазначає Financial Times (2025), Китай уже підписав низку угод із європейськими країнами про співпрацю в галузі зеленої енергетики, що свідчить про амбіції Пекіна стати економічним партнером Європи.
Геополітична гра: Китай, США та Росія
Заява Ван Ї також підкреслює складну геополітичну гру між Китаєм, США та Росією. Дональд Трамп, який неодноразово висловлював ідею “продажу” України в обмін на розрив відносин Росії з Китаєм, недооцінив амбіції Пекіна. Китай не зацікавлений у розриві з Росією, але не через альтруїзм, а через прагматичну вигоду. Послаблена Росія стає ідеальним партнером для Китаю: вона залежна, передбачувана і не становить загрози.
Водночас США стикаються з викликом стримування китайського впливу. За даними The Washington Post (2024), Вашингтон розглядає посилення санкцій проти китайських компаній, які підтримують Росію, але це може ускладнити відносини з Пекіном. Китай, своєю чергою, використовує дипломатичну риторику, щоб позиціювати себе як “нейтрального” гравця, хоча насправді він активно підтримує Росію економічно.
Наслідки для України
Для України геополітичні плани Китаю мають двояке значення. З одного боку, підтримка Китаєм Росії подовжує війну, оскільки Пекін забезпечує Кремль ресурсами. З іншого боку, послаблення Росії в довгостроковій перспективі може відкрити можливості для України, адже слабша Росія матиме менше ресурсів для агресії.
Однак Україна має бути обережною, адже Китай може розглядати її як частину своєї геополітичної гри. Пекін уже пропонував посередництво у мирних переговорах, але його умови можуть бути вигідними насамперед для Китаю. Як зазначає Kyiv Post (2024), Україна повинна зміцнювати свої позиції на міжнародній арені, щоб не стати розмінною монетою у грі великих держав.
Висновок
Війна в Україні стала каталізатором для реалізації геополітичних планів Китаю. Пекін використовує конфлікт для послаблення Росії, зміцнення власного економічного впливу в Європі та протистояння США. Заява Ван Ї про підтримку Росії є лише частиною цієї стратегії, яка приховує справжні наміри Китаю: зробити Росію залежною і відкрити нові ринки для китайської економіки. Для України це означає необхідність уважно стежити за діями Китаю та зміцнювати власну міжнародну позицію. Геополітична гра триває, і Китай, схоже, має намір вийти з неї переможцем.
Степан Сікора
