Ольга Стефанішина: Ще один корупційний скандал у владі – аналіз звинувачень і судового процесу

Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерка юстиції України, опинилася в центрі гучного скандалу. 1 липня 2025 року у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) відбудеться чергове засідання у кримінальному провадженні, де її звинувачують у розкраданні бюджетних коштів через зловживання службовим становищем. Ця справа, що тягнеться з 2019 року, кидає тінь на політичну кар’єру Стефанішиної та викликає питання про ефективність антикорупційних механізмів в Україні. У цій статті ми детально розберемо обставини справи, її політичний контекст і можливі наслідки для української політики.

Передісторія справи

Звинувачення у розкраданні бюджетних коштів

Скандал бере початок у 2010 році, коли Ольга Стефанішина обіймала посаду керівниці відділу правового забезпечення європейської інтеграції в Департаменті євроінтеграції Міністерства юстиції України за президентства Віктора Януковича. Згідно з матеріалами справи, вона була причетна до організації тендеру на проведення трьох порівняльних «досліджень» українського законодавства з європейським. Вартість однієї сторінки такого «дослідження» коливалася від 1400 до 4500 грн (за цінами 2010 року), що значно перевищувало ринкові стандарти. Якість цих робіт, за оцінками слідства, була вкрай низькою, порівнянною з сумнівною дисертацією нинішнього міністра освіти Оксена Лісового.

У 2019 році Стефанішиній було повідомлено про підозру у розкраданні 2,5 млн грн бюджетних коштів. Ці кошти, за даними слідства, були перераховані ТОВ «Європейська правова група» – компанії, засновниками якої виявилися підставні особи. Цікаво, що фірма була зареєстрована за адресою у квартирі, яка належала Герману Галущенку, нинішньому міністру енергетики України. У 2010 році Галущенко обіймав посаду помічника тодішньої міністерки юстиції Олени Лукаш і директора Департаменту судової роботи Мін’юсту.

Роль Олени Лукаш

Олена Лукаш, ексміністерка юстиції, також є обвинуваченою у цій справі. Проте, за даними джерел, її причетність до оборудки виглядає менш імовірною, оскільки сума у 2,5 млн грн вважається занадто незначною для особи її рівня. Натомість ключову роль відіграла Стефанішина, яка особисто підписувала акти виконаних робіт, що дозволило переказувати кошти на рахунки ТОВ «Європейська правова група».

Політичний контекст

Призначення та підтримка Андрія Портнова

Кар’єра Ольги Стефанішиної після повідомлення про підозру у 2019 році пішла вгору завдяки політичним зв’язкам. У 2020 році, за сприянням Андрія Портнова, вона була призначена Віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. На той момент Стефанішина працювала радницею в юридичній фірмі «Ілляшев та партнери» і вже перебувала під слідством. У грудні 2023 року, коли справу передали до суду, вона отримала орден «За заслуги» III ступеня – знову ж таки за сприяння Портнова. У вересні 2024 року Стефанішина була призначена Міністеркою юстиції України.

Такі призначення викликають питання про вплив політичних домовленостей на судовий процес. За інформацією джерел, підтримка Портнова забезпечуло Стефанішиній привілеї у Вищому антикорупційному суді, зокрема можливість пропускати судові засідання та виїжджати за кордон. Ці пільги також поширюються на Олену Лукаш, оскільки обидві обвинувачені проходять у справі разом.

Роль Андрія Єрмака

Керівник ОП Андрій Єрмак відіграє важливу роль у цій історії. Призначення Стефанішиної на високі посади відбувалося за його згоди, але з 21 травня 2025 року, після вбивства Портнова,  Єрмак більше не має зобов’язань перед ним. Це може кардинально змінити ситуацію для Стефанішиної. Втрата політичної підтримки може призвести до її звільнення з Кабміну та посилення позиції прокурорів САП у суді.

Судовий процес

Пропуски засідань і можливі наслідки

Ольга Стефанішина систематично уникає явки до Вищого антикорупційного суду. Наприклад, 24 червня 2025 року вона пропустила засідання, посилаючись на відрядження до Бельгії та Нідерландів. Така поведінка викликає обурення, оскільки створює враження безкарності. Якщо 1 липня 2025 року Стефанішина знову не з’явиться до ВАКС, прокурори САП можуть подати клопотання про зміну запобіжного заходу, що може включати арешт.

У разі втрати політичного захисту Стефанішина ризикує опинитися у складній ситуації. Без привілеїв, які надавалися завдяки підтримці Портнова, судді ВАКС можуть зайняти жорсткішу позицію. У найгіршому сценарії Стефанішина може бути взята під варту, а умови утримання в Лук’янівському СІЗО навряд чи відповідатимуть її нинішньому статусу.

Перспективи виправдувального вироку

За інформацією джерел, існує ймовірність, що Стефанішина та Лукаш можуть отримати виправдувальний вирок, якщо домовленості з ВАКС будуть успішними. Однак після припинення співпраці між Єрмаком і Портновим ця перспектива виглядає менш імовірною. Судовий процес може стати прикладом того, як політичні зв’язки впливають на правосуддя в Україні.

Аналіз наслідків

Вплив на антикорупційну політику

Справа Стефанішиної є тестом для антикорупційних інституцій України, зокрема САП і ВАКС. Якщо особа, обвинувачена у розкраданні бюджетних коштів, продовжуватиме обіймати високі посади та уникати відповідальності, це підірве довіру до антикорупційних реформ. З іншого боку, суворе покарання може стати сигналом про серйозність намірів влади боротися з корупцією.

Політичні наслідки

Звільнення Стефанішиної з Кабміну може мати значний вплив на політичний ландшафт. Це може підкреслити зміну пріоритетів у команді Андрія Єрмака. Водночас це може стати поштовхом для активізації антикорупційних активістів і громадських організацій, які давно вимагають прозорості у владі.

Суспільна реакція

Громадськість уважно стежить за справою Стефанішиної. Її високі посади, нагороди та систематична неявка до суду викликають обурення серед українців, які очікують справедливості. Ця справа може стати каталізатором для ширшої дискусії про корупцію у владі та необхідність реформ у судовій системі.

Висновки

Справа Ольги Стефанішиної є яскравим прикладом переплетіння політики, корупції та правосуддя в Україні. Звинувачення у розкраданні бюджетних коштів, політична підтримка з боку впливових фігур, таких яким був Андрій Портнов, і неоднозначна роль Андрія Єрмака створюють складний контекст, у якому розгортається судовий процес. Чергове засідання 1 липня 2025 року може стати вирішальним для кар’єри Стефанішиної та її репутації.

Для України ця справа є не лише питанням індивідуальної відповідальності, але й тестом для антикорупційних інституцій. Чи зможуть САП і ВАКС продемонструвати незалежність і забезпечити справедливість? Відповідь на це питання матиме довгострокові наслідки для довіри до влади та європейського курсу країни.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”