Найбільшу полонину українських Карпат Руну знищують через незаконне будівництво вітропарку

Полонина Руна під загрозою

Полонина Руна – одна з найбільших і наймальовничіших високогірних полонин українських Карпат, що приваблює туристів своєю незайманою природою. Проте сьогодні цей унікальний ландшафт зазнає катастрофічного впливу через будівництво вітроелектростанції (ВЕС). Понад 30 кілометрів нових доріг, які прокладають для встановлення 30 вітряних турбін, загрожують екосистемі, туристичним маршрутам та місцевим громадам. Ця стаття розкриває деталі інфраструктурної катастрофи та її наслідки.

Масштабне будівництво: що відбувається на полонині Руна?

За інформацією видання “Еспресо.Захід“, для реалізації проєкту вітропарку на полонині Руна планується масштабна інфраструктура. Основна магістраль, яка простягнеться від села Липовець Тур’є-Реметівської громади до вершини, матиме довжину 7,8 км. Це повноцінна гірська автомагістраль IV категорії з двома смугами по 3 метри та узбіччями по 1 метру. Покриття – щебенево-гравійне, з шарами каменю до 70 см, призначене для важкої техніки.

Журналістське розслідування “Еспресо.Захід” виявило, що ширина дороги значно перевищує заявлені параметри – заміри показали понад 10 метрів полотна. Окрім головної магістралі, планується прокладання відгалужень до кожної з 30 турбін. Загальна довжина підземних електрокабелів між турбінами становить 33 км, що свідчить про значний кілометраж внутрішніх доріг. Таким чином, полонина Руна зазнає масштабного розчленування десятками кілометрів нових шляхів, які назавжди змінять її вигляд.

Екологічні та соціальні наслідки

Знищення природного ландшафту

Полонина Руна, відома своєю унікальною флорою та фауною, раніше мала лише вузькі ґрунтові стежки та туристичні маршрути. Поява десятків кілометрів доріг для важкої техніки спричинить незворотні зміни в екосистемі. Вирубка пралісу, яка вже відбулася для будівництва доріг під вітропарки на сусідній горі Гостра, порушує українське законодавство та міжнародні природоохоронні норми. Знищення пралісу – це втрата біорізноманіття, яке формувалося століттями.

Інфраструктурна катастрофа

Будівництво доріг уже призвело до серйозних інфраструктурних проблем. 24 червня 2025 року обвалився міст на трасі Т-07-10 Нижні Ворота – Ужок між селами Підполоззя та Жденієво. Ця дорога використовувалася для транспортування каменю з каменоломні біля гори Високий Верх для будівництва магістралі до полонини Руна та сусідньої гори Гостра. Обвал мосту залишив без сполучення вісім населених пунктів, де проживають тисячі людей. Це лише початок інфраструктурного хаосу, спричиненого безконтрольним будівництвом.

Вплив на туризм

Полонина Руна – популярний туристичний напрямок, зокрема завдяки червоному туристичному маршруту, який уже знищено для будівництва однієї з доріг. Замість мальовничих стежок туристи тепер бачитимуть важку техніку та розриті схили. Це негативно вплине на туристичну привабливість регіону, що є важливим джерелом доходу для місцевих громад.

Хто стоїть за проєктом?

Будівництво ВЕС на полонині Руна здійснює ТОВ “Вітряний парк Турянський”, що входить до групи ТзОВ “Управляюча компанія “Вітряні парки України”. За даними YouControl, серед засновників компанії – офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ “Промаудит” та кінцевий бенефіціар Едуард Мкртчан. Компанія пов’язана з групою братів Мкртчан та Максима Єфімова, екснардепа від групи “Довіра”, що мала зв’язки з ОПЗЖ. Батько братів Мкртчан, Олег, раніше очолював “Індустріальний союз Донбасу”, де значна частка акцій належала російським інвесторам.

Дороги будує компанія “Уждорбуд”, пов’язана з родиною мера Ужгорода Богдана Андріїва. Її керівник – Олександр Бабич, а контакти компанії збігаються з іншими фірмами, що належать до бізнес-групи Андріїв та Ковач. Це викликає питання щодо прозорості тендерів та законності будівництва.

Порушення законодавства

Проєкт ВЕС на полонині Руна не пройшов обов’язкову процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД), що є грубим порушенням українського законодавства. Відсутність ОВД означає, що екологічні ризики не були належно оцінені, а громадськість не мала можливості висловити свою думку. Вирубка пралісу та будівництво доріг також порушують закони про охорону природи, зокрема щодо збереження пралісів, які є частиною природоохоронних територій.

Експертка Оксана Станкевич-Волосянчук зазначає, що будівництво доріг на горі Гостра вже знищило частину пралісу та туристичний маршрут. Подібна доля чекає на полонину Руна, якщо проєкт не буде зупинено.

Що можна зробити?

Громадська реакція

Місцеві громади та екологічні активісти повинні об’єднатися, щоб зупинити незаконне будівництво. Громадські слухання, які мали б передувати проєкту, не проводилися, що дає підстави для судових позовів. Громадськість може вимагати перевірки діяльності ТОВ “Вітряний парк Турянський” та “Уждорбуд” на предмет корупційних схем.

Юридичні дії

Необхідно подати скарги до екологічних інспекцій та правоохоронних органів щодо відсутності ОВД та вирубки пралісу. Судові позови можуть зупинити будівництво до завершення розслідування.

Міжнародна увага

Полонина Руна – частина Карпатського біосферного заповідника, який має міжнародне значення. Залучення міжнародних організацій, таких як UNESCO чи WWF, може посилити тиск на українську владу для захисту природи.

Висновок

Будівництво вітропарку на полонині Руна – це приклад безвідповідального підходу до використання природних ресурсів. Понад 30 кілометрів доріг, вирубка пралісу та відсутність оцінки впливу на довкілля загрожують екосистемі Карпат та добробуту місцевих громад. Якщо не зупинити цей проєкт, полонина Руна втратить свою унікальність, а туристичний потенціал регіону буде знищено. Закликаємо владу, громадськість та міжнародні організації діяти негайно, щоб врятувати цей природний скарб.

За матеріалами: Еспресо.Захід