Корупція, політичні ігри та провали в обороні України – що стоїть за діями влади?

Політична криза в Україні на тлі війни

Сучасна Україна переживає складний період, коли війна з Росією поєднується з внутрішніми політичними викликами. Корупція, неефективне державне управління та боротьба за владу в оточенні президента Володимира Зеленського створюють серйозні перешкоди для стабільності та обороноздатності країни. Призначення нового генерального прокурора, провали у будівництві фортифікацій, а також скандали, пов’язані з близьким оточенням президента, викликають занепокоєння в суспільстві. Ця стаття розкриває ключові аспекти політичної ситуації, аналізує дії влади та їхні наслідки для України.

1. Призначення нового генпрокурора: Захист своїх чи боротьба за справедливість?

Нещодавнє призначення нового генерального прокурора викликало хвилю дискусій. Особливої уваги заслуговує постать Андрія Кравченка, якого раніше пов’язували з головою податкової служби. Його призначення на посаду генпрокурора сприймається як стратегічний хід, спрямований на захист інтересів оточення Зеленського.

1.1. Чому призначення Кравченка викликає сумніви?

Кравченко не є новим обличчям у владі. Його кар’єра в податковій службі не була позначена значними успіхами, а швидке переведення на посаду генпрокурора викликає питання про його компетентність. За словами активіста Віталія Шабуніна, Кравченко навіть не зміг пройти конкурс на рядового прокурора антикорупційної прокуратури, що ставить під сумнів його здатність очолювати Генеральну прокуратуру.

Цитата: «Чувак провалив конкурс на рядового прокурора антикорупційної прокуратури. А тепер він – генпрокурор. Це свідчить про те, що система призначень у нас працює не за професійними якостями, а за лояльністю», – Віталій Шабунін.

1.2. Роль генпрокурора: Захист чи атака?

Призначення Кравченка може мати кілька цілей:

• Захист «своїх»: Генпрокурор має повноваження блокувати розслідування проти лояльних до влади осіб. Наприклад, новий закон дозволяє генпрокурору зупиняти розслідування проти народних депутатів ще на етапі їх початку, що фактично унеможливлює притягнення до відповідальності корупціонерів із владної більшості.

• Тиск на опонентів: Є підозри, що Кравченко може бути використаний для активізації справ проти політичних опонентів Зеленського, таких як Петро Порошенко.

• Контроль над антикорупційними органами: Зміни в законодавстві дозволяють генпрокурору впливати на роботу НАБУ та САП, що знижує їхню незалежність.

2. Корупція в оточенні Зеленського: Хто стоїть за скандалами?

Останні місяці показали, що антикорупційні органи, такі як НАБУ та САП, почали активно працювати над справами, які стосуються близького оточення президента. Серед ключових фігур – Олексій Чернишов, колишній голова «Нафтогазу» та нинішній віцепрем’єр, а також родич Міндіча, пов’язаний із «Кварталом 95».

2.1. Справа Чернишова: Втеча від підозри?

Олексій Чернишов, якого вважають близьким до родини Зеленських, залишив країну, щоб уникнути вручення підозри від НАБУ. Його зв’язки з президентом, зокрема через хрещення дитини Чернишова Оленою Зеленською, лише погіршують сприйняття цієї ситуації суспільством.

2.2. Міндіч і «Квартал 95»

Родич Міндіча, співвласник «Кварталу 95», також опинився під прицілом антикорупційних органів. Його звинувачують у махінаціях із тендерами на Харківобленерго, де суми контрактів сягали 600 мільйонів гривень. Ці звинувачення вказують на системну проблему: близьке оточення президента використовує своє становище для особистого збагачення.

Цитата: «Це не просто корупція – це зрада інтересів країни в умовах війни. Коли близькі до президента люди крадуть, це підриває довіру до влади», – Юрій Ніколов.

3. Провал із фортифікаціями: Хто винен?

Одним із найгучніших провалів влади є ситуація з фортифікаціями, особливо на Сумщині та Харківщині. Попри гучні заяви про зміцнення оборонних рубежів, реальність виявилася катастрофічною.

3.1. Сумщина: Фортифікації, яких немає

Військові та аналітики, зокрема DeepState, підтвердили, що фортифікації на Сумщині або не будувалися, або зводилися не там, де потрібно. Підрядники отримували величезні кошти, але результати їхньої роботи не відповідають вимогам оборони.

Факт: За інформацією місцевих груп, робітникам платили по 1000 гривень на день за копання окопів, але навіть ці роботи проводилися нераціонально, а в деяких випадках – узагалі не там, де потрібно.

3.2. Відповідальність Міністерства оборони

Міністр оборони Рустем Умєров несе пряму відповідальність за провал із фортифікаціями. Попри виділені кошти, міністерство не змогло організувати ефективний контроль за будівництвом. Ба більше, Умєров проігнорував виклик до парламенту для звіту з цього питання, що свідчить про його зневагу до законодавчої влади.

4. Шахеди та оборона міст: Чому Україна втрачає перевагу?

Ще однією критичною проблемою є захист українських міст від російських дронів-камікадзе («шахедів»). Попри те, що Україна колись була «попереду планети всієї» у розробці дронів, сьогодні країна втрачає ініціативу.

4.1. Роль благодійних фондів

Такі організації, як «Повернись живим» і «Вікторі Дронс», активно працюють над створенням засобів для збиття шахедів. Вони закуповують техніку, навчають операторів і навіть досягають успіхів у знищенні ворожих дронів. Проте їхні зусилля обмежені браком фінансування з боку держави.

4.2. Неспроможність Міністерства оборони

Міністерство оборони під керівництвом Умєрова не змогло масштабувати успішні ініціативи волонтерів. Замість цього кошти витрачаються неефективно, а ключові програми, такі як виробництво 155-мм артилерійських снарядів, залишаються недофінансованими.

Факт: Український завод був готовий виробляти сотні тисяч 155-мм снарядів, але Міністерство оборони не уклало необхідних контрактів.

5. Єрмак проти «Кварталітету»: Боротьба за владу

Однією з ключових тем статті є внутрішня боротьба в оточенні Зеленського. Андрій Єрмак, глава Офісу президента, поступово усуває представників «Кварталу 95» від ключових позицій, зміцнюючи власний вплив.

5.1. Хто такий Єрмак?

Єрмак став ключовою політичною фігурою, яка фактично контролює більшість процесів у державі. Його вплив настільки великий, що навіть міністри та депутати діють за його вказівками. Проте вся відповідальність лежить на Зеленському, адже саме він делегував Єрмаку такі повноваження.

5.2. «Кварталітет» у небезпеці

Близькі до Зеленського особи, такі як Міндіч і Чернишов, стають мішенями антикорупційних розслідувань. Це може бути частиною стратегії Єрмака, спрямованого на знищення конкурентів за вплив на президента.

6. Політична відповідальність Зеленського

Попри те, що Зеленський часто дистанціюється від скандалів, саме він несе повну відповідальність за дії своєї команди. Делегування повноважень Єрмаку, призначення лояльних, але некомпетентних осіб на ключові посади, а також ігнорування проблем із фортифікаціями та обороною – усе це лежить на плечах президента.

Цитата: «Зеленський – джерело влади. Не Єрмак піде на вибори, не Татаров. Зеленський. І вся повнота відповідальності на ньому», – Віталій Шабунін.

7. Що далі? Суспільство як єдина надія

У ситуації, коли парламент і уряд демонструють неспроможність, а президент і його оточення загрузли в корупційних скандалах, єдиною надією залишається суспільство. Громадські активісти, журналісти та волонтери продовжують викривати корупцію та вимагати змін.

7.1. Роль медіа та громадськості

Розголос у ЗМІ, особливо міжнародних, може змусити владу реагувати на проблеми. Проте навіть міжнародні партнери України обережно ставляться до висвітлення корупційних скандалів, щоб не підривати підтримку країни на Заході.

7.2. Виклики для антикорупційних органів

НАБУ та САП залишаються ключовими інститутами в боротьбі з корупцією, але їхня ефективність залежить від незалежності. Призначення лояльного генпрокурора та спроби обмежити повноваження антикорупційних органів створюють серйозні ризики.

Чи є шанс на зміни?

Ситуація в Україні залишається критичною. Корупція, неефективне управління та внутрішні політичні конфлікти підривають обороноздатність країни та довіру до влади. Призначення нового генпрокурора, провали з фортифікаціями та неспроможність захистити міста від шахедів – це лише вершина айсберга. Єдиним шляхом до змін є активна позиція суспільства, яке має вимагати прозорості, підзвітності та реальних реформ.

Діліться цією інформацією, говоріть про проблеми з друзями та близькими. Тільки спільними зусиллями ми можемо змусити владу працювати на благо України.

Список джерел:

1. Аналітика DeepState щодо фортифікацій на Сумщині.

2. Звіти «Повернись живим» про боротьбу з шахедами.

3. Статті «Української правди» про корупційні скандали в оточенні Зеленського.

4. Виступи Віталія Шабуніна та Юрія Ніколова.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”