Руслан Кравченко: Новий Генпрокурор України – Гарант Закону та Справедливості?

Руслан Кравченко, якого Верховна Рада затвердила на посаду Генерального прокурора України з підтримкою 273 голосів, зробив гучну заяву: «Я не гнуся та не ламаюся, тому раджу всім не витрачати час та забути про тиск – я представляю не політичну силу, а Закон». Його призначення стало важливим кроком у реформуванні правоохоронної системи України, особливо в умовах війни. У цій статті ми проаналізуємо його плани, досвід та принципи, які він декларує, спираючись на його публічні заяви та доступні матеріали.

Досвід Руслана Кравченка: Від Севастополя до Бучі

Руслан Кравченко має 11 років прокурорського досвіду, що охоплює роботу в різних регіонах України та у складних умовах. До анексії Криму він працював слідчим у прокуратурі Севастополя, брав участь у розслідуваннях на Сході України під час АТО, працював у прокуратурах Рівненської, Львівської областей та у військовій прокуратурі. Одним із ключових моментів його кар’єри стала участь у справі Віктора Януковича, через що слідчий комітет Росії та Басманний суд Москви оголосили його в розшук.

Під час повномасштабного вторгнення Росії Кравченко очолював прокуратуру Бучі, де документував воєнні злочини. «Де більшість не могли дивитися – там я працював. Заради трибуналу і незворотного покарання для нелюдів», – зазначив він. Цей досвід підкреслює його готовність працювати у найскладніших умовах та його відданість справедливості.

Пріоритети Кравченка як Генпрокурора

Кравченко чітко окреслив свої цілі на новій посаді, які можна згрупувати у кілька ключових напрямів:

1. Відновлення ролі прокуратури як координатора правоохоронних органів

Кравченко наголошує, що в умовах війни конкуренція між силовими структурами є неприпустимою. Він планує зробити прокуратуру головним координатором, який забезпечить єдність зусиль для захисту держави та забезпечення справедливості. Це особливо важливо, враховуючи виклики, пов’язані з воєнним станом.

2. Повернення довіри до прокуратури

Довіра суспільства, Верховної Ради, міжнародних партнерів та ЗМІ до прокуратури – один із пріоритетів Кравченка. Він планує досягти цього через прозору звітність, регулярну комунікацію з парламентом та громадськістю, а також удосконалення законодавства. «Пріоритет – регулярна, предметна і відповідальна комунікація з Верховною Радою, комітетами, а також публічна звітність», – зазначив він.

3. Забезпечення справедливості та невідворотності покарання

Кравченко підкреслює, що справедливість – це не лише формальна відповідність діяння Кримінальному кодексу. «Коли вирішується доля людини, необхідно бачити не лише правопорушення, а й особу, яка його вчинила», – заявив він. Він виступає проти шаблонного підходу до судочинства, коли «злодія і героя» судять за одним стандартом. Кравченко наполягає на врахуванні життєвого шляху, мотивів, репутації та обставин правопорушення.

4. Збір доказів для Міжнародного кримінального суду

Одним із ключових завдань Кравченка є документування воєнних злочинів Росії для передачі до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. «Жоден їхній злочин не залишиться непокараним. Я знаю, як це робити», – підкреслив він, спираючись на свій досвід у Бучі.

5. Захист прокурорів та боротьба з тиском

Кравченко звернув увагу на необхідність підвищення зарплат прокурорів, посилаючись на додаткові 50 мільярдів гривень, отриманих завдяки роботі з Державною податковою службою. Він закликав парламент виконати обіцянку щодо вирівнювання зарплат, що має підвищити мотивацію працівників прокуратури. Крім того, він пообіцяв захищати прокурорів від незаконного тиску та не допускати переслідувань бізнесу чи ЗМІ.

Принципи Кравченка: Законність і незалежність

Кравченко позиціює себе як незалежного прокурора, який діє виключно в межах Конституції та законів України. «Я представляю не політичну силу, а Закон», – заявив він, підкреслюючи свою стійкість до зовнішнього тиску. Він також запевнив, що в органах прокуратури не працюватимуть його родичі, що є важливим сигналом у боротьбі з кумівством.

Його підхід до справедливості ґрунтується на гуманістичних принципах: врахування індивідуальних обставин, уникнення демонстративного правосуддя та відмова від переслідувань заради «гучних справ» у ЗМІ. Це може стати основою для реформування прокуратури, яке поверне їй довіру суспільства.

Виклики та очікування

Призначення Кравченка відбувається в складний період: війна, економічні виклики та суспільний запит на справедливість вимагають від нового Генпрокурора швидких і ефективних дій. Його обіцянки щодо прозорості, боротьби з корупцією та тиском на бізнес і ЗМІ звучать обнадійливо, але їх реалізація залежатиме від співпраці з парламентом, міжнародними партнерами та громадськістю.

Кравченко також стикається з викликом відновлення репутації прокуратури, яка в останні роки часто критикувалася за політичну заангажованість. Його досвід і чітка позиція щодо незалежності можуть стати основою для позитивних змін, але успіх залежатиме від практичних результатів.

Висновок

Руслан Кравченко – це прокурор із багатим досвідом, який готовий взяти на себе відповідальність за реформування прокуратури в умовах війни. Його пріоритети – справедливість, законність, захист держави та повернення довіри до правоохоронної системи – відповідають суспільним очікуванням. Чи вдасться йому реалізувати свої амбітні плани? Це залежить від його здатності протистояти тиску, забезпечити прозорість і досягти конкретних результатів. Сьогодні Кравченко має унікальний шанс змінити прокуратуру та зробити її справжнім гарантом Закону в Україні.

За матеріалами українських медіа