Закарпаття: Оазис спокою в Україні серед війни з Росією

16.06.202516.06.2025 fenixslovo 0 коментарів безпека в Україні, війна в Україні, Закарпаття, культура Закарпаття, Мукачево, переселенці, російські атаки., спокійний регіон України, туризм Закарпаття, Ужгород

Закарпаття як унікальний регіон України

У той час, коли Україна переживає складні часи через війну з Росією, Закарпаття залишається рідкісним острівцем спокою. Цей західний регіон, розташований на межі з чотирма країнами НАТО – Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною, – майже не зазнав російських атак за останні три роки. Відсутність комендантської години, мальовничі краєвиди та унікальна культурна спадщина роблять Закарпаття привабливим для переселенців і тих, хто шукає перепочинок від війни. У цій статті ми розповімо про життя в Мукачеві та Ужгороді, особливості регіону та чому він став магнітом для тих, хто тікає від бойових дій.

Two women at a table in a restaurant with dim lighting. — Дві жінки за столиком у ресторані з тьмяним освітленням.

Мукачево: Місто, де життя триває

Пізно вночі в Мукачеві, місті з брукованими вуличками, група студентів гуляє біля річки Уж, обговорюючи, що купити в цілодобовому супермаркеті. Неподалік зупиняється фургон, з якого виходить весела компанія молодих людей. Ця сцена, що нагадує мирний недільний вечір, є винятковою для України, де комендантська година та повітряні тривоги стали частиною повсякденності.

Олександр Поп, 20-річний студент, пояснює: «Тут ми не чуємо вибухів, немає ракет, рідко лунають повітряні тривоги. Ми не відчуваємо війну так, як решта країни». У порівнянні з Києвом, де за останній місяць повітряні тривоги тривали майже 130 годин, у Закарпатті таких тривог удесятеро менше.

Чому Закарпаття уникло війни?

Географічне розташування регіону відіграє ключову роль. Закарпаття межує з країнами НАТО, що робить російські атаки ризикованими через можливі міжнародні наслідки. Крім того, у регіоні майже немає військових об’єктів, а відстань до гарячих точок, таких як Покровськ на сході України, більша, ніж до Венеції. За більш ніж три роки війни лише кілька дронів і ракет досягли цього гірського регіону.

Ужгород: Культурна перлина Закарпаття

Ужгород, розташований на кордоні зі Словаччиною, вражає своєю атмосферою спокою. Тут немає типових радянських висоток, натомість вулиці прикрашають пастельні фасади, що нагадують Відень чи Будапешт. Угорськомовні таблички на будівлях підкреслюють багатошарову історію міста, яке до середини ХХ століття належало Австро-Угорщині та Чехословаччині.

У місцевих барах, таких як Yeahnot, молодь спілкується до ранку, а в нічних клубах Мукачева вечірки тривають до світанку. Дарія Подде, 19-річна офіціантка, показує відео з вечірки, де люди танцюють о 5:40 ранку. «Життя триває», – усміхається вона. Така нормальність шокує переселенців, які прибувають зі зруйнованих міст сходу.

Переселенці: Від війни до нового життя

Закарпаття стало притулком для понад 145 000 переселенців, більшість із яких оселилися в Мукачеві та Ужгороді. Для багатьох із них переїзд до цього регіону – це перехід від жахіть війни до спокійного життя.

Тетяна Безсонова, 30 років, яка рік тому втекла з Покровська разом із двома дітьми, згадує: «Це був не шок, а полегшення. Десь люди живуть спокійно. Десь люди живуть нормально». Вона називає Закарпаття «оазисом в Україні».

A woman in a white blouse and pale green trousers. — Тетяна Безсонова, 30 років, яка втекла з Покровська з двома дітьми, щоб врешті-решт оселитися в Мукачеві, Україна.

Дарія Маркович, 33 роки, яка втекла з окупованого Маріуполя, спочатку не могла повірити в безтурботність Мукачева: «Ти переживаєш пекло, а потім потрапляєш у місто, де люди п’ють каву, дівчата з макіяжем і зачісками. Хотілося кричати: “Тікайте звідси, бо пекло існує і воно недалеко”». З часом вона оцінила спокій регіону та заснувала групу, яка допомагає переселенцям адаптуватися.

Культурна та історична унікальність Закарпаття

Закарпаття завжди вирізнялося серед інших регіонів України. Його історія, пов’язана з Австро-Угорщиною та Чехословаччиною, сформувала унікальну ідентичність. У регіоні збереглися традиції, архітектура та навіть мовне розмаїття – угорська, румунська та словацька мови досі чутні в повсякденному житті.

Перший відомий напад на регіон стався через два місяці після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, коли ракета влучила в залізничний об’єкт. Відтоді атаки були настільки рідкісними, що місцеві ледве згадують, коли була остання.

Виклики війни: Тіні на тлі спокою

Portraits of soldiers in a square with a large building and cobblestone streets. — Портрети місцевих солдатів, які загинули у війні з Росією, виставлені на площі в центрі міста Мукачево минулого місяця.

Попри мирну атмосферу, війна нагадує про себе навіть у Закарпатті. Похорони загиблих солдатів, меморіали на площах і призовні офіцери на вулицях – це тихі нагадування про конфлікт. 128-ма гірсько-штурмова бригада, одна з найстаріших в Україні, зазнала значних втрат під час контрнаступу 2023 року, і новини з фронту доходять до регіону.

Men in military uniforms carrying a coffin in a cobblestone street. — Скорботні відвідують похорон українського солдата, який загинув під Покровськом, Україна, тижнем раніше у віці 40 років, в Ужгороді минулого місяця.

Деякі місцеві жителі відчувають напругу через сприйняття Закарпаття як «надто спокійного». Регіон має репутацію місця, через яке ухилянти намагаються втекти до Європи, іноді ризикуючи перепливати річку до Румунії. Дмитро Воробйов, 45-річний солдат, який втратив ногу в бою, згадує, як його дратували слова місцевих про «втому від війни». «Може, тобі варто поїхати ближче до фронту?» – казав він.

Життя в умовах війни: Баланс між миром і боротьбою

Андрій Любка, відомий український поет і житель Ужгорода, визнає, що в регіоні відчувається «якась напруга». Чоловіки призовного віку, як і він сам, можуть бути мобілізовані, але Любка поки не отримав повістки. Він розповідає, що місцеві жінки, чиї чоловіки воюють, іноді кидають осудливі погляди на тих, хто залишається вдома.

Щоб зробити свій внесок, Любка зібрав кошти на понад 360 автомобілів для армії та здійснив 58 поїздок на фронт. «Тут дуже приємно, але це ілюзія, – каже він. – Спокій у Закарпатті залежить від того, що відбувається на східному фронті».

A man on a hospital bed. — Дмитро Воробйов, 45 років, український солдат, який втратив праву ногу, підірвавшись на міні, проходить реабілітацію в лікарні в Ужгороді минулого місяця.

Туризм у Закарпатті: Чому варто відвідати?

Попри війну, Закарпаття залишається привабливим для туристів. Гірські пейзажі, термальні джерела, замки Мукачева та Ужгорода, а також унікальна гастрономія – усе це робить регіон ідеальним для відпочинку. Відсутність комендантської години дозволяє насолоджуватися вечірніми прогулянками, відвідувати ресторани та бари.

Туристи можуть досліджувати:

Замок Паланок у Мукачеві – історичну пам’ятку з приголомшливими краєвидами.
Термальні води в Береговому та Косино.
Національний парк «Синевир» – місце, де розташоване одне з найгарніших озер України.
Винні тури – дегустація місцевих вин у регіоні з багатою виноробною традицією.

Закарпаття як символ надії

Закарпаття – це більше, ніж просто безпечний регіон. Це місце, де люди знаходять спокій, нові можливості та надію на краще майбутнє. Для переселенців це шанс почати життя заново, для туристів – можливість відкрити унікальну частину України, а для місцевих – нагадування про те, що мир можливий, але він залежить від боротьби на фронті.

Цей регіон, із його брукованими вуличками, угорськими написами та гірськими краєвидами, нагадує, що навіть у найтемніші часи є місце, де життя триває. Відвідайте Закарпаття, щоб відчути його унікальну атмосферу та підтримати Україну в ці складні часи.

За матеріалами: The New York Times