Перевага в повітрі: уроки України та Ізраїлю у війнах проти Росії та Ірану
Чому контроль над небом вирішує долю війни
Контроль над повітряним простором є ключовим фактором успіху в сучасних війнах. Дві паралельні кампанії — російсько-українська війна та ізраїльська операція проти Ірану — яскраво демонструють, як перевага в повітрі може визначати результат конфлікту. Якщо Ізраїль за 48 годин здобув контроль над повітряним простором Ірану, то Росія за 3,5 роки війни не змогла досягти цього в Україні. Чому так сталося? Які уроки можна винести з цих подій? Ця стаття аналізує ключові аспекти обох конфліктів, спираючись на матеріали The Wall Street Journal та інші джерела.
Ізраїль проти Ірану: блискавична перевага в повітрі
Як Ізраїль здобув контроль над небом Ірану
За даними The Wall Street Journal, Ізраїль розпочав повітряну кампанію проти Ірану, яка за 48 годин дозволила встановити перевагу в повітрі над західною частиною країни, включно зі столицею Тегераном. Використовуючи літаки-невидимки F-35 з ізраїльськими модифікаціями, ВПС Ізраїлю знищили ключові об’єкти іранської протиповітряної оборони (ППО). Після цього до операції долучилися старіші моделі літаків, такі як F-15 і F-16, які використовували дешеві керовані бомби JDAM і Spice.
Цей успіх став можливим завдяки кільком факторам:
Ефект несподіванки: Ізраїль розпочав атаку раніше, ніж очікував Іран, дезорієнтувавши його ППО.
Високоточна розвідка: Ізраїльські спецпідрозділи проникли в Іран і знищили ключові об’єкти ППО за допомогою безпілотників.
Технологічна перевага: F-35 дозволили уникнути виявлення іранськими радарами.
Слабкість іранської ППО: Тегеран роками недофінансовував свою протиповітряну оборону, покладаючись на ракетні війська та союзників, таких як «Хезболла».
Результатом стало знищення десятків ракет «земля-повітря» та ліквідація високопосадовців Корпусу ісламської революційної гвардії. Ізраїль отримав можливість атакувати цілі з іранського повітряного простору, що значно здешевило кампанію порівняно з використанням ракет великої дальності.
Чому Іран виявився вразливим
На відміну від України, Іран не мав добре організованої ППО. Його системи, що включали С-300, китайські батареї та місцеві розробки, виявилися неефективними. Тегеран покладався на стратегію стримування через «Хезболлу» та ракетні війська, але ці компоненти були послаблені або знищені Ізраїлем. Наприклад, падіння режиму Асада в Сирії відрізало Іран від його союзників, а ізраїльські удари по сирійських об’єктах ППО створили «повітряний коридор» для літаків Ізраїлю.
Україна проти Росії: стійкість протиповітряної оборони
Успіх України в перші години війни
На початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна зіткнулася з масованими ракетними ударами та спробами російських ВПС здобути перевагу в повітрі. Проте, на відміну від Ірану, українська ППО вистояла. Завдяки попередженням американських спецслужб про майбутнє вторгнення, українське командування заздалегідь розосередило та приховало мобільні системи ППО, такі як С-300 і «Бук». Російські удари по передбачуваних позиціях ППО виявилися марними, адже вони влучили в порожні місця.
Цей успіх мав кілька причин:
Елемент несподіванки для Росії: Хоча Росія планувала блискавичну операцію, українські військові були готові до нападу.
Ефективність радянських систем: С-300 і «Бук» виявилися надійними в перші години війни, збиваючи російські літаки та гелікоптери.
Компетентність військового керівництва: Окремі генерали, попри політичну інертність, організували підготовку до війни.
Стійкість суспільства: На відміну від Ірану, де режим є непопулярним, українське суспільство об’єдналося перед загрозою.
Після кількох збитих російських літаків над українськими містами Росія відмовилася від активного використання пілотованої авіації за лінією фронту. Натомість вона перейшла до використання крилатих і балістичних ракет та дронів, які мають обмежену ефективність.
Чому Росія не здобула перевагу в повітрі
Російські ВПС, попри свою чисельну перевагу, виявилися менш ефективними, ніж ізраїльські. Експерти, такі як Майкл Кофман із Фонду Карнегі, зазначають, що російська авіація страждає від:
Низької якості підготовки пілотів: Російські пілоти часто діють як «літаюча артилерія», без складних тактичних маневрів.
Застарілих технологій: Російські літаки поступаються F-35 за технологічними можливостями.
Слабкої інтеграції з розвідкою: На відміну від Ізраїлю, Росія не змогла ефективно поєднати авіацію з розвідувальними та кібернетичними операціями.
Ці недоліки призвели до того, що Росія загрузла в позиційній війні, зазнаючи величезних втрат. Відсутність переваги в повітрі змусила її перейти до «війни на виснаження», яка виснажує обидві сторони.
Порівняння: уроки двох воєн
Спільне: важливість переваги в повітрі
Обидва конфлікти підтверджують слова генерал-лейтенанта ВПС США у відставці Девіда Дептули: «Перевага в повітрі є фундаментальною для досягнення військових цілей». У разі Ізраїлю контроль над небом дозволив проводити точкові удари по ключових цілях. У разі України стійка ППО запобігла швидкому захопленню країни Росією.
Відмінності: підготовка та технології
Підготовка: Україна заздалегідь готувалася до війни завдяки розвідданим, тоді як Іран був захоплений зненацька.
Технології: Ізраїль використовує сучасні F-35, тоді як Росія покладається на застарілі літаки.
Організація ППО: Українські С-300 і «Бук» виявилися ефективнішими, ніж іранські системи.
Розвідка: Ізраїль інтегрував авіацію з розвідкою та спецопераціями, тоді як Росія діяла хаотично.
Суперечливі аспекти: підготовка України до війни
Стаття The Wall Street Journal, окрім похвали українській ППО, підsqvf’ делікатне питання: хто і як готував Україну до війни? Успіх перших годин вторгнення часто приписують окремим військовим генералам, які діяли всупереч політичній бездіяльності. Це нагадує про внутрішні суперечки в Україні щодо того, чи було політичне керівництво достатньо підготовленим до війни. Проте беззаперечним є те, що саме завдяки діям військових Україна вистояла в критичний момент.
Цей аспект є цінним для аналізу, адже він підкреслює важливість сильного військового керівництва та готовності до несподіваних загроз. Водночас він нагадує, що Україні варто вдосконалювати координацію між політичним і військовим рівнями.
Висновки: що можуть навчитися інші країни
Контроль повітряного простору є ключовим: Без нього війна перетворюється на виснажливу позиційну боротьбу.
Ефективна ППО рятує країну: Україна довела, що навіть радянські системи можуть бути ефективними за правильної організації.
Розвідка та несподіванка вирішують: Ізраїль і Україна показали, як важливо діяти на випередження.
Технології та підготовка мають значення: Сучасні літаки та висококваліфіковані пілоти дають перевагу.
Україна та Ізраїль є прикладами того, як різні підходи до війни в повітрі можуть призводити до кардинально різних результатів. Україна вистояла завдяки стійкості ППО та готовності військових, тоді як Ізраїль домінує завдяки технологіям і розвідці. Ці уроки будуть корисними для всіх країн, які прагнуть захистити свій повітряний простір у майбутньому.
За матеріалами: THE WALL STREET JOURNAL
