Торгова війна Трампа з Китаєм: як США втратили стратегічну перевагу
Торгова війна, ініційована Дональдом Трампом проти Китаю, мала на меті відновити економічну перевагу США та зменшити залежність від китайського імпорту. Проте результати виявилися протилежними: замість послаблення Китаю, США зіткнулися з економічними втратами, зростанням залежності від критично важливих ресурсів та послабленням своєї глобальної позиції. Ця стаття аналізує, як стратегічні прорахунки Трампа в торговій війні з Китаєм призвели до серйозних економічних і геополітичних наслідків, зокрема через залежність від китайських рідкоземельних металів, та які уроки можна винести з цієї ситуації.
Торгова війна: амбіції та реальність
У 2018 році адміністрація Трампа запровадила мита на китайські товари, сподіваючись змусити Пекін піти на поступки в торговельних переговорах. Однак, як зазначає Фарід Закарія у своїй статті для Washington Post, результатом стала угода, яка повернула торгівлю між США та Китаєм до стану, що існував до війни, але з додатковими витратами для американців. Мита, які сягнули 55% на китайські товари, суттєво підвищили ціни для споживачів у США, тоді як Китай зберіг свої мита на американські товари на рівні 10%.
Економіст Дін Бейкер підкреслює, що ці мита призвели до уповільнення зростання економіки США з 2,8% до 1,4%, за прогнозами Світового банку. Водночас економіка Китаю не зазнала аналогічного спаду, демонструючи стійкість до американського тиску. Це стало першим сигналом, що стратегія Трампа не лише не досягла мети, а й завдала шкоди американській економіці.
Залежність від рідкоземельних металів
Одним із ключових прорахунків Трампа стала недооцінка залежності США від китайських поставок рідкоземельних металів. Ці матеріали є критично важливими для виробництва високотехнологічної електроніки, електромобілів, вітрових турбін, напівпровідників та оборонних систем. За даними аналітиків, Китай контролює 68% світового видобутку нікелю, 73% кобальту, до 99,9% важких рідкоземельних елементів і 59% літію.
Коли США посилили обмеження на експорт передових технологій до Китаю, Пекін відповів забороною на експорт рідкісних мінералів, що поставило американську промисловість у скрутне становище. Наприклад, без цих матеріалів неможливо виготовляти магніти для двигунів електромобілів або компоненти для військової техніки. Альтернативні джерела постачання виявилися обмеженими, а створення власних потужностей для видобутку та переробки таких матеріалів вимагає років і значних інвестицій.
Геополітичні наслідки
Торгова війна не лише послабила економіку США, а й підірвала їхню геополітичну позицію. Китай використав ситуацію, щоб зміцнити свій вплив на глобальні ланцюги поставок. За інформацією з відкритих джерел, Китай активно інвестує в родовища рідкоземельних металів у країнах, таких як М’янма, де його проксі-групи беруть під контроль ключові ресурси. Це дозволяє Пекіну ще більше посилювати свою монополію на критично важливі матеріали, ставлячи світові економіки в залежність від його рішень.
Економічна взаємозалежність, яку США намагалися використати як зброю, обернулася проти них. Генрі Фаррелл і Абрахам Л. Ньюман у своїх дослідженнях зазначають, що країни можуть використовувати економічні переваги для примусового тиску. США активно застосовували санкції, використовуючи домінування долара та фінансової системи SWIFT. Проте торгівля, на відміну від фінансів, є більш децентралізованою, і Китай успішно замінив американський імпорт іншими джерелами, наприклад, перейшовши на альтернативні види палива замість етану.
Стратегічні помилки Трампа
Стратегія Трампа базувалася на хибному припущенні, що Китай легко поступиться під тиском мит. Однак Пекін готувався до такого сценарію роками, зменшуючи залежність від американського імпорту та зміцнюючи економічні зв’язки з іншими країнами. Комуністична партія Китаю також підготувала населення до економічних труднощів, що дозволило витримати тиск США.
Трамп також недооцінив багатополярність сучасної світової економіки. На відміну від фінансової сфери, де США мають беззаперечну перевагу (долар становить 57% світових валютних резервів і використовується в 90% валютних операцій), у торгівлі країни мають більше альтернатив. Китай, як найбільший експортер товарів (3,4 трлн доларів у 2023 році), зміг швидко адаптуватися до обмежень, тоді як США зіткнулися з нестачею ресурсів.
Наслідки для м’якої сили США
Окрім економічних втрат, торгова війна підірвала м’яку силу США — їхню здатність впливати на світ через довіру та авторитет. Політологи Роберт О. Кіохане та Джозеф С. Най-молодший зазначають, що надмірне використання жорсткої сили, як це робив Трамп, послаблює довіру до США як світового лідера. Погрози митами, санкціями та навіть скасуванням віз для іноземних студентів створили образ Америки як агресивного гравця, що діє подібно до «боса мафії», а не лідера вільного світу.
Цей підхід порушив ринки, послабив альянси та прискорив пошук альтернатив системам, де домінують США. Наприклад, країни почали шукати способи зменшення залежності від долара та системи SWIFT, що може мати довгострокові наслідки для фінансової гегемонії США.
Уроки для майбутнього
Торгова війна Трампа з Китаєм стала прикладом того, як популістичні рішення можуть призвести до стратегічних поразок. Основні уроки включають:
Не недооцінювати взаємозалежність економік. Сучасна світова економіка є складною мережею, де односторонні дії можуть мати непередбачувані наслідки.
Стратегічна підготовка супротивника. Китай роками готувався до економічного тиску, що дозволило йому витримати мита та санкції.
Важливість м’якої сили. Довіра та співпраця є ключовими для підтримки глобального лідерства, тоді як агресивні дії можуть підірвати авторитет.
Критичні ресурси як зброя. Контроль над рідкоземельними металами та іншими ресурсами дає країнам значну перевагу в сучасному світі.
Висновки
Торгова війна Трампа з Китаєм не лише не досягла своєї мети, а й завдала шкоди економіці США, посилила залежність від китайських ресурсів і підірвала глобальний вплив Америки. Замість послаблення Китаю, США зіткнулися з уповільненням економічного зростання, дефіцитом критично важливих матеріалів і втратою довіри союзників. Цей досвід підкреслює важливість ретельного планування економічної стратегії та врахування взаємозалежності в глобальній економіці. Уроки цієї війни мають стати застереженням для майбутніх лідерів, які прагнуть використовувати економічну міць без урахування довгострокових наслідків.
За матеріалами: The Washington Post
