Удар Ізраїлю по Ірану: Чого Україні варто повчитися в Ізраїлю

Удар Ізраїлю по Ірану та його значення для України

13 червня 2025 року Ізраїль завдав масованого удару по Ірану, знищивши два ядерні реактори та ліквідувавши ключових військових лідерів, зокрема командувача та начальника генштабу ЗС Ірану. Цей удар, що складався з понад 300 атак, став початком масштабної війни без сухопутного вторгнення. Ядерна програма, яка була національною ідеєю Ірану, зазнала нищівного удару, що, ймовірно, спровокує тривалу та жорстку відповідь. Ця війна не лише змінює геополітичний ландшафт Близького Сходу, але й має прямі наслідки для України, яка вже четвертий рік протистоїть російській агресії.

У цій статті ми розглянемо, чому Україні варто звернути увагу на досвід Ізраїлю у протистоянні Ірану, як наука та аналітика впливають на ефективність війни та які уроки Україна може взяти для боротьби з Росією.

Ізраїльська іраністика: Симбіоз науки та безпеки

В Ізраїлі близько 100 науковців займаються вивченням Ірану. У кількох університетах, таких як Тель-Авівський університет та Єврейський університет у Єрусалимі, діють програми іраністики, де досліджують мову, культуру, релігію (включно з зороастрізмом) та питання безпеки. Ці науковці не лише проводять академічні дослідження, але й співпрацюють зі спецслужбами, аналітичними центрами та урядом. Деякі з них поповнюють ряди спецслужб, тоді як інші, навпаки, після служби переходять до аналітичної роботи.

Цей симбіоз науки та безпеки дозволяє Ізраїлю глибоко розуміти Іран: його мотивацію, внутрішню політику, економіку та військові можливості. Наприклад, ізраїльські експерти з іраністики допомогли розробити стратегії, які зробили удар по Ірану настільки точним і ефективним. Завдяки цьому Ізраїль зміг знищити ключові об’єкти ядерної програми, не вдаючись до наземної операції.

На противагу цьому, в Ірані ситуація кардинально інша. Дослідження Ізраїлю обмежені, а кількість учених, які займаються цією темою, становить лише 20–30 осіб. Більшість із них працює в пропагандистських цілях, а не для глибокого аналізу. Ізраїль в Ірані офіційно заборонений, що ускладнює об’єктивне вивчення ворога. Як наслідок, Іран програє в інформаційній та стратегічній війні, що частково пояснює успіх ізраїльських операцій.

Україна та Росія: Відсутність системного вивчення ворога

На відміну від Ізраїлю, Україна має серйозні прогалини у вивченні свого головного ворога — Росії. На четвертому році війни в Україні немає жодного університетського центру, який би системно досліджував Росію: її культуру, політику, економіку чи військову стратегію. Кількість аналітиків, які можуть вважатися експертами з Росії, не перевищує десяти осіб. Це катастрофічно мало для країни, яка веде екзистенційну війну.

Чому це проблема? Без глибокого розуміння ворога неможливо розробити ефективну стратегію протистояння. Спецслужби, хоч і відіграють важливу роль, не можуть замінити системну наукову та аналітичну роботу. Ізраїльський досвід показує, що поєднання академічних досліджень і практичного застосування знань у сфері безпеки дає змогу передбачати дії ворога та завдавати точкових ударів.

В Україні ж ситуація ускладнюється ще й забороною цитувати російські джерела, що обмежує доступ до інформації про ворога. Така політика, хоч і продиктована патріотичними мотивами, є контрпродуктивною. Без аналізу російських медіа, офіційних заяв, економічних звітів чи навіть соціальних мереж неможливо отримати повну картину намірів і можливостей Росії.

Уроки Ізраїлю для України

1. Створення центрів росієзнавства. Україні терміново потрібні університетські програми та аналітичні центри, які б займалися комплексним вивченням Росії. Це має включати мову, культуру, історію, економіку, політичну систему та військову стратегію. Такі центри могли б готувати експертів, які співпрацюватимуть із ЗСУ, розвідкою та урядом.

2. Інтеграція науки та безпеки. Ізраїльський досвід показує, що співпраця між науковцями, аналітиками та спецслужбами є ключем до успіху. Україні варто створити механізми, які б дозволили залучати академічних експертів до розробки стратегій національної безпеки.

3. Зняття обмежень на аналіз ворожих джерел. Заборона цитувати російські джерела має бути переглянута. Для ефективної війни потрібен доступ до інформації ворога, навіть якщо вона є пропагандистською. Аналітики повинні вміти відокремлювати факти від маніпуляцій.

4. Інвестиції в аналітику. Україні варто інвестувати в підготовку аналітиків, які спеціалізуються на Росії. Це можуть бути не лише державні програми, але й приватні ініціативи, підтримані грантами та міжнародними партнерами.

Геополітичні наслідки війни Ізраїль-Іран для України

Удар Ізраїлю по Ірану має не лише регіональне, але й глобальне значення. Для України ця війна має як позитивні, так і негативні наслідки.

Мінуси:

1. Ріст цін на нафту. Війна на Близькому Сході може спричинити тимчасовий стрибок цін на нафту. Хоча довгострокові передумови для зростання цін відсутні, короткостроковий ефект може зіграти на руку Росії, яка залежить від нафтових доходів. Однак, за прогнозами, ціни стабілізуються до рівня $60 за барель протягом місяця.

2. Конкуренція за ракети ППО. Війна Ізраїлю та Ірану буде ракетною та безпілотною, що збільшить попит на системи ППО. Це може призвести до скорочення поставок ракет для України, оскільки Захід розподілятиме ресурси між кількома гарячими точками.

Плюси:

1. Кінець ілюзій про умиротворення. Війна на Близькому Сході остаточно руйнує ідею умиротворення авторитарних режимів, таких як Росія чи Іран. Це посилює позицію Заходу щодо необхідності жорсткої політики проти агресорів, що вигідно Україні.

2. Трансформація Трампа. Удар по Ірану став ще одним провалом «миротворчих зусиль» Дональда Трампа, зокрема через маніпуляції Путіна, який обіцяв підтримку в іранському питанні, але не виконав обіцянок. Це змушує Трампа займати більш жорстку позицію, що може призвести до посилення тиску на Росію. Сигнали цього вже видно в заявах сенатора Ліндсі Грема, який активізував санкційний тиск на Росію.

3. Посилення позиції України. Україна має найсучасніший досвід ведення війни, зокрема в умовах ракетних і безпілотних атак. Це робить українську армію цінним партнером для Заходу, який може звернутися до України за експертизою.

Час діяти

Удар Ізраїлю по Ірану — це не лише регіональний конфлікт, але й урок для України. Ізраїльський досвід показує, що глибоке знання ворога, поєднання науки та безпеки, а також системна аналітика є запорукою успіху у війні. Україні необхідно терміново створювати центри росієзнавства, залучати експертів до розробки стратегій та знімати обмеження на аналіз ворожих джерел.

Геополітичні зміни, спровоковані війною на Близькому Сході, відкривають для України нові можливості. Посилення позиції Заходу проти агресорів, трансформація політики Трампа та визнання українського військового досвіду можуть стати каталізатором для посилення підтримки України. Однак для цього Україна повинна сама зробити крок назустріч — інвестувати в знання про ворога та використовувати ізраїльський досвід як приклад для наслідування.

Степан Сікора