Анастасія Радіна проти реформ АРМА: Блокування прогресу чи захист корупційних схем?
Антикорупційна боротьба чи політичні ігри?
Боротьба з корупцією в Україні є одним із найважливіших завдань для забезпечення стабільності держави, особливо в умовах війни. Проте діяльність антикорупційних інституцій, зокрема Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики під керівництвом Анастасії Радіної, викликає серйозні запитання. Водночас Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), під керівництвом Олени Думи демонструє значні успіхи в трансформації та підвищенні прозорості. Ця стаття аналізує суперечливу роль Радіної у блокуванні реформ АРМА, сумнівне використання міжнародної технічної допомоги та досягнення Думи, які залишаються недооціненими через політичні маніпуляції.
Сумнівні витрати міжнародної технічної допомоги
За даними секретаріату Кабінету Міністрів України та Реєстру проєктів міжнародної технічної допомоги (МТД) на сайті Міністерства економіки, проєкт МТД «Взаємодія» (№3679-12) із бюджетом у 24,978 млн доларів США реалізовувався з 2017 по 2023 роки. З них, згідно з актами приймання-передачі, 10 млн доларів були витрачені на:
1 млн доларів – організація заходів, харчування, проживання учасників, семінари.
6,4 млн доларів – поліграфія, тренінги, юридичні та консультаційні послуги, переклади.
500 тис. доларів – авіаперельоти, бронювання готелів, тимчасове проживання.
1 млн доларів – оренда офісів, квартир, приміщень для іноземного персоналу, охорона, сигналізація, поштова доставка.
500 тис. доларів – меблі та комп’ютерне обладнання.
Загалом 9,4 млн доларів були розподілені за планом, підписаним екскерівником АРМА Дмитром Жоравовичем. Ще 600 тис. доларів отримали субпідрядники, зокрема Трансперенсі Інтернешнл Україна (TI Ukraine) – 300 тис. доларів. Анастасія Радіна, як голова антикорупційного комітету, яка активно співпрацює з TI Ukraine, не могла бути не поінформованою про ці витрати. Її роль у міжпарламентському зв’язку з США та Великою Британією, а також членство в Тимчасовій спеціальній комісії ВРУ з моніторингу МТД лише посилюють підозри щодо її причетності.
Питання до Радіної: які результати цього проєкту? Чому за майже 25 млн доларів не було досягнуто значного прогресу в антикорупційній політиці? І чому реформа АРМА, яка могла б стати ключовим інструментом боротьби з корупцією, не була пріоритетом раніше?
Окрім цього, з 1 січня 2021 року діє інший проєкт МТД (№5434) від Європейського Союзу, спрямований на підтримку антикорупційного комітету та інших органів, із загальним бюджетом у 17,5 млн євро. Чи відомо українцям, куди пішли ці кошти? Які конкретні результати боротьби з корупцією досягнуто за ці гроші? Відповідей немає, а прозорість витрат залишається під питанням.
Блокування ініціатив АРМА: Політична заангажованість Радіної
Звіт Рахункової палати за 2022–2024 роки свідчить, що АРМА розробила та внесла 12 законопроєктів, які мали б сприяти ефективному управлінню арештованими активами. Проте антикорупційний комітет під керівництвом Радіної систематично блокував ці ініціативи. Наприклад, законопроєкт №11280-1, який передбачав розблокування управління корпоративними правами без згоди ворога (зокрема росії), не отримав підтримки від самої Радіної. Це зіграло на руку рф, затримавши процес використання активів агресора на користь України.
Така позиція комітету викликає підозри в політичній заангажованості. Блокуючи ініціативи АРМА, Радіна та її союзники, зокрема з фракції «Європейська Солідарність», створюють підстави для звинувачень агентства в неефективності. Це дозволяє просувати ідею псевдореформи АРМА, яка, за даними джерел, фінансується за рахунок міжнародних донорів, але не приносить реальних результатів.
На тлі цього Президент України Володимир Зеленський був змушений зареєструвати власний законопроєкт, який розблокує продаж активів рф. Це свідчить про неспроможність антикорупційного комітету виконувати свої обов’язки. Радіна, замість підтримки реформ, сприяє їх гальмуванню, що підриває довіру до антикорупційної політики в цілому.
Роль Трансперенсі Інтернешнл Україна: Гранти чи маніпуляції?
Трансперенсі Інтернешнл Україна (TI Ukraine) відіграє значну роль у формуванні антикорупційної політики, зокрема через проєкти, пов’язані з реформою АРМА. З 2021 року TI Ukraine реалізує проєкт МТД, спрямований на моніторинг конкурсів на посади в антикорупційних органах та аналіз законопроєктів. Загальна сума фінансування – 100 тис. євро. У звіті TI за 2024 рік вказано, що організація:
Аналізувала внесені парламентом та урядом законопроєкти.
Координувала дії до їх реєстрації.
Брала участь у публічних обговореннях на базі антикорупційного комітету.
Проте ці твердження викликають сумніви. Наприклад, законопроєкт №12374-д, ініційований АРМА, пройшов п’ять публічних обговорень за участю національних асоціацій, але TI Ukraine не брала в них участі. Водночас у звіті TI стверджується, що їхні напрацювання стали основою для погодження парламентом законопроєктів. Це виглядає як маніпуляція, спрямована на виправдання отриманих грантів.
Ба більше, у 2025 році TI Ukraine розпочала новий проєкт – «Цифровізація для зростання доброчесності», частиною якого є адвокація реформи АРМА. Вартість послуг TI склала 284,581 доларів США. Загалом за останні три роки організація отримала понад 680 тис. доларів на проєкти, пов’язані з АРМА. Чи виправдані ці витрати? І чому реформа, яку просуває TI, містить корупційні ризики?
Законопроєкт №12374-д: Корупційні ризики та загрози
Законопроєкт №12374-д, який активно підтримується антикорупційним комітетом та TI Ukraine, викликав серйозну критику. За словами Олени Думи, він:
Передбачає зміну способу управління активами через автоматизовану рулетку, що суперечить принципам прозорості, встановленим ЄС.
Порушує 14 статей Конституції України.
Отримав негативні висновки від Офісу Генерального прокурора, САП, АМКУ, Мінфіну, комітетів ВРУ з правової та бюджетної політики, а також юридичного та науково-експертного управлінь апарату ВРУ.
Такий підхід до реформи АРМА створює ризики для антикорупційної та правоохоронної систем, а також може сприяти інтересам рф, дозволяючи бенефіціарам агресора уникнути відповідальності. Чому Радіна та TI Ukraine наполягають на просуванні цього законопроєкту, ігноруючи його недоліки? Відповідь може критися в політичних інтересах та залежності від грантових коштів.
Успіхи Олени Думи: Прозора трансформація АРМА
На відміну від антикорупційного комітету, АРМА під керівництвом Олени Думи демонструє реальні результати. Починаючи з 2023 року, агентство:
Відкрило Реєстр арештованих активів, забезпечуючи прозорість управління.
Запровадило прозорі процедури відбору управителів активів.
Розробило 12 законопроєктів, які, попри блокування комітетом Радіної, спрямовані на вдосконалення управління активами.
Досягло значних результатів у боротьбі з корупцією без залучення міжнародної технічної допомоги, що свідчить про ефективність внутрішніх ресурсів.
Олена Дума також активно протистоїть маніпуляціям щодо відбору управителів для таких активів, як російська частка фармацевтичного гіганта «ВЕНТА ЛТД». Її позиція ґрунтується на принципах прозорості та законності, що контрастує з діями антикорупційного комітету.
Хто стоїть за псевдореформою АРМА?
Діяльність Анастасії Радіної як голови антикорупційного комітету викликає серйозні запитання. Блокування ініціатив АРМА, підтримка сумнівних законопроєктів, таких як №12374-д, та залежність від грантових коштів TI Ukraine вказують на політичну заангажованість і можливі корупційні мотиви. Витрата десятків мільйонів доларів і євро на проєкти МТД без відчутних результатів лише погіршує ситуацію.
Натомість Олена Дума демонструє приклад ефективного лідерства, трансформуючи АРМА в прозорий і дієвий орган. Її зусилля заслуговують на підтримку, а не на блокування з боку політично заангажованих структур.
Україна потребує справжніх реформ, а не псевдореформ, які фінансуються за кошти донорів і слугують інтересам окремих груп. Час для прозорості та відповідальності настав.
За матеріалами: Олена Дума — Голова АРМА
