Відновлення експорту російської нафти: рідкісне постачання до Японії

У період за чотири тижні до 8 червня 2025 року Росія значно наростила експорт сирої нафти, досягнувши середнього показника у 3,36 мільйона барелів на день. За даними Bloomberg, цей приріст стався завдяки пожвавленню тижневих постачанm, зокрема з портів Балтії та Арктики. Особливу увагу привертає рідкісне постачання російської нафти до Японії, країни-члена G7, вперше за понад два роки. У цій статті ми детально розглянемо зростання експорту, використання санкціонованих танкерів, динаміку цін, основні напрямки постачання та геополітичний контекст, що супроводжує ці події.

Зростання обсягів експорту російської нафти

Згідно з даними відстеження танкерів, зібраними Bloomberg, середній обсяг експорту російської сирої нафти за чотири тижні до 8 червня склав 3,36 мільйона барелів на день. Це на 40 000 барелів більше, ніж за попередній період до 1 червня, коли потоки знизилися до п’ятитижневого мінімуму. На тижневій основі зростання було ще більш значним – приблизно на 720 000 барелів, що стало найвищим показником за останні три місяці. Основний приріст відбувся завдяки активізації відвантажень із балтійських та арктичних портів Росії.

У тижні до 8 червня 34 танкери завантажили 25,52 мільйона барелів російської нафти, що значно перевищує попередній тиждень, коли 27 танкерів транспортували 20,51 мільйона барелів. Ці дані свідчать про стабільне відновлення експортних потоків, попри міжнародні санкції, накладені на Росію після початку війни в Україні. Зростання обсягів експорту підкріплюється як збільшенням кількості відвантажень, так і підвищенням середніх цін на нафту, що сприяє зростанню валової вартості експорту.

Рідкісне постачання до Японії

Однією з ключових подій стало постачання російської нафти до Японії, що є рідкісним випадком на тлі санкцій, запроваджених після вторгнення Росії в Україну. Японська нафтопереробна компанія Тайо Ойл отримала партію сирої нафти сорту Сахалін Бленд обсягом приблизно 600 000 барелів. Ця нафта була доставлена танкером Voyager, який перебуває під санкціями США та Європейського Союзу. Танкер залишив острів Сахалін наприкінці травня і доставив вантаж до нафтопереробного заводу Тайо Ойл на острові Сікоку.

Японія отримала спеціальний дозвіл від уряду США на використання санкціонованих танкерів для імпорту російської нафти. Представник Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії пояснив, що ЄС не застосовує вторинні санкції до країн за межами блоку, що дозволяє Японії використовувати такі танкери без юридичних наслідків. Це постачання стало важливим кроком у відновленні торгівельних відносин із Росією, попри міжнародний тиск і санкційні обмеження.

Використання санкціонованого танкера для доставлення нафти до Японії підкреслює складність реалізації санкцій. Попри те, що танкер Voyager внесено до чорних списків США та ЄС, дозвіл від американської адміністрації дозволив Японії здійснити цю операцію. Це свідчить про гнучкість у застосуванні санкцій і готовність деяких країн відновлювати торгівлю з Росією, якщо це відповідає їхнім економічним інтересам.

Ціни на російську нафту та економічний ефект

Паралельно зі зростанням обсягів експорту спостерігалося підвищення цін на російську нафту. Зокрема, ціна на сорт Urals із балтійських портів зросла на $2,50 за барель, досягнувши $53,80, тоді як нафта з Чорного моря подорожчала на $2,70 до $54,30 за барель. У Тихоокеанському регіоні ключовий сорт ESPO зріс у ціні на $2,60, досягнувши $58,90 за барель. У Індії, яка є одним із найбільших покупців російської нафти, ціна доставлення зросла на $2,60 до $64,70 за барель, за даними Argus Media.

За чотиритижневим середнім показником ціна на російську нафту зростала другий тиждень поспіль. Зокрема, ціни на Urals із Балтії та Чорного моря, а також на ESPO з Тихоокеанського регіону зросли на $1,30 за барель. Це підвищення цін сприяло зростанню валової вартості експорту. У тижні до 8 червня валова вартість експорту російської нафти зросла на 30%, досягнувши $1,42 мільярда, що є найвищим показником за останні три місяці. На чотиритижневій основі вартість експорту зросла на 4% до $1,27 мільярда на тиждень.

Зростання цін і обсягів експорту свідчить про здатність Росії підтримувати стабільний дохід від нафтового експорту, попри санкції. Це також підкреслює залежність певних країн від російської нафти, що дозволяє Москві зберігати вплив на глобальному енергетичному ринку.

Основні напрямки експорту

Основна частка російської нафти спрямовується до країн Азії, зокрема до Китаю та Індії, які стали ключовими покупцями після запровадження санкцій Заходом. За чотири тижні до 8 червня потоки до азійських клієнтів зросли до 2,98 мільйона барелів на день порівняно з 2,93 мільйона барелів у попередній період. Ці дані включають приблизно 260 000 барелів на день, що відправляються з західних портів до Порт-Саїда або Суецького каналу, а також 80 000 барелів на день на танкерах без чітко визначеного пункту призначення.

Експорт до Туреччини залишився стабільним – приблизно 310 000 барелів на день за чотири тижні до 8 червня, що відповідає попереднім показникам. Окремо варто відзначити постачання казахстанської нафти сорту KEBCO через російські порти Новоросійськ і Усть-Луга. Ці вантажі не підпадають під санкції ЄС чи обмеження цін, оскільки Казахстан після початку війни в Україні ребрендував свою нафту, щоб відрізнити її від російської. Казахстанська нафта змішується з російською для створення єдиного експортного потоку, але формально не підпадає під санкційні обмеження.

Санкціоновані танкери та приховані перевезення

Використання санкціонованих танкерів, таких як Voyager, підкреслює складність міжнародних санкцій та їхньої реалізації. Bloomberg класифікує певні операції з перевантаження нафти між суднами як приховані, якщо автоматичні позиційні сигнали вимикаються або фальсифікуються – тактика, відома як “спуфінг”. Ця практика дозволяє приховати факт перевантаження вантажу між двома суднами, що ускладнює відстеження походження нафти. Дані відстеження танкерів перевіряються за допомогою звітів портових агентів, а також інформації від інших постачальників, таких як Kpler і Vortexa Ltd.

Такі методи дозволяють Росії обходити санкції, забезпечуючи постачання нафти до країн, які готові купувати, попри обмеження. Використання санкціонованих танкерів, як у випадку з Японією, показує, що навіть країни, які підтримують санкційний режим, можуть знаходити способи для співпраці з Росією, якщо це відповідає їхнім економічним інтересам.

Геополітичний контекст

Відновлення постачання російської нафти до Японії відбувається на тлі невдачі плану Сенату США запровадити жорсткіші санкції проти Росії з метою примусу до припинення вогню в Україні. Цей план, який передбачав “нищівні” обмеження, не отримав достатньої підтримки. Водночас зростання експорту та цін на російську нафту вказує на те, що Москва продовжує знаходити способи обходу санкцій, зокрема через країни, які не застосовують вторинні обмеження.

Японія, як член G7, демонструє прагматичний підхід до імпорту російської нафти, використовуючи винятки в санкційному режимі. Це підкреслює складність глобальної енергетичної політики, де економічні інтереси часто переважають політичний тиск. Зростання попиту на російську нафту в Азії, зокрема в Китаї та Індії, також сприяє стабільності російського експорту, дозволяючи Москві підтримувати економічну стабільність попри санкції.

Висновок

Відновлення експорту російської нафти, зокрема рідкісне постачання до Японії, підкреслює гнучкість російських експортерів у подоланні санкційних обмежень. Використання санкціонованих танкерів, зростання цін і стабільний попит із країн Азії свідчать про те, що Росія зберігає значний вплив на глобальному нафтовому ринку. Водночас це викликає нові питання щодо ефективності санкцій і їхнього впливу на геополітичну ситуацію. Наступне оновлення даних про експорт російської нафти очікується 18 червня, що дозволить оцінити, чи збережеться ця тенденція. Ця ситуація також підкреслює важливість моніторингу глобальних енергетичних ринків для розуміння економічних і політичних змін у світі

За матеріалами: Bloomberg