Трамп у пастці Путіна: що чекає США і Україну до осені

Геополітична гра між світовими лідерами набуває нових обертів, і Дональд Трамп, схоже, потрапив у хитро сплетену пастку, яку розставив Володимир Путін. Останні переговори в Стамбулі, телефонні розмови та заяви сторін демонструють, що Росія поки що переграє Захід у цій складній шаховій партії. Ця стаття аналізує деталі переговорів Трампа і Путіна, їхній вплив на Україну, а також можливі наслідки для США напередодні виборчої кампанії восени 2025 року.

Переговори в Стамбулі: гра на виживання

Останній місяць у Стамбулі точилася запекла дипломатична боротьба. Українські представники разом із європейськими партнерами та частиною американських республіканців намагалися переконати Трампа у необхідності визнати очевидне: Путін маніпулює ним, використовуючи обіцянки миру в Україні як приманку. Мета Заходу була чіткою – підштовхнути Трампа до запровадження жорсткіших санкцій проти Росії. Натомість Кремль мав власну стратегію: затягнути час до літніх канікул, перенести питання санкцій на осінь і уникнути негайного тиску.

Остання розмова між Трампом і Путіним показала, що Росія поки що виграє в цій грі. Путін майстерно уникає конкретних зобов’язань, пропонуючи розмиті обіцянки, які тримають Трампа в ілюзії прогресу. Це дозволяє Росії вигравати час і зберігати свої позиції на міжнародній арені.

Іран як відволікаючий маневр

Значна частина переговорів між Трампом і Путіним була присвячена Ірану, зокрема можливій ролі Росії у відновленні ядерної угоди. Проте ця тема виглядає як відволікаючий маневр. Нещодавно аятола Ірану чітко заявив, що Тегеран не відмовиться від збагачення урану, фактично відкинувши пропозиції Заходу. Мало того, вплив Росії на Іран значно зменшився за останні роки, і можливості Путіна в цьому питанні обмежені.

Трамп, видно, недооцінює цей факт, покладаючи надії на те, що Росія може стати посередником у діалозі з Іраном. Це дає Путіну додатковий важіль, дозволяючи йому маніпулювати очікуваннями США, не надаючи реальних результатів. Така тактика лише поглиблює пастку, в якій опинився Трамп.

Роль нового Папи Римського

Цікавим елементом у цій грі стала телефонна розмова Путіна з новим Папою Римським. Кремль добре усвідомлює вплив Ватикану на внутрішню політику США, особливо серед католицького населення. Поки що цей дзвінок мав характер знайомства, але Росія вже починає розглядати Ватикан як потенційне поле для геополітичних маніпуляцій.

Цей хід демонструє, наскільки далекоглядною є стратегія Кремля. Поки Захід зосереджується на прямих переговорах і санкціях, Росія шукає альтернативні важелі впливу, які можуть змінити баланс сил у майбутньому. Україна та її союзники, на жаль, поки що не мають чіткої стратегії протидії на цьому фронті.

Удари по Україні: анонс Путіна через Трампа

Одним із найтривожніших моментів переговорів стало анонсування Путіним через Трампа нових ударів по Україні. Хоча такі заяви не є новим явищем, вони викликають занепокоєння, адже свідчать про впевненість Росії у своїй безкарності. Путін використовує Трампа як канал для передачі своїх погроз, що дозволяє йому одночасно тиснути на Україну та перевіряти реакцію Заходу.

Питання про використання Росією ядерної зброї або так званого «Орєшніка» залишається відкритим. Якщо нових ударів такого типу не буде, це може підтвердити гіпотезу, що «Орєшнік» – це одиничний продукт, а не системна загроза. Проте для України ключовим залишається не лише протистояння військовим ударам, а й забезпечення підтримки Заходу, зокрема американської зброї, яка закуповується через європейських партнерів.

Пастка для Трампа: що буде восени?

До осені 2025 року Трамп опиниться у складному становищі. Путін уже не раз демонстрував здатність маніпулювати ним, обіцяючи мир в Україні чи посередництво в Ірані, але не виконуючи цих обіцянок. З наближенням виборчої кампанії в США Трамп зіткнеться з двома сценаріями:

1. Республіканці втрачають більшість у Конгресі. Якщо Трамп продовжить уникати жорстких санкцій проти Росії, це може викликати невдоволення серед виборців і частини його партії, що послабить позиції республіканців на виборах.
2. Запровадження санкцій. Якщо Трамп все ж піде на посилення санкцій, це означатиме визнання того, що його попередня стратегія провалилася. Це може стати ударом по його іміджу як сильного лідера, але водночас допоможе зберегти підтримку виборців.

У будь-якому випадку, Путін виграє час, щоб зміцнити свої позиції, тоді як Трамп втрачає політичний капітал.

Реальна політика: чому Україні не можна ображатися

Реакція на дії Трампа викликає зрозуміле роздратування в Україні, адже його нерішучість і схильність вірити обіцянкам Путіна ускладнюють ситуацію. Проте, як нагадують експерти, без американської зброї, яка надходить через європейських посередників, Україні буде важко протистояти російській агресії.

Реальна політика вимагає від України гнучкості. Замість того, щоб ображатися на Трампа, Київ має зосередитися на зміцненні альянсів із Європою та частиною американських політиків, які підтримують жорсткішу позицію щодо Росії. Це дозволить Україні не лише вистояти, а й посилити тиск на Трампа для прийняття правильних рішень.

 Висновки

Трамп опинився у пастці, яку майстерно розставив Путін. Переговори в Стамбулі, розмови про Іран і навіть дзвінок до Папи Римського – усе це елементи великої гри, в якій Росія намагається виграти час і уникнути нових санкцій. Для України ключовим завданням залишається збереження підтримки Заходу, особливо США, попри політичні маневри Трампа.

До осені 2025 року ситуація може кардинально змінитися. Якщо Трамп не змінить свою стратегію, він ризикує не лише політичними втратами, а й погіршенням становища США на міжнародній арені. Україні ж необхідно продовжувати дипломатичну роботу, щоб не дозволити Путіну остаточно переграти Захід.

Степан Сікора