Операція «Павутина» і переговори у Стамбулі – що далі?

1 червня 2025 року Служба Безпеки України (СБУ) провела унікальну спецоперацію під кодовою назвою «Павутина», яка стала болісним ударом по російській військовій інфраструктурі. Ця операція, спрямована на знищення носіїв крилатих ракет, якими Росія атакує українські міста, викликала шок у російському суспільстві та посилила позиції України напередодні другого раунду мирних переговорів у Стамбулі. У цій статті ми проаналізуємо деталі операції, її вплив на російсько-український конфлікт, реакцію міжнародної спільноти та перспективи переговорного процесу.

Що таке операція «Павутина»?

Операція «Павутина» – це високоефективна спецоперація СБУ, спрямована на знищення російських носіїв крилатих ракет. Ці носії Росія використовує для регулярних атак на українські міста, завдаючи значних руйнувань цивільній інфраструктурі. Операція стала прикладом асиметричної війни, яку Україна успішно застосовує проти противника з переважаючою військовою силою.

Українські спецслужби діяли самостійно, без попереднього узгодження з західними партнерами, що стало ключем до успіху. Схожий підхід Україна використовувала під час Харківського наступу 2022 року та Курської операції. Таємність підготовки дозволила зберегти фактор раптовості, що є критично важливим у таких операціях.

Реакція Росії: від шоку до погроз

Операція «Павутина» викликала бурхливу реакцію в Росії. Російські пропагандисти та шовіністи вимагали негайної відповіді, включаючи навіть застосування ядерної зброї. Вони посилалися на ядерну доктрину РФ, яка передбачає можливість ядерного удару у відповідь на атаки на об’єкти, пов’язані з ядерною зброєю. Однак Україна не є ядерною державою і не атакувала ядерні об’єкти, що робить ці погрози юридично та морально необґрунтованими.

Ймовірно, Росія може вдатися до масованих ракетних ударів, як це було після атаки на Кримський міст восени 2022 року. Зокрема, у ЗМІ згадується можливість використання Росією гіперзвукової ракети «Орєшнік», що може стати новим етапом ескалації. Проте такі дії лише підкреслюють слабкість російської стратегії, яка покладається на терор цивільного населення замість ефективних військових рішень.

Чи знала Америка про операцію?

Питання, чи інформувала Україна США про операцію «Павутина», залишається відкритим. Видання Axios спочатку повідомило, що Київ поінформував Вашингтон, але згодом змінило інформацію, стверджуючи, що США не були попереджені. Історично успішні українські операції, такі як Харківський наступ чи Курська операція, проводилися без попереднього узгодження з партнерами. Це дозволяє уникнути витоків інформації та забезпечити максимальну ефективність.

Такий підхід, однак, не виключає необхідності координації з партнерами у політичних питаннях. Наприклад, узгодження дій під час переговорів у Стамбулі значно посилює позиції України на міжнародній арені.

Реакція Трампа та позиція США

Реакція Дональда Трампа на операцію «Павутина» була напрочуд стриманою. Через добу після операції його прессекретар оприлюднив абстрактний заклик до завершення війни. Це може свідчити про те, що Білий дім зайняв вичікувальну позицію, щоб оцінити вплив операції на мирні переговори. Для США важливо, щоб ескалація не завадила дипломатичним зусиллям у Стамбулі.

Трамп, можливо, почав усвідомлювати, що Україна має ефективні інструменти для протистояння Росії. Це може вплинути на його подальшу політику щодо війни, хоча поки що Білий дім уникає різких заяв.

Стамбульські переговори: вплив операції «Павутина»

Другий раунд мирних переговорів у Стамбулі, що відбувся 2 червня 2025 року, проходив на тлі операції «Павутина». Хоча конспірологічні теорії припускають, що операція була спрямована на зрив переговорів, це малоймовірно. Підготовка «Павутини» тривала півтора року, коли про Стамбульські переговори ще не йшлося. Швидше за все, час операції не був прив’язаний до переговорів.

Проте операція посилила позиції української делегації. Російські погрози припинити переговори виявилися лише психологічним тиском. Коротка тривалість другого раунду (близько години) свідчить про те, що російська сторона втратила ініціативу після «Павутини». Замість пропагандистських заяв росіяни змушені були зосередитися на гуманітарних питаннях, таких як обмін полоненими та тілами загиблих.

Що домовилися у Стамбулі?

Другий раунд переговорів не приніс прориву. Сторони домовилися лише про гуманітарні питання: обмін важкопоранених і молодих військовослужбовців, а також обмін тілами загиблих. Це стандартна практика, яка триває вже три роки й не викликає політичних суперечок.

Щодо ключового питання – припинення вогню – сторони лише обмінялися проєктами «Меморандуму». Українські та російські пропозиції виявилися несумісними. Росія висуває умови, які є неприйнятними для України, що було очікуваним результатом. Наступний раунд переговорів, ймовірно, зосередиться на пошуку компромісів, але без ефективного посередництва це буде складно.

Ідея Ердогана: зустріч лідерів

Президент Туреччини Реджеп Ердоган запропонував організувати зустріч лідерів України, Росії, США та Туреччини. Ця ідея може бути реалізована, але її успіх залежить від готовності сторін до компромісу. Наразі жодних передумов для припинення війни немає, оскільки Росія використовує переговори як інструмент для створення ілюзії мирних намірів, зберігаючи можливість для подальшої агресії.

Що далі?

Операція «Павутина» продемонструвала, що Україна здатна ефективно протистояти Росії, використовуючи асиметричні методи. Це не лише підняло моральний дух українців, але й посилило позиції України на міжнародній арені. Однак Росія, ймовірно, відповість новими ракетними ударами, що може ускладнити ситуацію.

Переговори у Стамбулі залишаються складними через принципово різні позиції сторін. Без дієвого посередництва та тиску на Росію досягнення миру залишається малоймовірним. Ідея Ердогана про зустріч лідерів може стати новим етапом, але її успіх залежить від готовності всіх сторін до реальних поступок.

Висновки

Операція «Павутина» стала ще одним доказом ефективності української стратегії асиметричної війни. Вона не лише завдала удару по російській військовій інфраструктурі, але й посилила позиції України на переговорах у Стамбулі. Водночас Росія продовжує використовувати переговори як інструмент маніпуляції, що ускладнює пошук компромісів. Майбутнє конфлікту залежить від здатності України та її партнерів чинити тиск на Росію, а також від ефективності міжнародного посередництва.

Джерела:

• Axios: Стаття про інформування США щодо операції «Павутина»

• Аналіз ядерної доктрини РФ: Офіційні документи Кремля

• Звіти про Стамбульські переговори: Reuters, BBC

Степан Сікора