Трамп оголосив про обіцянку Путіна відповісти на дронові удари України

Напруга у відносинах між США, Росією та Україною

4 червня 2025 року президент США Дональд Трамп оприлюднив на своїй платформі Truth Social заяву, яка викликала широкий резонанс у світовій політиці. Він повідомив про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої той пообіцяв відповісти на нещодавні дронові удари України по російських об’єктах. Ця заява стала ще одним свідченням того, що спроби Трампа досягти миру у війні між Росією та Україною стикаються з серйозними перешкодами.

У цій статті ми проаналізуємо ключові аспекти цієї події, її вплив на міжнародну дипломатію, а також розглянемо, як дронові атаки України змінюють хід війни та переговорів. Ми використаємо інформацію з відкритих джерел, зокрема публікацію Bloomberg від 4 червня 2025 року, щоб надати повну картину подій.

Дронові удари України: новий етап війни

Нещодавні атаки України на російські об’єкти, зокрема на аеродроми в Сибіру, стали значним ударом по військовій інфраструктурі Росії. За даними Bloomberg, ці операції проводилися за допомогою дронів, які транспортувалися у вантажівках, що дозволило Україні вразити цілі на значній відстані від кордону. Такі дії не лише продемонстрували технологічні можливості України, але й стали серйозним викликом для Кремля, підірвавши його впевненість у безпеці тилових регіонів.

Ці атаки стали частиною ширшої стратегії України, спрямованої на послаблення російської військової машини. Вони також підкреслили зростаючу залежність сучасних війн від безпілотних технологій. Для Путіна ці удари стали не лише військовою, але й політичною поразкою, оскільки вони виявили вразливість російської оборони.

Реакція Путіна та заява Трампа

Під час телефонної розмови, яка, за словами Трампа, тривала близько години й п’ятнадцяти хвилин, Путін наголосив, що Росія змушена відповісти на атаки України. Трамп процитував його слова, зазначивши, що реакція буде «дуже сильною». Однак у заяві Кремля про цю розмову акцент був зроблений на бажанні Росії продовжувати діалог, а не на погрозах. Це свідчить про різні підходи до висвітлення розмови: Трамп підкреслює напругу, тоді як Кремль намагається виглядати більш дипломатичним.

Трамп також зазначив, що розмова не принесла негайного прогресу в мирних переговорах. Його кампанія базувалася на обіцянках швидко завершити війну в Україні, використовуючи його нібито добрі стосунки з Путіним. Проте реальність виявилася складнішою: Путін відкидає пропозиції про припинення вогню, а Зеленський наполягає на прямих переговорах на найвищому рівні.

Мирні переговори: чому прогрес зупинився?

Мирні переговори між Росією та Україною залишаються в глухому куті. За інформацією Bloomberg, представники двох країн провели зустріч у Стамбулі, обмінюючись документами через турецьких посередників. Проте Зеленський назвав такі зустрічі «безглуздими», оскільки вони не приносять конкретних результатів. Він запропонував тимчасове припинення вогню та прямі переговори з Путіним у будь-якому місці, включно зі Стамбулом, Ватиканом чи Швейцарією.

Кремль, зі свого боку, відкидає ідею прямих переговорів, називаючи умови України «ультиматумом». Путін також висловив скептицизм щодо можливості діалогу в умовах триваючих атак, зокрема згадуючи удари по мостах, які він приписує Україні.

Цікаво, що Ватикан також долучився до дипломатичних зусиль. Папа Лев XIV під час розмови з Путіним закликав Росію зробити жест на користь миру. Це підкреслює глобальний масштаб конфлікту та залучення нейтральних посередників до пошуку компромісу.

Роль США та позиція Трампа

Трамп, який повернувся до Білого дому у 2025 році, позиціює себе як ключового гравця у врегулюванні конфлікту. Однак його підхід викликає занепокоєння серед європейських союзників. За даними Bloomberg, Трамп погрожував відійти від переговорів, якщо Росія та Україна не дійдуть згоди, і висловлював готовність дистанціюватися від питань післявоєнної безпеки в регіоні. Це викликає тривогу в Європі, де країни НАТО побоюються послаблення американської підтримки.

Крім того, Трамп згадав про можливу роль Росії у переговорах з Іраном щодо ядерної програми. Він зазначив, що Путін може допомогти прискорити ці переговори, що є ще одним прикладом спроби Трампа використовувати свої контакти з Росією для розв’язання глобальних проблем. Однак Іран, за словами верховного лідера Аятолли Алі Хаменеї, відкидає пропозиції США, називаючи їх «арогантними».

Вплив на Україну та міжнародну спільноту

Для України дронові атаки є не лише військовою тактикою, але й способом зміцнити свою позицію на переговорах. Показавши здатність завдавати ударів углиб Росії, Київ демонструє, що готовий до активного опору. Однак це також підвищує ризик ескалації, оскільки Росія може відповісти ще більш агресивними діями.

Міжнародна спільнота, зокрема США та Європа, опинилися перед складним вибором: підтримувати Україну в її військових зусиллях чи наполягати на дипломатичному врегулюванні. Заяви Трампа про можливу відмову від активної участі в переговорах лише ускладнюють ситуацію, залишаючи Європу в пошуках власних рішень.

Висновки: що далі?

Заява Трампа про обіцянку Путіна відповісти на дронові удари України підкреслює крихкість нинішньої ситуації. Хоча Трамп намагається позицієвати себе як миротворець, його заяви та дії свідчать про складнощі в реалізації його передвиборчих обіцянок. Водночас Україна продовжує демонструвати свою військову міць, а Росія залишається непоступливою в переговорах.

Мир у регіоні залежить від здатності сторін знайти компроміс, але нинішня риторика Путіна та Зеленського, а також неоднозначна позиція Трампа, роблять цей шлях тернистим. Дипломатичні зусилля, включно з посередництвом Туреччини та Ватикану, залишаються ключовими, але без прямих переговорів на найвищому рівні прогрес малоймовірний.

Для тих, хто слідкує за подіями, важливо залишатися в курсі новин, оскільки ситуація може змінитися в будь-який момент.

За матеріалами: Bloomberg