Чи є Ужгородське РУП ГУНП у Закарпатській області розсадником корупції? Факти, що змушують задуматися
Корупція чи збіг обставин?
Ужгород, мальовниче місто на заході України, славиться не лише своїми історичними пам’ятками та чарівною природою, але й, на жаль, скандалами, які кидають тінь на місцеві правоохоронні органи. Чи може Ужгородське районне управління поліції (РУП) Головного управління Національної поліції (ГУНП) у Закарпатській області бути справжнім осередком корупції? Ми не поспішаємо з висновками, а лише наводимо факти, які змушують задуматися. Від підробки адвокатських свідоцтв до ігнорування судових рішень – у цій статті ми розкриваємо деталі, які можуть шокувати. Читайте, аналізуйте та робіть висновки самостійно.
Факт перший: Кримінальне провадження, яке «зависло» в повітрі
6 жовтня 2023 року за заявами Степана Сікори та Лариси Криворучко було відкрито кримінальне провадження №120230778040000715 за фактом підробки свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (ст. 358 КК України). Центральною постаттю в цій справі є голова Ради адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош. Розслідування доручили дізнавачу, лейтенанту поліції Сергію Салтикову. Але чи можна назвати його роботу розслідуванням?
Салтиков, здається, обрав стратегію «поліцейського футболу». На кожен запит чи скаргу він відповідає стандартними фразами: «працюємо не покладаючи рук», «досудове розслідування ось-ось завершиться». Проте минув рік, потім ще один, і станом на 4 червня 2025 року справа не зрушила з мертвої точки. Чому? Можливо, відповідь криється в іншому епізоді, який ми розглянемо далі.
Факт другий: Хабарі у вигляді адвокатських свідоцтв?
10 жовтня 2024 року з’явилися звинувачення, які можуть здатися сюжетом для гротескного трилера. Начальник Ужгородського РУП Олег Янчинський та його заступник Іван Розман, згідно з даними ЄРАУ отримали від Олексія Фазекоша «подарунки» у вигляді свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю. Чи випадково після цього розслідування проти Фазекоша загальмувало?
Ці свідоцтва, за твердженнями заявників, стали своєрідною «валютою» для забезпечення лояльності правоохоронців. Якщо це правда, то ми маємо справу з класичним прикладом корупційної схеми, де документи, які дають право на адвокатську практику, використовуються як інструмент впливу. Чи є це прямим доказом корупції? Судіть самі, але зв’язок між цими подіями виглядає підозріло.
Факт третій: Ігнорування судових рішень і процесуальні порушення
Лариса Криворучко, одна з заявниць у справі, не сиділа склавши руки. 28 квітня 2025 року вона подала заяву про визнання її потерпілою у ще одному кримінальному провадженні №12025078030000294 за ч. 1 ст. 397 КК України (втручання в діяльність захисника чи представника особи). Однак дізнавач Салтиков 29 квітня 2025 року відмовив у задоволенні цієї заяви. Криворучко не здалася і звернулася до Ужгородського міськрайонного суду.
5 травня 2025 року суддя Ірина Логойда винесла ухвалу (справа №308/6183/25), яка скасувала постанову Салтикова як незаконну. Суд чітко вказав, що відмова була необґрунтованою, суперечила нормам Кримінального процесуального кодексу України (КПК) і не містила жодних конкретних підстав. Зокрема, суд зазначив, що Салтиков проявив упередженість і не провів допит Криворучко, що є обов’язковим для оцінки її статусу як потерпілої.
Але що відбулось після цього? Нічого. Станом на 19 травня 2025 року Криворучко подала заяву про відвід Салтикова як дізнавача через його упередженість і порушення закону. Реакція? Жодна. Заява залишилася без розгляду, що є прямим порушенням ст. 9 КПК України, яка вимагає неухильного дотримання закону.
Цей епізод – лише вершина айсберга. Салтиков, здається, не лише ігнорує судові рішення, але й свідомо порушує норми КПК, зокрема ч. 2 ст. 55, яка чітко визначає момент набуття статусу потерпілого. Верховний Суд у постанові від 16 січня 2019 року (справа №439/397/17) підкреслив, що права потерпілого виникають із моменту подання заяви про злочин, а не з моменту визнання потерпілим. Салтиков, видно, цю норму проігнорував, демонструючи або некомпетентність, або щось значно гірше.
Факт четвертий: Бездіяльність як стиль роботи
Скарга Криворучко від 19 травня 2025 року до Ужгородського РУП містить серйозні звинувачення. Вона вимагає:
1. Відвести Салтикова від розслідування.
2. Провести службову перевірку щодо його дій.
3. З’ясувати, чи є Салтиков, Янчинський, Розман або інші посадовці адвокатами, і якщо так, то хто видав їм свідоцтва.
4. Надати докази виконання судової ухвали від 5 травня 2025 року.
5. Взяти справу під контроль керівництвом РУП.
Відповіді на цю скаргу немає. Це не просто бездіяльність – це демонстративне ігнорування законних вимог. Чи може таке відбуватися без «кришування» на вищому рівні? Питання риторичне.
Ця бездіяльність лише підсилює підозри, що Ужгородське РУП може бути не лише виконавцем, але й частиною системи, де корупція – це не виняток, а правило. Гротескність ситуації в тому, що навіть судові рішення, які мають бути обов’язковими, просто ігноруються.
Аналіз: Що це, якщо не корупція?
Підсумуймо. Маємо:
Кримінальне провадження, яке не рухається з місця два роки.
Звинувачення у хабарництві у вигляді адвокатських свідоцтв для високопосадовців.
Дізнавача, який ігнорує судові рішення та процесуальні норми.
Бездіяльність у відповідь на законні скарги.
Чи є це прямим доказом корупції? Ми не стверджуємо цього напряму, але факти говорять самі за себе. Якщо правоохоронці отримують «подарунки» від осіб, яких мають розслідувати, якщо судові ухвали залишаються без виконання, а скарги громадян ігноруються – це щонайменше викликає серйозні запитання.
Гротескність ситуації досягає апогею, коли ми бачимо, як дізнавач Салтиков, замість виконання своїх обов’язків, грає в «поліцейський футбол», відфутболюючи скарги шаблонними відповідями. Чи є це ознакою системної проблеми? Чи, можливо, це лише «окремі випадки»?
Вирішуйте самі
Ми не ставимо за мету звинуватити когось напряму. Наша задача – викласти факти, які є у відкритому доступі, та дати читачам можливість зробити власні висновки. Чи є Ужгородське РУП ГУНП у Закарпатській області розсадником корупції? Чи це лише збіг обставин, некомпетентність чи щось інше?
Факти говорять про серйозні проблеми: від підозр у хабарництві до ігнорування судових рішень. Якщо це не корупція, то що це? Ми закликаємо читачів аналізувати, перевіряти інформацію та вимагати прозорості від правоохоронних органів.
Якщо ви маєте додаткові факти чи думки щодо цієї ситуації, поділіться ними в коментарях. Разом ми можемо пролити світло на правду.
Ключові слова для SEO: прозорість правоохоронних органів, корупція в поліції України, Ужгородське РУП скандал.
Джерела:
1. Заяви Степана Сікори та Лариси Криворучко від 06.10.2023.
2. Ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 05.05.2025 (справа №308/6183/25).
4. Скарга Лариси Криворучко від 19.05.2025.
5. Постанова Верховного Суду від 16.01.2019 (справа №439/397/17).
7.Чому Ужгородська та Мукачівська поліція гальмує досудове розслідування кримінальних проваджень, які відкриті проти голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша?Ч.2
8.Чому Ужгородська та Мукачівська поліція гальмує досудові розслідування кримінальних проваджень, які відкриті проти голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша?Ч.3
9.Скандал в Ужгороді: Корупція, Хабарництво та Конфлікт Інтересів у Поліції Закарпаття
