Чи є російське лобі за кримінальною справою щодо вугілля з ПАР?

Енергетична безпека України залежить від стабільного постачання вугілля для теплоелектростанцій (ТЕС). Останніми роками Україна намагається диверсифікувати джерела постачання вугілля, зменшуючи залежність від російського палива. Одним із таких джерел стало вугілля з Південно-Африканської Республіки (ПАР). Проте контракт на його імпорт викликав гучний скандал, пов’язаний із кримінальною справою, звинуваченнями у невідповідності якості та підозрами у впливі російського лобі. У цій статті ми проаналізуємо ситуацію, спираючись на факти, думки експертів та заяви сторін.

Південноафриканське вугілля: переваги та виклики

Південноафриканське вугілля привернуло увагу України через його нижчу ціну порівняно з російським та донецьким вугіллям. За даними «Укрінтеренерго», початкова ціна становила 80 доларів за тонну з доставленням до українських портів, що значно дешевше за українське вугілля, яке обходиться приблизно вдвічі дорожче. Проте після доповнення угоди про доставлення до ТЕС ціна зросла до 105–109 доларів за тонну залежно від пункту призначення. Попри це, вугілля з ПАР залишається економічно вигідним.

Експерти, зокрема колишній заступник міністра енергетики Вадим Улида, наголошують, що вугілля з ПАР дозволяє диверсифікувати постачання палива, зменшуючи залежність від російського вугілля, яке становить близько 3 мільйонів тонн щорічно. Водночас українські ТЕС, спроєктовані під донецьке вугілля, натрапляють на труднощі при використанні імпортного палива. Для його ефективного спалювання необхідно змішувати різні марки вугілля, враховуючи калорійність, летючі речовини та зольність. Працівники Трипільської та Зміївської ТЕС підтверджують, що південноафриканське вугілля успішно використовується, хоча й потребує певних технологічних рішень, таких як додавання мазуту чи змішування з іншими сортами.

Кримінальна справа: звинувачення Генпрокуратури

Скандал навколо вугілля з ПАР розгорівся після заяв Генеральної прокуратури України про невідповідність якості імпортованого палива. Представник прокуратури Максим Добривечір, посилаючись на судову експертизу, стверджує, що вугілля не відповідає заявленим у контракті характеристикам, а його ціна могла бути завищеною. Генпрокурор Віталій Ярема навіть заявив, що вугілля «не горить» на українських ТЕС, що суперечить заявам працівників електростанцій.

Директора «Укрінтеренерго» Володимира Зіневича звинуватили у махінаціях і взяли під варту. Прокуратура вважає, що він мав перевірити якість вугілля в українських експертних установах перед укладанням контракту. Однак Зіневич стверджує, що не бачив експертного висновку, на основі якого його звинуватили, а його адвокат Віктор Петруненко наголошує, що вугілля успішно використовується на ТЕС, а його ціна відповідає ринковим умовам.

Чи є російське лобі?

Адвокати «Укрінтеренерго» припускають, що кримінальна справа може бути пов’язана з інтересами російського лобі, яке прагне зберегти домінування російського вугілля на українському ринку. Наразі Україна імпортує з Росії значно більші обсяги вугілля (3 млн тонн), ніж із ПАР (0,5 млн тонн). Зменшення залежності від російського палива через диверсифікацію джерел постачання може бути невигідним для російських постачальників. Проте адвокати визнають, що прямих доказів впливу російського лобі наразі немає.

Експерт Вадим Улида зазначає, що залежність від російського вугілля знижує енергетичну безпеку України. Багато ТЕС працюють «із коліс», маючи запаси вугілля лише на кілька днів, що призводить до технологічних відключень електроенергії. Диверсифікація постачання, зокрема за рахунок вугілля з ПАР та інших країн, таких як Австралія, є критично важливою для стабільності енергосистеми.

Технічні аспекти використання імпортного вугілля

Українські ТЕС проєктувалися для роботи з донецьким вугіллям, яке має специфічні характеристики. Імпортне вугілля, зокрема з ПАР, є непроєктним, що вимагає адаптації технологій спалювання. За словами Улиди, для ефективного використання такого вугілля застосовується шихтування – змішування різних марок для наближення до проєктних параметрів. Попри ці виклики, вугілля з ПАР уже довело свою ефективність: у листопаді 2023 року завдяки імпорту вдалося зупинити виснаження складів вугілля на ТЕС.

Працівники «Укрінтеренерго» висловлюють готовність продовжити виконання контракту з ПАР за умови наявності фінансування. Це свідчить про потенціал південноафриканського вугілля як альтернативи російському паливу, що може сприяти енергетичній незалежності України.

Висновки

Ситуація з південноафриканським вугіллям підкреслює складність диверсифікації енергетичних ресурсів України в умовах залежності від російського палива та технічних обмежень ТЕС. Попри звинувачення Генпрокуратури, практичний досвід ТЕС і думки експертів свідчать, що вугілля з ПАР є життєздатною альтернативою, хоча й потребує технологічної адаптації. Підозри щодо російського лобі залишаються без прямих доказів, але сама кримінальна справа викликає питання про прозорість і політичний вплив на енергетичну політику.

Диверсифікація постачання вугілля є ключовим кроком до зміцнення енергетичної безпеки України. Для цього необхідно не лише закуповувати вугілля з різних джерел, а й інвестувати в модернізацію ТЕС, щоб вони могли ефективно працювати з імпортним паливом. Прозорість контрактів і незалежність експертиз також є критично важливими для уникнення скандалів і забезпечення стабільності енергосистеми.

За матеріалами: Радіо Свобода