Росія валить пекельний вогонь на Україну

Рік тому напад 30 безпілотників за одну ніч вважався винятковим для України. Тепер Росія перевантажує українську протиповітряну оборону сотнями дронів. 25 травня Кремль завдав удару по країні, назвавши його «масованим», із застосуванням, ймовірно, рекордної кількості — 298 безпілотників. Росія також використовує більше ракет: тієї ж ночі було випущено 69 ракет. У результаті Україна знову опинилася перед невідомістю. Якщо поточні переговори про припинення вогню проваляться, що виглядає дуже ймовірним, підрозділам ППО доведеться економити ракети-перехоплювачі. Більше російських ракет і дронів досягатимуть цілей, вражаючи міста, селища та критичну інфраструктуру.

Посилення повітряної війни

Повітряна війна Росії активізувалася на початку року, з помітною зміною у використовуваній техніці. Балістичні ракети, багато з яких постачає Північна Корея, тепер відіграють ключову роль разом із новим, більш смертоносним поколінням ударних дронів Shahed. Балістичні ракети важко зупинити через їхню швидкість; єдиним ефективним засобом перехоплення є зменшувальні запаси ракет Patriot PAC-3. Тим часом дрони Shahed, які з 2023 року постачає Іран і які вже пройшли шосту модифікацію, використовують машинне навчання для ураження добре захищених цілей, таких як Київ. 24 травня дрони пошкодили будівлі на північних околицях столиці. Двома тижнями раніше дрон із боєголовкою з паливно-повітряною сумішшю пробив діру в торгівельному центрі неподалік, вибивши вікна на відстані до 300 метрів. Того ж тижня інший дрон, начинений касетними боєприпасами із затримкою дії, влучив у тренувальний полігон на південно-східній околиці міста.

Виклики для української ППО

Головною проблемою для українських підрозділів ППО є величезна кількість дронів, які атакують. Минулого року Кремль виробляв близько 300 дронів Shahed на місяць; тепер таку кількість виготовляють менш ніж за три дні. Українська військова розвідка має документи, які свідчать, що Росія планує збільшити виробництво дронів до 500 на день, що може зробити реальними атаки роями з 1000 одиниць. Костянтин Криволап, український авіаційний експерт, застерігає, що це може бути перебільшенням, оскільки російська збройна промисловість часто покладається на хвастощі та неправдиві звіти. «Але очевидно, що кількість значно зросте», — додає він. Навіть якщо Україні вдасться стабілізувати фронт на сході, захист неба ставатиме дедалі складнішим.

У таємній лабораторії в Києві група інженерів розбирає російський дрон Shahed, аналізуючи кожен його компонент. Кожен уламок, що падає на українські міста, потрапляє до таких лабораторій для ретельного дослідження. Мета — розкрити технологічні хитрощі ворога, відтворити ефективні елементи та використати їх проти Росії. Останній місяць роботи не припинявся, попри надії на припинення вогню. Росія знаходить дедалі більше способів обходити українську ППО, яка стикається з нестачею ракет-перехоплювачів, зміною тактики ворога та несприятливою американською політикою.

Нові виклики: штучний інтелект і Telegram

Інженери повідомляють, що однією з найбільших проблем є нові способи керування російськими дронами. Найновіші моделі не реагують на українські засоби радіоелектронної боротьби, оскільки більше не покладаються на вразливий GPS. Вони використовують штучний інтелект і підключаються до українських мереж Інтернету та мобільного зв’язку. Команда виявила записку всередині одного з дронів, імовірно залишену російським інженером, яка натякала на новий алгоритм керування. Згідно з запискою, дрони керуються через ботів у соціальній мережі Telegram, передаючи дані польоту та відеопотік у реальному часі операторам.

Раніше полювання на дрони вели мобільні групи з кулеметами, ракетами з плеча та артилерією малої дальності. Полковник Денис Смажний, офіцер сил ППО, зазначає, що дрони тепер маневрують, уникаючи цих груп. Вони летять низько, щоб уникнути виявлення, а потім різко набирають висоту до 2000–2500 метрів біля міст, виходячи за межі досяжності легкої зброї. Тому Україна переходить до використання гелікоптерів, винищувачів F-16 та перехоплювальних дронів, які показують хороші результати. За словами високопосадовця, ППО навколо Києва все ще збиває близько 95% дронів, які Росія спрямовує на місто. Але 5%, що проходять, завдають серйозної шкоди.

Балістичні загрози та обмежені ресурси

Проти дронів і крилатих ракет Україна ще має шанси, але перспективи проти балістичних загроз значно похмуріші. Лише кілька країн мають системи, здатні протистояти таким швидким і руйнівним озброєнням. У західному світі американська система Patriot має фактичну монополію на протибалістичну оборону. Україна має принаймні вісім батарей Patriot, хоча деякі з них періодично пошкоджені та перебувають у ремонті.

Екіпажі цих систем демонструють вражаючу майстерність. З весни 2023 року вони збили понад 150 балістичних і аеробалістичних ракет. Однак системи зосереджені переважно навколо Києва. Президент України Володимир Зеленський заявляє, що для захисту міст потрібно щонайменше ще десять батарей Patriot із запасами ракет PAC-3. Він наголошує, що країна готова платити будь-яку ціну, ймовірно, за європейські кошти. Білий дім реагує стримано.

Проблема в тому, що Україна втратила пріоритет для адміністрації Байдена і стала лише одним із багатьох клієнтів, які конкурують за обмежене виробництво за президентства Трампа. Lockheed Martin, виробник систем Patriot і ракет PAC-3, збільшує випуск до 650 ракет на рік. Але це приблизно на 100 ракет менше, ніж прогнозоване виробництво російських балістичних ракет. За даними українського уряду, Росія має запас у 500 балістичних ракет. Для перехоплення однієї російської балістичної ракети зазвичай потрібно дві ракети PAC-3.

Для яструбів у адміністрації Трампа, орієнтованих на Китай, кожна система чи ракета Patriot, відправлена в Україну, зменшує можливості в Тихоокеанському регіоні. Навіть найбільш дружня до України адміністрація з труднощами справлялася б із постійною російською загрозою. Україна просила дозволу виробляти власну версію PAC-3 за ліцензією, але це малоймовірно. Виробництво планується розпочати в Німеччині, але лише наприкінці 2026 року. Інші спільні проєкти також у розробці, але прорив відбудеться не раніше ніж за рік.

Стратегія виживання

Україні, можливо, доведеться розробити стратегію виживання, яка поєднує протиповітряну оборону з повітряними наступами та стримуванням. «Нам доведеться знищувати російські пускові комплекси, заводи та склади», — каже пан Криволап. «Не варто мати ілюзій».

За матеріалами: The Economist