Просування Росії в Україні: чому наступ сповільнюється

Російські війська в Україні за 2025 рік досягли лише незначних територіальних успіхів, попри чисельну перевагу та впевнені заяви президента РФ Володимира Путіна про перевагу його армії у війні. Темпи головного наступу Росії на сході України, зокрема в Донецькій області, знизилися вдвічі порівняно з кінцем 2024 року. Водночас дипломатичний процес зайшов у глухий кут, що робить майбутнє України та безпеки Європи залежним від подій на полі бою. У цій статті ми аналізуємо причини сповільнення російського наступу, сучасний стан війни та виклики, які стоять перед Україною.

Ситуація на фронті: повільне просування Росії

Згідно з даними сервісу DeepState, який займається моніторингом бойових дій, російські війська просуваються в Україні зі швидкістю приблизно 41 квадратний кілометр на тиждень. Це значно менше, ніж 125 квадратних кілометрів, які Росія в середньому захоплювала з середини серпня до кінця 2024 року. За цей рік Росія захопила лише 0,15% території України, що є мізерним показником, враховуючи масштаби війни. Донецька область, яка є епіцентром найзапекліших боїв, залишається під частковим контролем Росії, попри її намагання встановити повне панування.

Такі темпи свідчать про серйозні проблеми російської армії. За підрахунками, для повної окупації Донецької області, розмір якої можна порівняти з Бельгією, Росії знадобиться кілька років. Якщо екстраполювати ці дані на всю Україну, то повна окупація теоретично триватиме понад століття. Це підкреслює ефективність української оборони та ускладнює амбітні плани Кремля.

Чому просування Росії сповільнюється?

1. Сильна українська оборона

Українські війська демонструють стійкість, попри чисельну перевагу ворога. Добре укріплені позиції, досвідчені бійці та стратегічне використання ресурсів дозволяють Україні стримувати наступ. Ерік Чарамелла, старший науковий співробітник програми Росії та Євразії у Фонді Карнегі, зазначає, що Росія досягає лише локальних проривів, але не здатна здійснити масштабний наступ через міцність українських оборонних ліній.

2. Проблеми російської армії

Російські війська стикаються з низкою труднощів: від логістичних проблем до нестачі мотивації серед солдатів. Зимові умови також ускладнюють просування, хоча бої зазвичай активізуються влітку. Крім того, російська армія зазнає значних втрат, що знижує її здатність до швидкого наступу.

3. Залежність від зовнішньої підтримки

Для України ключовим фактором успіху залишається підтримка союзників. Постачання зброї, боєприпасів та навчання від західних партнерів відіграють вирішальну роль у стримуванні Росії. Однак невизначеність щодо підтримки з боку США, особливо після зміни політичного курсу адміністрації Дональда Трампа, створює додаткові виклики. Трамп висловлював сумніви щодо продовження активної підтримки України, що викликає занепокоєння в Європі.

Дипломатичний глухий кут

Дипломатичні зусилля щодо припинення війни не принесли результатів. Росія висуває максималістські вимоги, зокрема щодо передачі чотирьох регіонів України (Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей), які вона частково окупувала, але не контролює повністю. Президент України Володимир Зеленський категорично відкидає ці вимоги, наполягаючи на відновленні територіальної цілісності країни.

Недавні переговори між Путіним і Трампом лише посилили занепокоєння в Європі. Трамп, видно, відійшов від ідеї швидкого мирного врегулювання, повторюючи окремі тези Кремля. Це може свідчити про зміну пріоритетів США, що ставить під загрозу стабільність підтримки України.

Майбутнє України та європейської безпеки

Оскільки дипломатичний процес не дає результатів, майбутнє України значною мірою залежить від подій на фронті. Здатність Києва та його союзників забезпечувати постачання зброї та людських ресурсів залишається вирішальною. Без достатньої підтримки Україна може зіткнутися з труднощами у протистоянні російській армії, яка, попри повільний прогрес, має перевагу в ресурсах.

Європейські лідери висловлюють занепокоєння щодо можливого зменшення підтримки з боку США. Вони наголошують на необхідності посилення власних зусиль для забезпечення України необхідними ресурсами. Водночас Росія намагається використати дипломатичну невизначеність, щоб виграти час і зміцнити свої позиції.

Висновки

Попри впевненість Путіна у перевазі своєї армії, просування Росії в Україні значно сповільнилося. Українська оборона залишається міцною, а російські війська стикаються з численними труднощами. Однак майбутнє війни залежить від здатності України та її союзників підтримувати високий рівень військової та економічної допомоги. Дипломатичний глухий кут лише підкреслює важливість подій на полі бою, де кожен квадратний кілометр має стратегічне значення.

Для України ключовим завданням залишається зміцнення оборони та залучення міжнародної підтримки. Водночас Європа має готуватися до можливих змін у політиці США, щоб забезпечити стабільність у регіоні. Війна в Україні залишається одним із головних викликів для глобальної безпеки, і її результат матиме далекосяжні наслідки для Європи та світу.

За матеріалами: Bloomberg