Чому перемир’я в Україні неможливе: Путін і його вічна війна
Російський президент Володимир Путін не демонструє жодних ознак готовності до миру в Україні. Його стратегія, видно, полягає у веденні “вічної війни”, що нагадує історичні амбіції Петра Першого. У цій статті ми розглянемо, чому перемир’я в Україні залишається недосяжним, як Росія використовує тактику затягування переговорів і які геополітичні цілі переслідує Кремль. Ми також проаналізуємо роль Дональда Трампа та його адміністрації в цьому процесі, спираючись на історичні паралелі та сучасні реалії.
Путін і його історичний кумир
Володимир Путін часто порівнює себе з Петром Першим, російським царем XVIII століття, відомим своєю експансіоністською політикою. У кабінеті Путіна навіть стоїть бронзова статуя цього історичного діяча, що символізує його прагнення повторити велич імперської Росії. Один із ключових ідеологів Кремля, Володимир Мединський, який обіймав посаду міністра культури Росії з 2012 по 2020 рік, активно просуває цю ідею. Мединський, відомий своєю підтримкою встановлення пам’ятників Сталіну та переписуванням історії на користь Кремля, очолював російську делегацію на переговорах в Стамбулі.
Він відкрито заявляв, що Росія готова вести війну в Україні так довго, як це буде потрібно, посилаючись на Велику Північну війну (1700–1721), яка тривала 21 рік. У телевізійному інтерв’ю Мединський насміхався над шведами, які відмовилися від миру, заявивши, що вони “будуть битися до останнього шведа”. Ця історична паралель є чітким сигналом: Росія не має наміру йти на компроміси.
Тактика затягування переговорів
Путін, видно, вірить, що затяжна війна та нескінченні переговори допоможуть йому досягти своїх цілей. Його стратегія полягає в тому, щоб виснажити як Україну, так і її західних союзників, зокрема США. Недавня двогодинна телефонна розмова між Путіним і Дональдом Трампом не наблизила сторони до миру. Трамп, який раніше хвалився, що може швидко укласти мирну угоду, здається, втрачає інтерес до цього процесу.
Трамп публічно визнав, що війна не закінчиться, поки він і Путін не зустрінуться особисто. Однак у своїх останніх заявах він припустив, що переговори можуть бути виключно між Росією та Україною, оскільки “вони знають деталі, які ніхто інший не знає”. Це свідчить про відхід від його попередньої впевненості у власній здатності бути посередником. Ба більше, Трамп назвав конфлікт “європейською проблемою”, натякаючи, що США можуть відступити, якщо прогрес не буде досягнуто.
Позиція Кремля: безкомпромісні вимоги
Кремль не змінює своїх “червоних ліній” з моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Росія наполягає на таких умовах:
Гарантії, що Україна ніколи не вступить до НАТО.
Геополітична нейтральність України та обмеження її права самостійно визначати свою долю.
Обмеження на озброєння української армії.
Міжнародне визнання Криму та чотирьох східних регіонів як частини Російської Федерації.
Ці вимоги фактично означають знищення демократичної та незалежної України. Навіть якщо президент України Володимир Зеленський захотів би піти на поступки, навряд чи він отримав би підтримку парламенту, чи народу. Українська армія та суспільство, які зазнали величезних втрат, сприйняли б такі поступки як зраду.
Роль США та Заходу
Позиція адміністрації Трампа викликає занепокоєння в Україні. Трамп і віцепрезидент США Джей Ді Ванс неодноразово заявляли, що війна в Україні — це “європейська проблема”, і США не повинні бути глибоко залученими. Ванс навіть припустив, що якщо спроби завершити війну не дадуть результатів, США можуть просто “відійти від цього”.
Така позиція грає на руку Путіну, який розраховує на те, що Захід втомиться від підтримки України. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив сумніви щодо серйозності намірів Путіна щодо миру, заявивши, що оцінює Росію за діями, а не словами. За його словами, Росія лише вдає, що зацікавлена в переговорах, щоб виграти час.
Чому Путін не зацікавлений у мирі?
Логіка Путіна проста: навіщо поспішати з мирною угодою, якщо Захід може сам відмовитися від підтримки України? Кремль уже неодноразово використовував тактику затягування переговорів, як це було в інших конфліктах. Росія бере участь у переговорах лише для того, щоб створити ілюзію діалогу, не маючи наміру йти на компроміси.
Колишній посол США в Україні Бріджит Брінк, яка пішла у відставку минулого місяця, зазначила, що політика адміністрації Трампа з самого початку була спрямована на тиск на Україну, а не на Росію. Це лише зміцнює впевненість Путіна в тому, що він може продовжувати війну без серйозних наслідків.
Наслідки для України
Для України відмова від боротьби чи поступки означали б втрату суверенітету та демократичних цінностей. Навіть якщо Зеленський погодиться на вимоги Росії, це може спричинити внутрішній розкол. Український народ і армія, які зазнали величезних жертв, не приймуть умов, що принижують їхню боротьбу. Політична нестабільність і громадянські протести можуть стати неминучими.
Висновок
Війна в Україні далека від завершення, і перемир’я наразі виглядає неможливим. Путін, спираючись на історичні паралелі та власні імперські амбіції, готовий вести “вічну війну”. Його стратегія затягування переговорів і тиску на Захід, зокрема на США, спрямована на виснаження України та її союзників. Водночас відмова США від активної підтримки може стати вирішальним фактором, який зіграє на руку Кремля. Для України боротьба за незалежність і демократію залишається питанням виживання, і поступки Росії означали б кінець її суверенітету.
За матеріалами: POLITICO
