Росіяни обганяють у технологіях: як Україні не програти у війні
На кінець травня 2025 року технологічна гонка у війні набуває критичного значення. Росія, об’єднавши зусилля з партнерами, такими як Китай, Іран та Північна Корея, стрімко виривається вперед. Їхня здатність виробляти тисячі ударних БПЛА типу “Шахед” за добу – це лише верхівка айсберга. У той час як Україна тримається на low-tech рішеннях, Росія інвестує сотні мільярдів доларів у фундаментальну науку, R&D та компонентну базу. Чи можемо ми наздогнати? І що потрібно, щоб не програти?
Технологічна перевага Росії: як це сталося?
Росія створила потужну державну політику, спрямовану на розвиток військових технологій. Вони залучили десятки тисяч інженерів, сотні команд від міжнародних партнерів та інвестували величезні кошти в дослідження й розробки. Це дозволило їм досягти значного прогресу в таких напрямках:
Масове виробництво БПЛА: Росія здатна випускати тисячі ударних дронів щоденно, що забезпечує перевагу в кількості та швидкості.
Системні рішення: На відміну від наших “low-tech” підходів, росіяни створюють монументальні наукові проєкти, які інтегрують передові технології.
Міжнародна кооперація: Китай, Іран, Північна Корея та Білорусь надають інженерні ресурси, компоненти та технології, що підсилюють російський потенціал.
Ця стратегія дає Росії змогу не лише утримувати паритет, а й випереджати в ключових аспектах війни технологій. Наприклад, їхні БПЛА стають дедалі складнішими для перехоплення, а нові game-changer технології можуть кардинально змінити хід бойових дій.
Чому Україна відстає?
Україна досягла неймовірних результатів, спираючись на дешеві та прості технології. Наші інженери, волонтери та військові буквально “з лайна і палок” створили диво, яке дозволило триматися понад три роки війни. Проте ці рішення мають свої межі:
Скляна стеля фундаментальної науки: Ми досягли максимуму в рамках наявних ресурсів. Без фундаментальних досліджень та якісно нових технологій ми не зможемо конкурувати.
Недостатнє фінансування: Десятиліттями українська наука була маргіналізована, а сучасні виклики потребують мільярдних інвестицій.
Обмежені людські ресурси: Весь фронт тримається на кількох тисячах інженерів і виробників. Це замало для багатомільйонної країни.
Наші low-tech рішення, хоч і ефективні, поступово втрачають актуальність. Російсько-ірансько-китайські інженерні команди створюють системні проєкти, які легко долають наші імпровізовані технології. Якщо ми продовжимо покладатися на застарілі підходи, це може призвести до катастрофи: деморалізації армії, втрати позицій і, зрештою, поразки.
Що потрібно Україні для технологічного стрибка?
Щоб наздогнати Росію в технологічній гонці, Україні потрібен якісно новий підхід. Ось ключові кроки, які необхідно зробити:
1. Державна політика розвитку MilTech
Створення стратегії розвитку військових технологій має стати пріоритетом номер один. Це включає:
Інвестиції в R&D: Мільярди доларів необхідно спрямувати на фундаментальну та прикладну науку.
Координація зусиль: Об’єднання державних інститутів, приватного сектора та волонтерських ініціатив.
Міжнародна співпраця: Залучення партнерів із США, ЄС та інших країн для обміну технологіями та ресурсами.
2. Підготовка нових спеціалістів
Фундаментальна наука та підготовка інженерів – це процес, який займає 5–10 років. Але починати потрібно вже зараз:
Навчальні програми: Створення спеціалізованих курсів із MilTech у вишах.
Стажування на фронті: Інтеграція молодих інженерів у реальні проєкти для швидкого навчання.
Стимулювання талантів: Гранти, стипендії та державна підтримка для молодих учених.
3. Підтримка наявних інженерів
Невелика група інженерів, які зараз тримають технологічний фронт, потребує максимальної підтримки:
Фінансування: Забезпечення коштами для розробки та тестування нових технологій.
Доступ до компонентів: Організація логістики для постачання необхідних матеріалів.
Тестові майданчики: Створення полігонів для випробування нових розробок.
4. Роль волонтерів і суспільства
Прості громадяни, волонтери та військові можуть відіграти ключову роль у виграші часу для держави:
Об’єднання інженерів: Знайомство розробників із військовими для створення ефективних рішень.
Тестування на фронті: Допомога в перевірці нових технологій у бойових умовах.
Популяризація MilTech: Поширення інформації про важливість військових технологій серед населення.
Чому час діяти саме зараз?
Війна технологій лише набирає обертів. Якщо ми не почнемо інвестувати у фундаментальну науку та MilTech сьогодні, за кілька років ми не зможемо протистояти новим російським game-changer технологіям. Це може призвести до втрати позицій на фронті, деморалізації армії та, зрештою, поразки.
Нинішня ситуація – це не лише виклик, а й можливість. Україна має шанс зробити технологічний стрибок, який не лише забезпечить перемогу у війні, а й виведе країну на новий рівень розвитку. Але для цього потрібні спільні зусилля держави, суспільства та міжнародних партнерів.
Висновок
Росіяни обганяють нас у технологічній гонці, але це не вирок. Україна довела, що здатна творити дива навіть у найскладніших умовах. Щоб не програти, нам потрібно зробити ставку на фундаментальну науку, державну політику розвитку MilTech та підтримку інженерів. Кожен із нас може долучитися до цього процесу – від волонтерської допомоги до популяризації військових технологій. Час діяти – зараз, адже війна тільки починається.
За матеріалами: Марія Берлінська, УП
