Путін тримає всі козирі в Україні: чому він не здається

Україна на межі невизначеності

Кожен ранок для президента України Володимира Зеленського починається з тривожного питання: чи не припинить сьогодні США постачання зброї, від якого залежить виживання його країни? Поки світ стежить за внутрішніми політичними баталіями в США, Зеленський бореться за те, щоб Україна залишилася в центрі уваги міжнародної спільноти. Ситуація ускладнюється тим, що Володимир Путін, президент Росії, здається, міцно тримає всі козирі в цій геополітичній грі. У цій статті ми розглянемо, чому Путін має перевагу, які виклики стоять перед Україною та що може змінити хід війни.

Геополітична шахівниця: чому Путін у виграші?

1. Відмова від переговорів і дипломатична ізоляція

Нещодавно Зеленський висловив готовність зустрітися з Путіним у Стамбулі, але російський лідер відхилив пропозицію, надіславши замість себе делегацію другорядних чиновників. Це демонструє впевненість Путіна у своїй позиції. Він не бачить необхідності йти на поступки чи вести прямі переговори, адже вважає, що час працює на нього. Росія продовжує наступ, спираючись на економічну стійкість і підтримку союзників, таких як Північна Корея, яка, за оцінками, поставила Росії 6 мільйонів артилерійських снарядів — близько 40% від загального споживання.

2. Економічна перевага Росії

Санкції Заходу, які з січня 2025 року стали менш жорсткими щодо російських фінансових операцій, не змогли серйозно підірвати економіку Росії. Путін закуповує зброю та боєприпаси за значно нижчими цінами, ніж Україна та її західні партнери платять за західне озброєння. Наприклад, артилерійські снаряди та системи протиповітряної оборони, такі як Patriot, є значно дорожчими, ніж аналоги, які Росія отримує від своїх партнерів. Це дозволяє Кремлю підтримувати інтенсивність бойових дій без значних економічних втрат.

3. Людські ресурси: найманці проти втомленого суспільства

У той час як Україна бореться з нестачею новобранців, Росія поповнює свої війська найманцями. Багато молодих українців виїхали за кордон, уникаючи призову, що послаблює бойовий дух і кадровий потенціал армії. За даними, отриманими від британських друзів, які допомагають українським біженцям, багато з них адаптувалися до життя за кордоном і не поспішають повертатися. Росія ж, попри значні втрати, компенсує їх за рахунок найманців, які заповнюють прогалини в армії.

Виклики для Зеленського: боротьба на межі

1. Залежність від США

Найбільшою загрозою для України є можливе припинення військової допомоги з боку США. За оцінками експертів, якщо постачання припиниться, Україна зможе продовжувати бойові дії лише протягом чотирьох місяців, після чого запаси ключових боєприпасів, таких як 155-мм артилерійські снаряди та ракети для Patriot, будуть вичерпані. Європейський Союз, попри гучні заяви підтримки, не має достатніх потужностей, щоб заповнити цю прогалину. Наприклад, Велика Британія вже спорожнила свої арсенали, а нові постачання зброї обмежені можливостями виробництва.

2. Невдала наступальна стратегія 2023 року

Наступальна операція України 2023 року, яку активно підтримували західні військові радники, зокрема генерал Марк Міллі, завершилася провалом і великими втратами. Це підірвало довіру між українським командуванням і західними союзниками. Багато експертів, як українських, так і іноземних, тепер вважають, що найкращою стратегією для України є перехід до оборонної тактики — створення “їжака”, який буде занадто “колючим” для російської армії. Україна вже довела свою ефективність в асиметричній війні, здійснюючи удари вглиб Росії та витісняючи російський флот із Чорного моря.

3. Втрата територій і економічна розруха

Східні території України, які перебувають під контролем Росії, настільки зруйновані, що їх відновлення потребуватиме величезних інвестицій, яких Україна наразі не має. Більшість західних військових експертів вважають, що повернення цих територій є нереалістичним. Водночас Путін не має наміру зупинятися: його мета — повний контроль над Україною, демілітаризація країни та ізоляція від Заходу.

Стратегія Путіна: імперські амбіції та глобальний вплив

1. Відродження імперії

Путін керується ідеєю відродження Російської імперії, подібної до Радянського Союзу. Він уже досягнув гегемонії над Білоруссю та просувається до контролю над Грузією і Молдовою. Україна є ключовим елементом у його стратегії відновлення “національної величі”. Для Путіна війна в Україні — це не лише територіальний конфлікт, а й спосіб продемонструвати силу Росії на світовій арені.

2. Розширення впливу в Африці

Поки США скорочують свої міжнародні зобов’язання, Росія активно розширює свій вплив, зокрема в Африці. Путін пропонує країнам, таким як Нігер, Буркіна-Фасо та Малі, послуги російських найманців для захисту їхніх режимів в обмін на доступ до природних ресурсів. Кремль також толерує корупцію в цих країнах, що робить його пропозицію привабливою для місцевих еліт.

3. Ставка на відступ США

Путін розраховує, що нинішня адміністрація США, очолювана Дональдом Трампом, зрештою відмовиться від підтримки України. Трамп неодноразово висловлював роздратування щодо участі США у війні та демонстрував особистий негатив до Зеленського. Якщо США припинять військову допомогу, Україна може перетворитися на “провалений” державний проєкт, що відкриє Путіну шлях до повного контролю.

Що може змінити ситуацію?

1. Посилення санкцій

Щоб змусити Путіна переглянути свою стратегію, необхідно значно посилити економічний і військовий тиск. Санкції мають бути більш жорсткими, спрямованими на ключові сектори російської економіки, такі як енергетика та фінанси. Наразі Росія адаптувалася до наявних обмежень, що дозволяє їй продовжувати війну.

2. Асиметрична війна

Україна вже довела, що здатна ефективно вести асиметричну війну. Удари по російській інфраструктурі, такі як атаки на військові об’єкти чи виведення російського флоту з Чорного моря, можуть послабити позиції Кремля. Ця стратегія потребує підтримки високоточною зброєю та розвідкою від західних партнерів.

3. Єдність Заходу

Ключ до успіху України — у єдності західних союзників. Європа та США повинні чітко продемонструвати, що не залишать Україну наодинці. Поки що брак координації та політична нестабільність у США створюють для Путіна сприятливі умови для продовження агресії.

Висновок: Україна на роздоріжжі

Ситуація в Україні залишається критичною. Володимир Зеленський стикається з величезними викликами: залежність від зовнішньої допомоги, економічна вразливість і амбіції Путіна, який не має наміру зупинятися. Без рішучих дій Заходу, зокрема США, Україна ризикує опинитися у ще більш скрутному становищі. Однак мужність українського народу та ефективність асиметричної війни дають надію, що країна зможе вистояти, якщо отримає необхідну підтримку.

Поки Путін тримає козирі, Зеленський і Україна продовжують боротьбу за своє майбутнє. Чи зможе Захід переконати Росію, що Україна не буде покинута? Відповідь на це питання визначить не лише долю України, а й майбутнє глобальної безпеки.

Головне зображення: Президент України Володимир Зеленський в Анкарі 15 травня.  Фотограф: Сердар Озсой/Getty Images Europe

За матеріалами: Bloomberg