Орбан скликав Раду оборони Угорщини через «безпрецедентну операцію спецслужб України»: що відомо

13 травня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан скликав Раду оборони через, за його словами, «безпрецедентну операцію спецслужб України» проти Угорщини. У центрі скандалу опинилася опозиційна партія «Тиса», яку Орбан звинуватив у змові з Києвом. Ця подія викликала широкий резонанс як в Угорщині, так і за її межами, загостривши напруження у відносинах між Будапештом і Києвом. У цій статті ми детально розглянемо заяви Орбана, реакцію опозиції, передісторію конфлікту та його можливі наслідки.

Що сталося: заява Орбана та засідання Ради оборони

Віктор Орбан, відомий своєю жорсткою риторикою, опублікував відеозвернення після засідання Ради оборони, в якому звинуватив опозиційну партію «Тиса» у співпраці з українськими спецслужбами. За його словами, ця співпраця була частиною «скоординованої кампанії з дискредитації Угорщини», спрямованої на зрив референдуму щодо членства в Європейському Союзі. Орбан стверджує, що українська сторона активізувала свої зв’язки в Угорщині, використовуючи партію «Тиса» для атаки на угорські збройні сили.

«Такого ще не було на пам’яті живих! Угорська опозиційна партія є активним учасником операції іноземної спецслужби, розпочатої проти Угорщини», — заявив Орбан у своєму відео, опублікованому на сторінці у Facebook. Він також наголосив, що угорські спецслужби «готові до дії» і що «ані Брюссель, ані Київ» не можуть диктувати волю угорському народу.

Ці звинувачення стали частиною ширшої риторики Орбана, яка часто підкреслює зовнішні загрози для Угорщини. Прем’єр також висловив очікування, що подібні операції спецслужб посиляться, поки триває голосування щодо референдуму.

Реакція партії «Тиса» та опозиції

Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр різко відреагував на звинувачення Орбана, назвавши їх абсурдними та політично мотивованими. У своїй заяві Мадяр оголосив, що подає до поліції скаргу на прем’єр-міністра за поширення «панічної дезінформації» та неповідомлення про злочин проти держави.

«Орбан щодня опускається дедалі нижче. Він використовує спецслужби, щоб звинуватити у зраді пів країни та найсильнішу опозиційну партію лише тому, що боїться за власну владу», — заявив Мадяр. Він також зазначив, що якби звинувачення Орбана мали бодай частку правди, прем’єр мав би негайно звернутися до правоохоронних органів, а не знімати відео для соціальних мереж.

Реакція Мадяра підкреслює глибокий політичний розкол в Угорщині, де Орбан уже тривалий час використовує риторику «зовнішньої загрози» для консолідації своєї влади. Опозиція, зокрема партія «Тиса», позиціює себе як альтернативу, що виступає за прозорість і демократичні цінності.

Передісторія конфлікту: шпигунський скандал

Заяви Орбана не виникли на порожньому місці. 9 травня 2025 року Служба безпеки України (СБУ) повідомила про викриття агентурної мережі, пов’язаної з воєнною розвідкою Угорщини. За даними СБУ, агенти збирали інформацію про військову захищеність Закарпаття, зокрема про вразливі місця в обороні регіону, а також вивчали суспільно-політичні настрої місцевих жителів. СБУ також повідомила, що підозрювані аналізували можливі сценарії поведінки населення у разі вторгнення угорських військ.

Ця заява викликала обурення в Будапешті. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто назвав дії СБУ «антиугорською пропагандою» та закликав ставитися до них з обережністю. Того ж дня Угорщина оголосила про видворення двох українських дипломатів, звинувативши їх у шпигунстві. У відповідь Україна вислала двох угорських дипломатів, а згодом у Будапешті затримали українського ексдипломата за підозрою у шпигунстві.

Ці події лише загострили напруження у відносинах між двома країнами, які й раніше були непростими через питання прав угорської меншини в Україні та позицію Угорщини щодо війни Росії проти України.

Контекст: відносини Угорщини та України

Відносини між Угорщиною та Україною залишаються напруженими через низку факторів. Угорщина, очолювана Віктором Орбаном, неодноразово блокувала рішення ЄС щодо підтримки України, зокрема фінансової та військової допомоги. Орбан також неодноразово критикував Україну за нібито утиски прав угорської меншини на Закарпатті, що викликало обурення в Києві.

Шпигунський скандал став новим етапом у цьому протистоянні. Угорські ЗМІ, зокрема Telex і Hirado, активно висвітлюють цю тему, підкреслюючи політичні мотиви обох сторін. Водночас угорський журналіст у коментарі для ЗМІ зазначив, що шпигунська діяльність Будапешта проти України могла початися ще кілька років тому, що додає ще більше складності до ситуації.

Можливі наслідки

Заяви Орбана та реакція опозиції можуть мати далекосяжні наслідки як для внутрішньої політики Угорщини, так і для її зовнішніх відносин. По-перше, звинувачення на адресу партії «Тиса» можуть бути спробою послабити опозицію перед референдумом щодо ЄС, який є важливим для політичного майбутнього Орбана. По-друге, загострення відносин з Україною може ускладнити позицію Угорщини в ЄС, де Будапешт і без того часто опиняється в ізоляції через свою політику.

Для України цей конфлікт є ще одним викликом у контексті війни з Росією. Звинувачення у шпигунстві та взаємні депортації дипломатів можуть ускладнити дипломатичні зусилля Києва щодо залучення підтримки від країн-членів НАТО та ЄС.

Висновок

Скликання Віктором Орбаном Ради оборони через «безпрецедентну операцію спецслужб України» стало новим витком у напружених відносинах між Угорщиною та Україною. Звинувачення на адресу партії «Тиса» та взаємні звинувачення у шпигунстві лише поглиблюють політичну кризу. У той час як Орбан використовує риторику зовнішньої загрози для зміцнення своєї влади, опозиція звинувачує його у маніпуляціях і дезінформації.

Ця ситуація підкреслює складність геополітичної ситуації в регіоні та потребу в діалозі для уникнення подальшої ескалації. Чи зможуть Угорщина та Україна знайти спільну мову, залежить від готовності обох сторін до компромісу та прозорої комунікації.

За матеріалами українських та угорських медіа

Степан Сікора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *