Вступ України до ЄС: Чому поспішність шкодить
Виклики європейської інтеграції України
Україна стоїть на роздоріжжі: війна з Росією, внутрішні реформи та прагнення до членства в Європейському Союзі формують складний геополітичний пейзаж. Після надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році в Європі дедалі частіше лунають заклики прискорити цей процес. Проте поспішність може мати зворотний ефект, послабивши як саму Україну, так і єдність ЄС. У цій статті ми розглянемо, чому швидкий вступ України до ЄС є ризикованим, аналізуючи корупцію, реформи та геополітичні фактори.
Корупція в Україні: Постійна перешкода
Корупція залишається однією з найбільших перешкод на шляху України до європейської інтеграції. За даними опитування Національного агентства з питань запобігання корупції 2024 року, 90% українців вважають корупцію поширеною проблемою, причому багато хто зазначає погіршення ситуації. Ба більше, корупція сприймається як більша загроза, ніж російська агресія.
Антикорупційні органи, такі як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), часто звинувачують у політизації. Наприклад, керівник НАБУ Семен Кривонос має зв’язки з главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком, що викликає питання щодо незалежності бюро. Розслідування, пов’язані з Єрмаком та його оточенням, часто закриваються без пояснень, що підриває довіру до антикорупційних зусиль.
Ці проблеми не нові. У 2023 році Жан-Клод Юнкер, колишній президент Європейської комісії, зазначив, що Україна не готова до вступу через системну корупцію та проблеми з верховенством права. Попри реформи, ці виклики залишаються актуальними, ускладнюючи відповідність України критеріям вступу до ЄС.
Геополітичний контекст: Тиск і розбіжності
Геополітична ситуація додає складності. Президент США Дональд Трамп чинить тиск на Україну, вимагаючи завершення війни за рахунок значних поступок. Це спричиняє нестабільність у Києві та змушує Європу займати жорсткішу позицію підтримки. Однак така реакція часто призводить до нереалістичних обіцянок, зокрема щодо прискореного вступу України до ЄС.
Розбіжності між Брюсселем і Вашингтоном створюють прірву, яка ускладнює вироблення зваженої політики. У той час як Європа прагне закріпити Україну на Заході через членство в ЄС, поспішні обіцянки можуть підірвати довіру як українців, так і інших країн-кандидатів.
Уроки минулого: Чорногорія, Болгарія, Румунія
Досвід інших країн-кандидатів демонструє небезпеку поспішного розширення ЄС. Чорногорія, яка є кандидатом з 2010 року, досі не стала членом через проблеми з корупцією. Болгарія та Румунія, прийняті у 2007 році попри застереження, зіткнулися з критикою через слабке верховенство права, що послабило довіру до процесу розширення.
Україна, з її населенням у 60 разів більшим за Чорногорію та довоєнним ВВП у 36 разів більшим, становить значно більший виклик. Реформи, необхідні для відповідності стандартам ЄС, можуть тривати десятиліттями. Пропонувати швидке членство без цих змін — це давати хибні обіцянки, які можуть призвести до розчарування.
Ризики швидкого вступу
Швидке прийняття України до ЄС без належних реформ несе численні ризики:
Бюджетні виклики: Україна одразу стала б найбільшим отримувачем фондів ЄС, що змінило б бюджетну структуру блоку та могло б викликати напругу серед країн-членів.
Політична нестабільність: Імпорт системної корупції може послабити ЄС зсередини, як це сталося з Угорщиною, яка блокує рішення ЄС через суперечки щодо верховенства права.
Втрата довіри: Українці можуть втратити віру в ЄС, подібно до сербів, 43% яких до 2022 року вже не вірили в можливість вступу.
Ці ризики загрожують не лише Україні, але й амбіціям ЄС відігравати більш напористу геополітичну роль.

Шлях уперед: Умовна підтримка
Замість поспішних обіцянок Європа має зосередитися на стабільній, умовній підтримці України. Це включає:
Зміцнення оборони: Надання Україні військової та економічної допомоги для забезпечення сильної позиції на переговорах.
Підтримка реформ: Чіткі умови щодо прогресу в антикорупційних реформах і верховенстві права.
Реалістичні очікування: Відмова від нереалістичних обіцянок швидкого вступу на користь довгострокової стратегії інтеграції.
Такий підхід не лише посилить Україну, але й збереже довіру до процесу розширення ЄС.
Реалізм замість символізму
Швидке прийняття України до ЄС без належних реформ не служить інтересам ні України, ні Європи. Корупція, геополітичні розбіжності та уроки минулого вказують на необхідність зваженого підходу. Замість символічних жестів ЄС має надавати Україні стабільну підтримку, зміцнюючи її оборону та реформи. Лише так можна забезпечити довгострокову стабільність і справжню європейську інтеграцію.
За матеріалами: Politico