Останній плювок Путіна в адресу Трампа: аналіз і перспективи

Путін знову провокує

Нещодавня заява Володимира Путіна, в якій він відкинув пропозицію Дональда Трампа, лідерів європейських країн та президента України Володимира Зеленського щодо 30-денного припинення вогню, викликала хвилю обурення та дискусій. Назвавши російську агресію проти України «війною» – словом, за яке в Росії саджають за ґрати, – Путін не лише кинув виклик міжнародній спільноті, але й завдав чергового удару по репутації Трампа. У цій статті ми проаналізуємо ключові аспекти заяви Путіна, її політичні наслідки та перспективи для України, спираючись на останні публікації в інтернеті.

1. «Війна» замість «спецоперації»: зміна риторики чи провокація?

Вперше за три роки війни Путін публічно використав слово «війна» для опису агресії проти України. Як зазначає видання BBC, це різкий відхід від офіційної російської риторики, яка називає вторгнення «спеціальною військовою операцією». Проте чи є це визнанням реальності, чи черговою провокацією? Аналітики вважають, що Путін свідомо використовує це слово, щоб підкреслити серйозність своїх намірів і водночас спровокувати Захід, демонструючи свою безкарність.

Використання терміну «війна» також може бути спробою легітимізувати так звані «серйозні переговори», які Путін пропонує провести в Стамбулі. Це повернення до подій лютого-квітня 2022 року, коли в Стамбулі було парафовано проєкт угоди, який багато хто в Україні вважає спробою капітуляції.

2. Перехоплення ініціативи: Путін проти Трампа

Пропозиція Трампа про 30-денне перемир’я, підтримана європейськими лідерами та Зеленським, мала на меті створити умови для діалогу. Проте Путін, як пише The Guardian, вкотре перехопив ініціативу, замінивши ідею перемир’я своїм запрошенням на переговори. Це не лише спроба нав’язати власний порядок денний, але й демонстрація зневаги до пропозицій Заходу.

Поставивши Трампа на останнє місце у списку «посередників» (після Китаю, Бразилії, країн Африки та Близького Сходу), Путін відкрито принизив нову адміністрацію США. Такий крок, на думку експертів Foreign Policy, є частиною стратегії Путіна, спрямованої на перевірку меж гнучкості американських лідерів.

3. Стамбульські переговори: повернення до капітуляції?

Пропозиція повернутися до «серйозних переговорів» у Стамбулі є спробою Путіна повернути Україну до умов весни 2022 року. Як зазначає Радіо Свобода, проєкт угоди, парафований у Стамбулі Давидом Арахамією, передбачав значні поступки з боку України, включно з відмовою від частини територій. Повернення до цього формату означає анулювання всіх сучасних ініціатив, включно з планом Трампа та європейсько-українськими пропозиціями.

Такий підхід не лише ігнорує поточну ситуацію на фронті, але й ставить під сумнів щирість намірів Путіна вести переговори на рівних умовах. Це черговий доказ того, що Кремль розглядає переговори як інструмент тиску, а не як шлях до миру.

4. Ляпас Трампу: чому Путін знущається?

Путінська заява – це не лише відмова від перемир’я, але й прямий виклик Трампу. Останні місяці Трамп намагався позиціювати себе як миротворець, який може «завершити війну за 24 години». Проте, як зазначає CNN, його стратегія, що базується на тиску на Зеленського та поступках Путіну, виявилася провальною.

Прикладом є ситуація напередодні 9 травня, коли Трамп, за даними The Washington Post, на вимогу Путіна погрожував Зеленському, щоб той не атакував Москву. Зеленський виконав цю вимогу, що дозволило Путіну провести «День перемоги» без інцидентів. Проте замість вдячності Трамп отримав лише новий плювок від Путіна.

5. Чому Трамп не розуміє Путіна?

Трамп, як бізнесмен, звик до переговорів у стилі ринку нерухомості, де компроміси та поступки є нормою. Проте Путін діє за іншими правилами. Як зазначає The Atlantic, вести справи з Путіним – це не гра в гольф у Мар-а-Лаго. Путін сприймає поступки як слабкість, а компроміси – як можливість вимагати більшого.

Прийняття пропозиції Путіна про переговори в Стамбулі означало б не лише капітуляцію України, але й приниження Заходу та США. Це стало б катастрофою для репутації Трампа та його адміністрації.

6. Єдиний шлях: воєнний розгром агресора

Російська агресія проти України не має невоєнного рішення. Як підкреслюють українські військові експерти у виданні Укрінформ, єдиною відповіддю на путінські провокації є воєнний розгром Росії. Це вимагає спільних зусиль України, її партнерів та союзників, насамперед Збройних сил України (ЗСУ).

Путін розуміє лише мову сили. Перемога України – це не лише звільнення окупованих територій, але й гарантія безпеки для Європи, США та всього демократичного світу. Будь-які поступки лише посилять агресію Кремля.

Висновок: Перемога за Україною

Останній плювок Путіна в адресу Трампа – це не лише приниження американського лідера, але й виклик усій міжнародній спільноті. Україна, підтримана партнерами, має всі шанси здобути перемогу у цій війні. Для цього потрібна єдність, рішучість і готовність діяти. Ворог буде розбитий, а перемога – за Україною.

Степан Сікора