Чому Китай тримається за Росію: Геополітичні та економічні мотиви
Сі Цзіньпін і символічний сигнал Заходу
У травні 2025 року візит Сі Цзіньпіна до Москви став демонстративним жестом, спрямованим на США та Європу. Лідер Китаю, займаючи центральне місце на публічних заходах, чітко заявив: Росія — це стратегічний актив Пекіна, і Захід не зможе її “відібрати”. Цей альянс викликає питання: чому економічно слабка Росія, яка становить лише 1% світового ВВП, має таку цінність для Китаю? У цій статті ми розглянемо причини, спираючись на геополітичні, економічні та історичні аспекти, а також використовуючи аналіз публікацій в інтернеті.
Економічна слабкість Росії: Чому це не проблема для Китаю?
Росія, попри свою економічну відсталість, відсутність значущих наукових досягнень і слабку промисловість, залишається цінним партнером для Китаю. За даними Світового банку, ВВП Росії у 2022 році становив лише 2,2 трлн доларів, що є мізерною часткою у порівнянні з Китаєм (18,3 трлн доларів) чи США (25,5 трлн доларів). Культура Росії також має обмежений вплив, залишаючись вторинною як для Заходу, так і для самого Китаю. Проте Пекін бачить у Росії не культурний чи економічний потенціал, а інструмент для реалізації своїх глобальних амбіцій.
1. Доступ до ресурсів: Майже безплатне сировинне багатство
Одна з головних причин інтересу Китаю до Росії — це доступ до її природних ресурсів. Росія є одним із найбільших постачальників нафти, газу, деревини та рідкісних металів. За інформацією Bloomberg (2023), Китай значно збільшив імпорт російської нафти після західних санкцій, отримуючи її за зниженими цінами. Це дозволяє Пекіну забезпечувати свою промисловість дешевим сировинним матеріалом, що критично важливо для економічного зростання.
2. Ядерний зонтик: Стратегічна безпека
Інша ключова причина — ядерний арсенал Росії. Згідно з даними Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI), Росія володіє приблизно 5 977 ядерними боєголовками, що робить її однією з двох найбільших ядерних держав світу. Для Китаю, який має значно менший арсенал (близько 350 боєголовок), Росія слугує “ядерним зонтиком”, що забезпечує додатковий захист від потенційних загроз, зокрема з боку США.
Історична злопам’ятність: Китай не забуває образ
Китайська зовнішня політика значною мірою формується історичними образами. Пекін досі пам’ятає “століття принижень” (1839–1949), коли західні держави та Японія експлуатували Китай. Фільм “Велике діло заснування держави” (2009), згаданий у контексті офіційної пропаганди, яскраво ілюструє погляд Пекіна на США як на ворога, який у XX столітті перешкоджав об’єднанню Китаю. Ця історична пам’ять робить Китай злопам’ятним і мотивує його протистояти Заходу, використовуючи Росію як союзника.
Антизахідна риторика та геополітичний розрахунок
Згідно з аналізом Foreign Affairs (2023), Китай розглядає Росію як буфер проти Заходу. Пекін використовує Москву для створення альтернативного геополітичного блоку, який протистоїть домінуванню США та НАТО. Водночас Китай уникає прямої конфронтації із Заходом, дозволяючи Росії відігравати роль “тарана” у цій боротьбі.
Чому Китай не відпустить Росію?
Окрім ресурсів і ядерної сили, є й інші причини, які роблять Росію незамінною для Китаю:
Географічна близькість і логістика. Росія межує з Китаєм, що спрощує транспортування ресурсів і забезпечує стратегічну глибину в разі конфліктів.
Політична лояльність. На відміну від інших потенційних партнерів, Росія не має амбіцій конкурувати з Китаєм за геополітичне лідерство.
Противага Японії та Індії. Китай бачить у Росії інструмент для стримування Японії, яка, за даними The Japan Times (2023), активно мілітаризується через побоювання щодо Пекіна, а також Індії, що стає новим регіональним конкурентом.
Виклики для Заходу: Як реагувати?
Захід, зокрема США, намагається “перетягнути” Росію на свій бік, але ці спроби лише посилюють хватку Китаю. Для Пекіна Росія — це не лише економічний чи військовий актив, але й символ протистояння західному світу. Щоб послабити цей альянс, Захід має зосередитися на економічному тиску на Росію та одночасному діалозі з Китаєм, пропонуючи альтернативні економічні стимули.
Висновок: Росія як ключ до глобальних амбіцій Китаю
Сі Цзіньпін, демонструючи тісні зв’язки з Росією, надсилає чіткий сигнал: Москва залишиться під впливом Пекіна. Ресурси, ядерна міць і геополітична лояльність роблять Росію незамінним партнером для Китаю, попри її економічну слабкість. Для Заходу цей альянс є викликом, який потребує виваженої стратегії. Розуміння мотивів Китаю — перший крок до ефективної протидії його глобальним амбіціям.
Джерела:
Світовий банк (2022). Дані про ВВП країн.
Bloomberg (2023). “China Boosts Russian Oil Imports Amid Sanctions”.
SIPRI (2023). “Global Nuclear Arsenals”.
Foreign Affairs (2023). “China’s Strategy in the Russia-Ukraine War”.
The Japan Times (2023). “Japan’s Military Buildup and Regional Tensions”.
Степан Сікора
